Вона не "ласточка": ця пташка українською звучить мелодійніше

Як правильно українською називається "ласточка", розповідаємо з посиланням на словник "Горох".

Дивіться також Годі робити помилки: цих абревіатур немає в українській мові 

Як українською називається "ласточка"?

У фольклорі цю пташку часто називають "провісницею весни", адже її приліт з вирію (ще не лише теплі краї) знаменує пробудження природи. Цю пташку із довгим роздвоєним хвостом, вузькими гострими крилами, стрімкий у льоті, часто називають – ласточка, хоча це російська назва. 

Українською правильно казати – "ластівка" хоч схоже, але все ж таки інше за звучанням слово і воно зафіксоване у словниках. Слово походить від праслов’янських слів lasta, lastovica, lastavica, очевидно, як і lasica "ласиця", пов’язане з lasъ "темний з білим черевом чи грудьми", тобто характерне забарвлення майже всіх видів ластівок.

У давніх текстах зустрічаються варіанти назви "ластуха", "ластка", що теж відображають ніжність і лагідність образу пташки.

Ластівка має глибокий символізм в українській культурі. Вона фігурує у щедрівках та веснянках, згадайте: "щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…". У щедрівках та веснянках вона може виступати як символ жіночності, материнства, навіть уособлення Богородиці.

Спів ластівки: дивіться відео

В культурі українців ластівка є Божою пташкою, провісницею радості й охоронницею дому, тому можна зустріти народні назви:

• "божая пташка",
• "чиста пташка",
• "веснянка".

За легендою, коли розпинали Христа, ластівки крали цвяхи, щоб полегшити Його страждання. Тому Господь благословив їх. 

У вишивці та орнаментах вона часто зображається як знак чистоти, радості та захисту дому. Вважають, що якщо ластівка звила гніздо під стріхою –  це знак добробуту для родини, а розорити її гніздо – це гріх. Тому ластівку шанували і берегли, про це співається й у веснянці:

Ой кувала зозуленька 
В лісі на горісі,
Шануй мене, мій миленький,
Як ластівку в стрісі.

У сучасній культурі ластівка лишається символом надії, повернення й світлої звістки. 

Цікаво! Слово "ластівка" має ще два значення. Так називають фігуру у гімнастиці, фігурному катанні – вправа, у якій одна нога високо відведена назад, тулуб витягнутий уперед, а руки розведені в сторони.

А ще "ластівка" – це ніжне звертання до коханої жінки чи дівчини, як "пташка моя" чи "ясочка".

Чимало народних прикмет пов'язаних з ластівкою, які віщують погоду, і найважливіша: якщо прилетіли ластівки – прийшла справжня тепла весна. 

Від цієї прикмети з'явився вислів – "перша ластівка", що означає перші прояви чи ознаки чогось. Є ще один – "одна ластівка весни не робить" – не треба судити про хороші наміри по одному вчинку.

Цікаві прикмети пов'язані з ластівками та ластовинням (веснянками):

• Якщо розорити ластівчине гніздо – усе обличчя винних всіється веснянками, подібно до цяток на ластів'ячих яйцях.

• Щоб вивести з обличчя ластів'яче ряботиння (веснянки), потрібно, як уперше на весні побачиш ластівку, вмитися молоком і втертися тим рушником, у якому носили святити паску.

• Або коли уперше побачиш навесні ластівку, треба тричі сказати: "Ластівко! Ластівко! На тобі веснянки, дай мені білянки!"

Тому, ластівка – це про весну, відродження, прикмети та гарний настрій.

У російській мові вживається – "ласточка", але українська форма –  ластівка  – є питомою й автентичною. А ще, ця пташка – глибокий культурний символ українців.