ВодохрещЕ чи ВодохрещА: як правильно говорити українською про Хрещення Господнє

Тож саме напередодні Хрещення українці згадують чимало народних назв цього свята і задумуються, зокрема, як казати правильно: ВодохрещЕ чи ВодохрещА. Правильну відповідь у межах освітньої рубрики "Антисуржик. Говори українською правильно" допоможе знайти 24 Канал. 

Важливо "Ми до празніків не готовимося": як українською розповісти про різдвяні традиції

Як у народі називають свято Хрещення Господнього  

В одинадцятій добірці нашого циклу розповімо вам, як правильно в народі називають свято Хрещення Господнього.  

Так, найбільш поширеними назвами Хрещення є Водохреще, Водохрестя, Водосвяття, Йордан. Так, мовознавці вважають, що корені слів "Христос" і "хрест" (Господній) спричинили варіантність назв свята Водохреще, Водохреща, Водохрища. А от найменування Йордань походить від назви річки, в якій Ісус хрестився. 

Як говорити правильно 

• ВодОхрещЕ – ВодохрещА;

Якщо заглянути у словники, побачимо, що той ще СУМ фіксує саме слово "ВодохрещЕ" в однині та "ВодохрещІ" – у множині на позначення назви Хрещення Господнього. А от"ВодохрещА" вживатимемо у родовому відмінку. При цьому пам'ятайте, що наголос у слові "ВодОхреще" падає на другий склад, а саме слово пишемо з великої літери.  

Читайте "Христос ся рождає!": як правильно вітатися українською на Різдво

• Ісус Христос – але хрест і хрестити;

​Також пам'ятайте про правопис таких слів як "ХрИстос", "хрЕст" і "хрЕстити".

• св'ятити – святити;  

• батюшка – священник;

На свято Водохреща в Україні є звичай святити воду. І освячує її священник – але у жодному разі не "батюшка". Також не забувайте, що слово "святити", як і "святий", пишемо без апострофа.

Українці святкують Водохреще / Pinterest

• общественний – громадський:

• скакати – стрибати; 

• возраст – вік; 

А найвідважніші українці – при цьому різного віку – люблять у цей день стрибати чи купатися в ополонці. Для цього облаштовані спеціальні безпечні громадські місця. Але при цьому пам'ятайте, що місце саме "громадське", а не "общєственне", а люди стрибають і скачуть різного "віку", а не "возрасту". 

• приймати участь – брати участь;

• здоровля – здоров'я;

• болєзнь – хвороба; 

Що цікаво, за народними віруваннями, присутні під час освячення води можуть зцілитися від хвороб. Але, якщо ви вирішили ще й брати участь у цих забавах і таки пірнути в ополонку, подумайте спочатку, чи готове до цього ваше здоров'я. 

До теми Струцлі, прецлі і вушка: колоритні українські слова про різдвяні свята, які ви могли не знати

При цьому не забувайте, що участь беруть, а не приймають, а пильнувати варто "здоров'я", а не "здоровля", аби потім не набратися "хвороб", а не "болєзнєй".

• желаніє – бажання; 

• вдіватися – одягатися; 

Якщо ж "бажання", а не "желаніє" все таки перемогло, і ви пірнули в ополонку, не баріться: біжіть швиденько вдіватися і одягатися. Все ж майте на увазі, що ця тридиція не має ані українського коріння, ані духовного значення.