В Україні назвали виші з високим ступенем ризику
Державна служба якості освіти визначила університети в Україні, які мають високий ступінь ризику. Їх кількість зменшилась удвічі порівняно з минулим роком.
Таку статистику ДСЯО оприлюднила на офіційному сайті. Ці дані дають можливість помітити чинники, що можуть збільшувати ризики освітньої діяльності, та вчасно вжити відповідних заходів.
Дивіться також Рекордна кількість: майже 20 вишів України потрапили до топового світового рейтингу
В Україні визначили виші з високим ступенем ризику
Серед 289 закладів вищої освіти в Україні з високим ступенем ризику – 14 (5%), середнім – 142 (49%), а з незначним – 133 (46%).
До списку ЗВО з високим ступенем ризику потрапили:
- Міжнародна академія екології та медицини;
- Заклад вищої освіти Східно-Європейський слов'янський університет;
- Дніпровська академія музики" Дніпропетровської обласної ради;
- Академія кіно та нових медіа;
- Бердянський університет менеджменту і бізнесу;
- Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика;
- Інститут психології і підприємництва;
- Міжнародний університет;
- Київський університет права Національної академії наук України;
- Харківська державна академія фізичної культури;
- Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського;
- Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова;
- Одеський державний університет внутрішніх справ;
- Академія морських наук та інновацій.
Протягом останніх трьох років значно зменшилася частка ЗВО, стан наповненості вебсайтів яких є незадовільним. Натомість удвічі зросла кількість ЗВО з часткою оприлюднених документів, матеріалів та інформації на рівні 91 – 100%,
– повідомили в ДСЯО.
Дивіться також Понад 60% українських студентів, які вчаться у Польщі, планують повернутися, – нардеп
Як оцінювали виші
Виші оцінювали за такими критеріями:
- кількість студентів за останні три роки;
- кількість викладачів, працевлаштованих за основним місцем роботи;
- стан оприлюднення на офіційному сайті ЗВО визначених законодавством документів та інформації;
- кількість порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю);
- наявність відокремлених структурних підрозділів.
- наявність іноземних здобувачів вищої освіти.
- частка неакредитованих спеціальностей, освітніх програм.