Писала в окупації: школярка з Херсона виграла Олімпіаду геніїв у США з віршем про країну-смітник
Джерело:
"Факти"Коли Росія повномасштабно вторглася в Україну, Поліна Козлова вчилася в 10 класі. Дівчина якраз готувалася взяти участь у міжнародному конкурсі Олімпіади геніїв у США, коли росіяни окупували Херсон.
Попри окупацію, Поліна продовжувала створювати свій конкурсний проєкт — поезію англійською мовою на тему екологічних викликів перед людством. І виграла серед тисячі дітей із 70 країн світу.
Важливо Через війну в учнів зменшилася успішність: з яких предметів погіршилися результати
Як вона пережила окупацію в Херсоні
За її словами, саме в день вперше від 24 лютого її батьки поїхали по роботі з дому. Мама-вчителька допомагала евакуйовувати вихованців з інтернату, батько-підприємець поїхав на робоче місце.
Я лишилася сама з молодшим братом вдома, ми збирали речі, але не розуміли куди. Факт окупації я відчувала як повне обмеження волі, ніби я в тюрмі ні за що. Мені морально було дуже погано, була одна лише думка, що це все,
– пригадує Поліна.
Вона розповіла, що з мамою та братом уже пізніше двічі намагалися виїхати на машині знайомого, але їх не випустили окупанти.
"За всі три місяці, доки я була в окупації, я майже не виходила надвір. У нас під вікнами постійно відбувалися фейкові мітинги, куди звозили якихось чужих людей, роздавали їм російські прапори, знімали на камеру, а потім викидали все", – каже учениця.
Дівчина зізнається, що саме навчання і робота над науковим проєктом тримали її при тямі. У неї було дистанційне навчання в українській школі, тож вона отримувала завдання і працювала над ними вдома.
"Коли ми закінчили семестр і у травні я завершила проєкт, я просто знову опинилася в порожньому домі наодинці зі своїми страхами і ненавистю до росіян, до загарбників. Було бажання взяти автомат і йти самій виганяти росіян", – каже Поліна.
Як дівчина виграла на конкурсі
Під час окупації українка створила вірш Garbage State, що приніс їй перемогу на міжнародній Олімпіаді геніїв у США.
Так, це вірш про країну-смітник, і кожен громадянин цієї країни має паспорт країни-смітника. Є таке реальне наукове поняття, як тихоокеанська сміттєва пляма. Цей вірш сповнений сатири про неї, яка задумувалася першочергово для привернення уваги до засмічення планети,
– пояснює Поліна.
Вже після написання вірша дівчина побачила аналогію країни-смітника з Росією. І там є такі рядки: "хто ж хоче жити в такій країні, коли її вигляд такий жахливий?".
"Це для мене про Росію теж. І головна думка: "Ми вирішимо цю проблему рано чи пізно, бо якщо ні, тоді всі стануть громадянами країни-смітника", – додала учениця.
Поліна розповідає, що на конкурсі кожен проєкт треба було представити у відеоформаті з презентацією – змонтувати динамічний ролик.
"І тут я: в окупації, лише з одним телефоном у руках і майже без інтернету. Я досить довго сиділа у своїй кімнаті, готувала сценарій, слайди презентації, знімала, а потім ще довше завантажувала програму для монтажу, монтувала, та врешті доробила цей проєкт", – каже вона.
Дівчина додала, що перемога стала для неї дуже несподівано.
Я дивилася онлайн-трансляцію з церемонії нагородження, коли вже виїхала з Херсона. Дуже довго йшов той ефір, і мене ніде не оголосили. Я вже думала, що це все. Але після вітальних слів я почула своє ім’я в категорії гран-прі,
– пригадує Поліна.
Цікаво, що зараз дівчина поїхала до Канади, де живе в хрещеної. Там вона вже знайшла нову школа, яку планує закінчити. Учениця знайшла нове захоплення – створює документальні фільми про Україну.
Також вона продовжує писати, зокрема про свій сум за домом, українську історію, про війну тощо.
"Мені дуже погано далеко від Херсона, і мене дуже хвилює стан міста – те, що його досі обстрілюють. Там є мої рідні", – підсумувала дівчина.
Незалежно від формату, навчання може бути цікавим та ефективним. Це щодня доводить перша дистанційна школа в Україні "Оптіма", якій довіряють 13 000 родин. Отримайте демодоступ, аби і ваші діти випробували освіту майбутнього вже сьогодні.