Лілія Гриневич назвала сильну та слабку сторони української освіти
Ексміністерка освіти і науки Лілія Гриневич вважає, що не можна дітей вчити так, як це робили 10 років тому. Адже в сучасному світі технологічно можна зробити значно більше. І не можна вчити того самого, що й колись.
Таку думку висловила колишня очільниця Міносвіти розповіла в інтерв’ю виданню "Освіторія".
Цікаво! Чи повернуться школи до 10-річного навчання та до чого це може призвести: пояснення Гриневич
Слабкі сторони української освіти
За словами Гриневич, українським дітям у майбутньому найбільше знадобляться soft skills, самоорганізація та вміння вчитися впродовж життя. Але цьому не навчають сучасних учнів. "Традиційно в елітних школах цьому приділяли увагу. Але нині ці навички потрібні всім дітям", – запевнила вона.
Також Гриневич розповіла, що, згідно з дослідженням футурологів із США, працевлаштуватися на гарну роботу допоможуть саме soft skills. Тобто 80% успіху залежить зовсім не від знань, а він корисних навичок.
Ексміністерка МОН назвала компетентність, якою має володіти випускник середньої школи. Це культурний розвиток. "Молода людина повинна мати почуття смаку, відрізняти здобутки національної і світової культури, сприймати і цінувати культуру інших. Поки що наша освіта цього не дає", – сказала вона.
Гриневич привела приклад Японії, де діти за шкільні роки об’їжджають всю країну. За її словами, в Україні теж є план розробити культурні маршрути, які мають пройти учні.
Сильні сторони української освіти
Ексміністерка освіти і науки перевагою нашої системи освіти вважає саме вчителів. "Незважаючи на недооціненість праці, віддані професії, вчителі творчо працюють над змістами, розвивають методики, оволодівають сучасними технологіями", – наголосила Гриневич.
Також Лілія Гриневич запевнила, що вона цінує співпрацю з громадянським суспільством, бо зсередини освіта змінюється важко, їй потрібен погляд ззовні.
"Потрібні величезні зусилля, щоб освітянський корабель змінив хоча б градус курсу. Природна реакція — люди бояться змін, а в нашій національній традиції — очікувати від змін лише поганого. Тож щоб побороти тотальну недовіру, показати результат, потрібен час", – запевняє колишня міністерка освіти.
Гриневич вважає, що для того, аби рухати освіту, потрібно об’єднати громадський сектор, державу, бізнес, свідомих батьків, багатьох інших людей у різних ролях, а для цього необхідне спільне розуміння.
У чому функція освіти сьогодні? Ексміністерка МОН запевняє, що дітей варто навчати тому, як можна служити країні і цим покращувати її успіх.
Адже багато країн цього спеціально вчать дітей. Наприклад, у Франції є положення про те, що вчитель має популяризувати французьку мову. Окрема мета освіти — навчити, як саме тут, де живеш, творити краще життя.
До слова, ексміністерка освіти і науки, проректорка Київського університету Бориса Грінченка Лілія Гриневич розповіла в інтерв'ю 24 каналу, які проблеми української освіти загострила коронавірусна криза та чому на вчителів чекає подвійне навантаження (ймовірно, без додаткової оплати).