Не святіть кулічі: як правильно говорити українською про Великдень

Проте навіть говорячи про таке велике свято – Великдень, – українці вживають суржикові слова. Як не повторювати чужі помилки, розповість 24 Канал.

Читайте "Скоро вже буде Паска": як правильно говорити українською про Вербну неділю

Як правильно говорити українською

Великдень вважають одним із найважливіших свят у році. В Україні почали святкувати Воскресіння Христове ще наприкінці першого тисячоліття – відколи запровадили християнство. Свято означало перемогу життя над смертю. Щорічно дата Великодня випадає в інший день. 

Тож з нагоди світлого свята у двадцять третій добірці розкажемо вам, як правильно говорити українською про Великдень. 

Що ми святкуємо 

• Пасха – Паска – Великдень – Воскресіння Христове; 

У більшості словників української мови за Воскресінням Христовим закріплена назва "Великдень", тобто "Великий день". "Воскресіння Христове" – більш церковний варіант; цю назву також використовують у урочистому стилі та в художніх творах.

Мовознавець Олександр Авраменко вказує, що у словнику української мови Бориса Грінченка немає слова "ПасХа" на позначення Великодня. Той же Авраменко каже, що "Пасха" означає "Пейсах", "Песах" – а це іудейське свято. Але, як зазначає літератор та кандидат філологічних наук Роман Дубровський, в інших словниках слово "Пасха" таки є. Що важливо, прописане слово "Пасха" на позначення Великодня і в Академічному тлумачному словнику української мови.

До слова, в окремих регіонах України Великдень ще називають "Паскою". Поширений цей варіант у розмовній мові. Все ж "паскою" українці звикли називати великодній хліб. Тому для означення свята краще вживати вищезгадані назви.

Українці святкують Великдень / фото Pinterest

Походження і значення "Пасхи"

Поняття "Пасха" має глибоке дохристиянське коріння, кажуть мовознавці. На території України Пасха, або Великдень зберігає елементи дохристиянських вірувань, зокрема крашанки (писанки) – символ життя, весни, сонця, – які у християнстві є символом спокути гріха людини.

В культурі єврейського народу назва свята Пасхи походить від "песах", етимологія якого – з дієслова "пасах". Воно означає "виконання ритуального танцю навколо жертви, яку приносять Богу".

У Старому Заповіті є відомості про іудейську Пасху, підкреслюється її історично-месіанське значення. Християнство сприймає Пасху – як Воскресіння Христове, надавши їй нового змісту: адаптувавши до центральної постаті свого віровчення – Ісуса Христа.

Християнська Пасха символізує утвердження перемоги добра над злом, життя над смертю, вічних цінностей над тимчасовими, перехідними, тлінними.

Тож якщо ви Великдень назвете "Паскою", фатальної помилки не зробите – це свято має кілька назв. Тільки суржиком не грішіть. 

• празнік – свято – празник;

​Також у жодному разі не називайте свято "празніком". Можете хіба що "празнИком". 

Що ми освячуємо 

• куліч – паска;

Будьте дуже уважні й при виборі назви для святкового хліба. Ми вже згадували, що українці печуть "паску" – і в жодному разі не "куліч". Останнього взагалі немає в українській мові. Натомість це слово активно поширене у мові російській. 

Українська паска та крашанки / рik.net.ua

• яїчко, яєчко – писанка, крашанка;

Також не забувайте, що розмальовані з нагоди свята курячі яйця називаємо "крашанками" та "писанками", а не "яєчками" і "яїчками". Щоб не виникло конфузу під час розмови, пам'ятайте: "яєчка" – це чоловічі статеві залози. 

• корзина – кошик;
• колбаска – колбаса – ковбаса;
• творог – сир;
• уксус – оцет;

​Коли у церкву підете зі святковою "корзиною", то пам'ятайте, що йдете з кошиком. Також несете святити ковбасу, а не "колбасу", сир, а не "творог" і подекуди оцет, а не "уксус". 

• хлопоти – турботи;
• на вкус – на смак;
• четверг – четвер;

При цьому маєте святкові приємні турботи, а не "хлопоти", бо перевіряли, чи добра ваша паска на смак, а не "на вкус". І Чистим є "четвер", а не "четверг".

До теми "Рекомендуємо локальне меню": які святкові запозичення легко замінити українськими словами

Не забувайте також правильно наголошувати "святкові" слова;

• ВелИкодня, а не ВеликОдня;
• крашанкАми, писанкАми;
• а слово "свято" у множині – як свЯта, так і святА.

Пам'ятайте і те, що зараз – Страсний тиждень. Пристрасним може бути поцілунок.

У добірці "Скоро вже буде Паска": як правильно говорити українською про Вербну неділю" обіцяли вам розповісти і про невинні помилки маленького Матвійка з популярного відео "Скоро вже буде паска". 

• заказуйте м'яска і сердельки;

Пам'ятайте, що на Великдень можна "замовляти" "сардельки" і "м'яско". "Заказувати" – означає "забороняти". Також майте на увазі, що слово "м'ясо", чи його форма "м'яско" у множині не вживається.