Закриття шкіл через негоду, скандали та деталі проведення ЗНО-2021 – підсумки тижня в освіті

Закриття шкіл через негоду

В Україні останніми днями суттєво погіршилася погода – на вулиці заметіль та близько 10 градусів морозу. Тому у деяких містах школи та садочки ці два дні не працюють.

Читайте також Учителька з Харківщини, яка записує для школярів реп, стала педагогом року

Так, у Києві оголосили, що навчання у школах столиці 11 та 12 лютого проводитиметься у дистанційному режимі. Не працюють навіть дитячі садочки.

За словами чиновників з КМДА, загальна кількість педагогів та учнів у Києві – майже 500 тисяч осіб. Тож, якщо викладачі та школярі залишаться вдома, транспортна система буде серйозно розвантажена. І це дозволить розчистити дороги в місті.

Схожа ситуація і в Рівному. Там також 11 та 12 лютого закриють школи через погіршення погодних умов. Дітей натомість переведуть на дистанційне навчання.

"Школярі залишаться вдома, але навчатимуться через інтернет. Дитячі садочки працюватимуть у звичному режимі. Це стосується лише цих двох днів тижня", – сказав мер міста.

Натомість у Львові наголосили, що школи будуть відкриті, але процес навчання теж проходитиме дистанційно. Мер міста Андрій Садовий попросив батьків залишити дітей на п’ятницю, 12 лютого, вдома.

Поки що говоримо лише про 1 день – п'ятницю. Так, 12 лютого усі школи, де це можливо, будуть проводити навчання в онлайн режимі. Але заклади освіти працюватимуть, – заявив мер Львова.

За його словами, всі школи та садочки будуть фізично відкриті й батьки за потреби зможуть привести дітей до закладів освіти. Там знайдуть, чим розважити дітей.

В Івано-Франківській області учнів середніх та старших класів, а також студентів вишів і технікумів відправили на канікули до 1 березня. Таке рішення прийняли через погіршення епідеміологічної ситуації в регіоні.

Додамо, що на Закарпатті в місті Берегово у дитсадках введуть карантин з 11 лютого до 1 березня. А все через стрибок захворюваності на ГРВІ та COVID-19. При цьому навчання у всіх школах не призупинятимуть. Також наразі із 9 шкіл закриті 3.

Міністерство освіти і науки України надало закладам середньої освіти рекомендації щодо вживання невідкладних заходів, спрямованих на збереження здоров'я дітей та належну організацію освітнього процесу. Зокрема, запропоновано повернутися до дистанційного навчання школярів.

Як навчатимуться школярі до закінчення карантину

Міністр освіти Сергій Шкарлет заявив, що до кінця лютого школи працюватимуть в умовах адаптивного карантину. Зокрема, учнів навчатимуть в змішаній формі навчання – очно та дистанційно.

Проте обмежувальні заходи через епідемію коронавірусу попередньо будуть продовжені ще до 30 квітня. Наразі невідомо, чи будуть зміни у сфері освіти після 28 лютого.

До слова, уряд послабив карантинні обмеження в Україні та дозволив проведення масових освітніх та професійних заходів.

Проте залишаться деякі обмеження – наповненість кількості людей у залах повинна складати до 50% або з розрахунку 1 особа на 5 квадратних метрів. Розміщення здійснюється з вільним місцем поруч, спереду та позаду.

Яким буде ЗНО та ДПА у 2021 році

В УЦОЯО прокоментували зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт, який пропонує звільнити випускників шкіл у 2021 від обов'язкової державної підсумкової атестації.

Так, не зважаючи на заяви, Український центр оцінювання якості освіти рекомендує випускникам цього року таки зареєструватися для участі в ЗНО. " Це дозволить без перереєстрації учасників забезпечити реалізацію тієї моделі проведення ЗНО у 2021 році, яку обере держава", – запевнили в УЦОЯО.

Остаточне рішення щодо ДПА у 2021 році приймуть лише в першій половині березня. Але поки у УЦОЯО радять випускникам обирати перелік навчальних предметів для складання тестувань.

До слова, 1 лютого розпочалася реєстрація на основну сесію ЗНО-2021, і триватиме вона до 5 березня включно. Цього року очікують понад 380 тисяч учасників ЗНО. Як зареєструватися на ЗНО та які документи потрібні – читайте тут.

Як студентам коледжів та технікумів зареєструватися на ДПА у формі ЗНО?

Якщо учень профтеху, студент коледжу або технікуму завершує навчання у закладі освіти, то він повинен складати ДПА у формі ЗНО. Проте, якщо учень чи студент не планує у 2021 році вступати до вишу, то під час реєстрації він має зазначити це у відповідних полях.

Окрім того, під час реєстрації на ДПА з математики або іноземної мови, потрібно обрати рівень вивчення предмета (стандарт або профільний), оскільки від цього залежатиме складність завдань на тестуванні.

Загалом, ДПА у 2021 році складається з 4 предметів:

• української мови (обов’язковий предмет);
• математики (обов’язковий предмет);
• історії України або іноземної мови (за вибором);
• історії України, іноземної мови, біології, географії, фізики, хімії (за вибором).

Основні дати ЗНО-2021 / Інфографіка 24 каналу / Дані УЦОЯО

Як учням отримати оцінку за ДПА без тестування

Випускники, які для проходження ДПА вибрали третім навчальним предметом історію України, можуть вибрати четвертим предметом для ДПА іноземну мову.

Для проведення ДПА учнів 11 класів з іноземної мови у формі ЗНО у предметному тексті будуть використовуватися завдання двох рівнів складності: стандарту та профільного.

Як отримати результати без складання ДПА з іноземної мови? Випускникам, які у 2020 чи 2021 році отримали сертифікат міжнародного мовного іспиту з іноземної мови рівня B-1, В-2 і вищого рівня, можуть зараховувати їх як атестацію.

А якщо учні отримали міжнародний сертифікат мовного іспиту вже після реєстрації для проходження ДПА з іноземної мови у формі ЗНО, то вони отримають оцінку за ДПА з іноземної мови за результатами ЗНО.

Водночас учням, які отримають міжнародний сертифікат мовного іспиту рівня В-1, В-2 (і вище) у період з 5 березня до 25 травня, і які проходитимуть ДПА з іноземної мови у формі ЗНО, у додаток можуть виставити оцінку за ДПА – 12 балів.

Скандали у закладах освіти

• Відсторонили від занять викладачку Більченко

Євгенію Більченко, яка публічно розкритикувала новий закон про мову, не звільнили з посади професорки Національного педагогічного університету імені Драгоманова, але її тимчасово відсторонили від занять.

Не звільнили… Не можуть мене звільнити: немає такої статті "за пост у фейсбуці". Всі мої 28 навчальних програм — в порядку. Мене тимчасово усунули від викладання. Вчуся в’язати гачком,
– написала Більченко.

До того ж, зараз в університеті Драгоманова створили робочу групу для вивчення публічних заяв Більченко в соцмережах і ЗМІ. За підсумками їх роботи відбудеться засідання Вченої ради.

Євгенія Більченко / Фото vesti.ua

Що відомо про скандал з викладачкою Драгоманова Євгенією Більченко – читайте тут.

• Ексректор погорів на Київщині на шахрайській схемі

Офіс генпрокурора викрив шахрайську схему, яку на Київщині разом зі спільниками організував колишній ректор одного з медичних ВНЗ. Вони студентам за 3 тисячі доларів пропонували "допомогу" у складанні іспиту КРОК.

Провернути ці махінації ректору вдалося завдяки знайомствам у Міністерстві охорони здоров'я та державній організації "Центр тестування".

• У Криму вчительку вигнали зі школи через скарги на зарплату

У Криму звільнили вчительку англійської мови Наталію Єлгіну, яка поскаржилася на низьку зарплату одному з так званих "губернаторів Севастополя".

Так, на особистій сторінці у соцмережі "ватажка регіону" вчителька написала, що за 12 годин занять вона отримувала близько 12 тисяч рублів на місяць (це близько 4,5 тисячі гривень).

Здрастуйте, шановний "губернатор", чому у мене зарплата в школі 12 000 рублів за півставки? Я професійний викладач з сертифікатом Кембриджу та досвідом роботи в Китаї. Ви вважаєте, це нормальна плата за навчання ваших дітей? До речі, ваш син вчиться в моєму класі,
– написала Єлгіна.

Після цього вчительку викликали до керівництва та звільнили.

• Росія видала акредитацію "вишу", який контролюють бойовики

Росія видала акредитацію понад 10 групам спеціальностей та програм Донецького національного технічного університету, який контролюють бойовики на окупованих територіях.

Зазначимо, що ДНТУ став п’ятим "вишем", який отримав свідоцтво про акредитацію в Росії. До цього російська акредитація була видана підконтрольним так званій "ДНР" таким вишам:

• Донецькому національному університету;
• Донецькому національному медичному університету імені Горького;
• Донбаській національній академії будівництва і архітектури;
• Донецькому національному університету економіки і торгівлі імені Туган-Барановського.

• Скандал з підручником з історії України для 8 класу

В Україні виник новий скандал через підручники з історії України для 8 класу. А все через те, що у них йдеться, що Росія заснувала кілька українських міст.

"Росія заснувала Одесу, Дніпро, Сімферополь та Севастополь. А якби Гетьманщина і Запоріжжя привели внутрішній устрій та економічну модель до російського зразка, то Росія не чіпала б українську державу!", – переказує суть підручника Наталія Піпа.

Депутатка додає, що вже є заява Вченої ради Інституту української археографії та джерелознавства імені Грушевського НАН України, де зазначено, що вони суперечать здоровому глузду.

• Шкарлет прокоментував Портнова та Новинського в юракадемії Одеси

До складу наглядової ради Національного університету "Одеська юридична академія" увійшов Андрій Портнов, який був заступником голови АП часів Януковича, та нардеп від "Опоблоку" Вадим Новинський.

Міністр освіти Сергій Шкарлет заявив, що все законно. Кожна установа вищої освіти має автономію. А сам Шкарлет не вбачає у цих особах "злочинців" чи "засуджених", тож вони мають цілковите право на ці посади.

Скажіть, Портнов, Новинський чи ще хтось – вони є засудженими, злочинцями, або не мають право чи мають речі, через які заборонено законом бути в наглядовій раді?,
– сказав Шкарлет.

Дискусії через старшу профільну школу

Батькам почали надходити повідомлення у шкільних чатах, що заклади освіти, де навчаються їхні діти, не будуть приймати учнів в 10 – 11 класи вже з вересня 2021 року.

Проте Сергій Шкарлет вважає, що це фейкова інформація. Адже, за його словами, старша профільна школа починає працювати лише з 2027 року.

"Якщо школа про це повідомила, то це лише відповідальність керівника цього закладу освіти", – наголосив Шкарлет. Міністр освіти додав, що певний експеримент щодо профільності – класи можуть переформатовуватися.

Але це не означає, що в 10 – 11 класи не буде набору. Можливо, буде набір у профільні – хімічний, фізичний, математичний чи мовний. Але немає законодавчих ініціатив стосовно заборони дитини прийти в старшу школу,
– заявив Шкарлет.

Що робити батькам в такій ситуації? За словами очільника МОН, в цьому аспекті відповідальність за діяльність шкіл несуть їх засновники – місцеві органи виконавчої влади.

"Перш за все, можна поскаржитися до засновника школи. Можливо, варто написати в Міністерство освіти і науки, а ми вже направимо Державну службу якості освіти на контроль закладу", – запевнив міністр.

Шкарлет підсумував, що немає законодавчих обмежень щодо навчання дітей. Тобто всі учні, які хочуть навчатися в 10 – 11 класах, зможуть це зробити.

Учні в 10 класі / Фото shepvisnyk.com.ua

Окрім того, зараз в соцмережах активно обговорюють міфи шкільної реформи. Зокрема, наголошують, що не всі діти зможуть потрапити у старші класи і про те, що ліцей будуть створювати лише у великих містах.

Головні міфи про профільну шкільну освіту

• Міф № 1. Місць у ліцеях на всіх не вистачить

Місцеві органи влади ведуть облік дітей та враховують спроможність кожного закладу освіти. Тому вони зможуть забезпечити додаткові класи за необхідності.

А якщо заклад освіти будуть реорганізовувати або закривати, то учням забезпечать можливість навчання на відповідному рівні. Тож, місця у ліцеях вистачить всім охочим школярам.

• Міф № 2. Ліцеї будуть далеко від дому

Зараз в Україні триває реформа деінституалізації, завдяки якій буде створена достатня кількість ліцеїв, щоб дітям не доводилося розлучатися з близькими. Це збалансує співвідношення належної якості освіти й територіальної доступності.

• Міф № 3. До ліцею важко буде дістатися

Органи місцевого самоврядування за бюджетні кошти мають забезпечити підвезення учнів до закладу освіти, а після закінчення уроків – додому.

• Міф № 4. У містечках із населенням до 50 тисяч ліцеїв не буде

Ліцей можна буде створити, але його засновником буде не місцева громада, а обласна рада. Вона ж ухвалюватиме рішення щодо доцільності відкриття ліцею.

У МОН наголосили, що рішення про створення ліцеїв прийматимуть обласні та міські ради населених пунктів, а також всі органи місцевого самоврядування із кількістю населення менше 50 тисяч мешканців.

• Міф № 5. Учням з ліцеїв, які приїжджатимуть з інших міст та сіл, доведеться винаймати житло

Законом передбачене створення та утримання пансіонів. Учні матимуть можливість за необхідності лишатися в них. Тобто учні матимуть право вибору та самі обиратимуть зручний для себе варіант.

• Міф № 6. Після гімназії складно буде вступити до ліцею

Згодом визначать чіткі правила зарахування учнів до закладів освіти, і вони будуть єдині для всієї країни. Конкурс до ліцею проводитимуть тільки у тому разі, якщо кількість поданих заяв про зарахування перевищить загальну кількість вільних місць.

Окрім того, з 2027 року до ліцею можна буде вступити за результатами ЗНО для учнів, які закінчили 9 класи.

• Міф № 7: Більшість шкіл вже з 2021 року перестане приймати учнів у старші класи

У Міносвіти пояснили, що насправді всіх учнів, які захочуть після 9 класів продовжити навчання у школі, будуть зараховувати до 10 класів. Тобто, для дітей, які наразі переходять до 10-11 класу, нічого не змінюється.