Скільки цьогорічних абітурієнтів обрали закордонні виші і чи можна говорити про "відтік мізків"
Війна вплинула на освіту, а також на вибір вишів абітурієнтами в Україні та закордоном. Чи значний відтік вступників за кордон, і чи є це непоправною втратою?
Інтелектуальний ресурс – важливий для майбутнього України. Як вплинула війна на вибір абітурієнтами закордонних вишів розповів заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький в інтерв'ю НУШ, пише 24 Канал.
Дивіться також Майже половина іноземних студентів у Польщі – українці: які переваги навчання там
Чи можна говорити про "відтік мізків"?
Заступника міністра спитали про "відтік мізків". Зокрема, звернули увагу на його коментар про те, що таких студентів не так уже й багато – близько двох – двох з половиною відсотків.
Він уточнив стосовно цифр абітурієнтів. 2 % – це ті абітурієнти, які отримали найкращі бали, відповідно, могли претендувати на бюджетне місце, вирішили відмовитися від бюджетного місця і не вступили взагалі в Україні.
Важливо! У 2024 році нараховано 174 000 вступників. Цього року понад 60 000 осіб, які отримали запрошення на бюджетні місця. З них 1200 відмовилися від бюджетного місця і не вступили на контракт – це якраз 2 %.
З цих цифр можна зробити припущення, що це ті вступники, які вже за кордоном. Вони обрали закордонний виш, а не український.
Також у подкасті Михайло Винницький зауважив, що в країні не ведуть статистику, скільки одинадцятикласників, які не склали НМТ, навчаються за кордоном. Водночас він додав, що слід врахувати, що атестат про завершення 11 класів в Україні не дає в переважній більшості доступу до вищої освіти в Європі. Європа має 12-річку. Атестат дає доступ до якоїсь освіти, але не до університету. Так що ті, які повиїздили, або працюють за кордоном, або беруть якісь додаткові, підготовчі курси, але не вступають в університети безпосередньо. Можливо, у 18 років вони вступають, але мусять пробути там якийсь рік.
Цьогорічна статистика свідчить: випускників середньої освіти було приблизно 250 000. У вищу освіту вступили 174 000, у коледжі вступили ще десь 35 000. Тому, цікавить де ще 20 000, а це 10 %, – чи виїхали, чи пішли на ринок праці. Можливо їх і зараховують і до тих, хто виїхав.
Заступник міністра зауважив, що це перебільшена проблема. Так, у нас є достатньо велика кількість наших цьогорічних вступників у вищу освіту, які вступали з-за кордону.
Вони часто вступають до харківських вишів, тому що розуміють, що Харків онлайн. Відповідно, вони перебувають за кордоном, а вчаться в харківських вишах. Чи це добре, чи це погано? На мою думку, це не дуже добре, але так чи так, ми залишаємо їх у системі української вищої освіти, і це добре.
Уточнимо, що цих 2% це не завжди ті діти, які складають НМТ на високі бали. Тож, чи варто говорити про "відтік мізків".
Вони ухвалили рішення вступати десь-інде, імовірно, за кордоном, хоча ми, знову ж таки, не можемо точно встановити цифри. І це трошки більше ніж тисяча людей. Я розумію, що це велика втрата, але все-таки говоримо про… 2 %,
– прокоментував заступник міністра.
Чи вплинуло на вибір вишу закордоном рейтинги ЗВО світу? Вони важливі, коли плануєте магістратуру чи аспірантуру. Але якщо науковці зайдуть в аудиторію до абітурієнтів – не факт, що вони їх зрозуміють, зауважив Винницький. Він додав, що вони говорять термінами, які поки є недоступними на цьому рівні здобування освіти.
Треба отримати базу, українська система освіти є надзвичайно сильною в передачі цієї бази, наголосив він.