Не всі знають, що означає "стрих" – забуте українське слово з цікавою історією

Що означає слово "стрих", розповідаємо з посиланням на ресурс "Горох".

Дивіться також Що таке "бальон": де і на що так кажуть в Україні 

Що таке "стрих" українською?

В українській мові є чимало слів, які сьогодні звучать незвично або навіть загадково. Одне з них – "стрих". Хтось чув його від бабусі чи дідуся, а хтось узагалі вперше натрапляє на це слово. Та насправді воно має давню історію й колись було дуже відоме.

У словниках слово "стрих" означає горище або простір під дахом хати, де зберігали різні речі, зерно, сушили трави чи фрукти. В окремих регіонах України так могли називати і верхню частину господарської будівлі.

Сьогодні частіше кажуть "горище", але слово "стрих" теж є правильним українським словом, особливо в західноукраїнських говорах. У різних областях України слово може звучати по-різному: "стрих", "штрих", "стрихи".

Зверніть увагу! Львів'яни точно знають це слово, але як назву сцени "Стрих" у Національному драматичному театрі імені Марії Заньковецької з 2024 року для експериментальних вистав. Тут окрім театральних вистав постійно проводять лекції, перформанси й читання.

Мовознавці вважають, що слово "стрих" походить із давніх слов’янських мов. Вона є і в польській мові, навіть є населені пункти з такою назвою.. У деяких європейських мовах є схожі слова зі значенням "дах" або "поверх".

Це слово можна зустріти у творах українських письменників, особливо тих, які описували сільський побут. Наприклад, у старих оповіданнях та етнографічних записах "стрих" згадується як місце, де сушили та зберігали домашні запаси або ховали старі речі:

• У хаті поралася Ганна. Давала всьому лад. Це тут поставити, а те там, це занести на стрих, те до комори. (Антін Крушельницький).

• Потім підняла [молодиця] з землі драбину й приставила до стриха. Вилізла нагору й по хвилі побачив Славко на стриху світло. (Лесь Мартович).

У народних переказах стрих іноді вважався "таємничим" місцем у хаті.

В українській мові є спільнокореневе слово – "стріха". Це дах із соломи чи очерету, чи край солом'яної покрівлі, що нависає над стіною або – "острішок"

Стріха в українській традиції — це більше, ніж архітектурна деталь. Це образ дому, захисту й родинної єдності, який увійшов у прислів’я та живе в нашій мові як символ тепла й належності:

• І горобець свою стріху має (із записів М. Номиса).
• На мою стріху мече, а на його паде.
• Своя стріха – своя втіха Чужу стріху латає, а своя тече.
• Під батьковою (батьківською) стріхою – у рідній хаті, у своїй сім'ї.
• Під однією стріхою – в одному приміщенні, однією родиною.
• Під чужою стріхою – у чужій хаті.

Цікаво! Сьогодні простір під дахом роблять житловим, з вікнами і знають під назвою – мансарда. Це слово французького походження – "mansarde" і походить від прізвища французького архітектора Франсуа Мансара (1598 – 1666), який уперше ввів мансардові дахи.

Слово "стрих" не дають забути, воно використане у назві подкасту "На стриху"  де спілкуються з митцями, волонтерами, культурними діячами, письменниками. Це український затишний аудіо- та відеоблог, який веде Іванка Крип'якевич-Димид. Можна знайти слово навіть у б'юті індустрії – назвах салонів краси та парфумів для інтер'єру, крамниць одягу, відпочинкових комплексів.

Що таке "стрих": дивіться відео

Слово "стрих" – це ще один приклад того, наскільки багатою є українська мова. Хоч сьогодні воно вживається рідше, але залишається частиною нашої мовної та культурної спадщини. Такі слова допомагають краще зрозуміти побут, традиції й навіть спосіб мислення наших предків.