Маша, Маруся чи Марія: як правильно сказати це ім'я українською

Яке походження, значення та українські пестливі форми імені Марія, розповідає 24 Канал, посилаючись на "Вікіпедію".

Дивіться також Карина чи Каріна: яка версія імені правильна 

Що означає ім'я Марія?

Ім'я Марія одне з найпоширеніших у світі впродовж багатьох століть. Воно присутнє у кожній мові, майже без змін чи деякими трансформаціями, які згодом стали окремим іменем. В Англії – це Мері, Мерілін або Меріот, у Німеччині – Маріхен, Маріке, у Франції – Манон, Маріель, в Іспанії – Маріта, в Італії – Маріелла, в Чехії – Маріка, у Швейцарії – Майя, в Грузії – Ламара, в Ірландії – Мойра.

Ім’я Марія має біблійне коріння. Воно походить від давньоєврейського Miryam, що тлумачиться як – "гірка", "сумна", але також у християнській традиції набуло значення "вибрана", "благодатна".

Згадки про це ім'я можна знайти в Біблії. І найшанованішими святими є Діва Марія – Мати Ісуса Христа та Марія Магдалина.

У слов'янську традицію ім'я потрапило через грецьку форму – Μαρία та латинську Maria. Своє поширення в усій Європі та шанування до імені отримало завдяки Пресвятій Богородиці.

Це ім'я часто беруть другим для подвійних імен – Анна-Марія, чи при хрещенні, якщо світське ім'я дуже екзотичне.

В українській культурі Марія – символ чистоти, материнства й духовної сили. Це одне з найпоширеніших жіночих імен, яке має багато варіантів і пестливих форм, які додають тепла й ніжності імені: 

• Марійка,
• Марічка,
• Маріченька,
• Марічейка,
• Маруся,
• Маня,
• Маруня,
• Марунечка.

Ці форми не лише зменшують ім’я, а й передають емоційний відтінок – любов, ніжність, близькість.

• Маруся – народна форма, дуже поширена в піснях і фольклорі – "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, бо на вечорницях дівки – молодиці, а там Маруся чорнява сидить".
• Та навіть варіант – Марічейка відображене у топонімах, – озеро у Карпатах.
• Марічка – ніжна форма, відома з поезії та пісень – "Ой, Марічко чичері".

А от варіанти – Маша, Машуня, Машаня, – це варіанти характерні для російської мови як для інших жіночих імен (Даша, Юляша, Каріша, Маріша), так і для чоловічих (Саша, Міша, Яша).

Пестливі форми українською не лише прикрашають ім’я, а й відображають багатство нашої мови та здатність передавати найтонші відтінки почуттів.