Наші предки не знали, що таке "суп": ця популярна страва мала інші колоритні назви
- Слово "суп" походить від латинського "suppa", яке означало "хліб, розмочений у відварі".
- На українській території слово "суп" з'явилося за Петра I, але стало широко вживаним у радянський час, коли увійшло в меню столових.
Ароматна перша страва є ледь не щодня в меню кожного українця. Але слово "суп" для її позначення з'явилося значно пізніше.
Чому в українців не було слова "суп" та звідки воно взялося в українській мові для позначення рідкої страви, розповідає 24 Канал.
Дивіться також Молодь називає їх "душнилами": хто такий "ханжа" та як значення слова змінилось за століття
Звідки прийшло слово "суп"
Слово "суп" має цікаве походження. В латинській мові "suppa" позначала "хліб, розмочений у відварі". З таким значенням воно перекочувало у французьку мову – "soupe". І саме з французької це слово поширилися в інші мови. З часом значення слова змінилося, і воно стало позначати саму рідку страву.
На територію України слово "привіз" Петро І, за однією з версій, і запозичив його з німецької чи голландської – "suppe". Однак, ще тоді слово не набуло поширення. А міцно вкоренилося в радянський час, коли ввійшло в меню "столовок".
Як пояснює Євген Клопотенко, рідкі страви в Україні називали в залежності з чого вони були зварені: юшка – вивар на м'ясі, грибах чи овочах, уха – відвар на рибі, капусняк – на капусті (квашеній чи свіжій), борщ – на буряках.
Не відмовляйте собі у супові / Freеpik
А ще можемо зустріти і регіональні назви страви:
- зупа,
- щерба,
- серба,
- сербанка,
- сербавка.
Смакує вам чи ні рідка страва, але можете називати її як супом, так і українською назвою – юшка.