Ердоган мріє про лідерство в мусульманському світі: чому очільник Туреччини підтримує ХАМАС

Такою думкою із 24 Каналом поділився російський політтехнолог Аббас Галлямов. Він вважає, що спроби Реджепа Ердогана здобути для себе політичні бали у війні Ізраїлю та ХАМАС провалилися.

Дивіться також Ізраїль, ймовірно, обрав обмежені операції, замість вторгнення в Сектор Гази, – NYT

Причини радикальної позиції Ердогана стосовно Ізраїлю

Для того, щоб краще зрозуміти останні заяви Ердогана, варто заглибитись у його політичні погляди.

Протягом останніх років його перебування при владі все чіткішою ставала тенденція щодо негласної перебудови Туреччини. Варто зазначити, що сучасна Туреччина створена її першим президентом Кемалем Ататюрком після Першої світової війни, передовсім задумувалась як світська національна держава.

На той час Туреччина втратила більшість своїх колоніальний володінь і ледь вистояла в непростій війні проти Греції. Відповідно, курс Ататюрка був спрямований на те, щоб позбавити Туреччину обтяжливого спадку Османської імперії.

Аббас Галлямов про політику Реджепа Ердогана: дивіться відео

Натомість курс Ердогана перебуває в опозиції до спадку Ататюрка. Наприклад, чинна зовнішня політика Анкари спрямована на те, щоб нарощувати свій вплив на тюркські на арабські країни. Варто згадати хоча б його слова під час попереднього загострення в Палестині, коли він назвав Єрусалим "турецьким містом".

"Ердоган мріє про лідерство в мусульманському світі. Саме тому він так багато говорить про велич Туреччини. Він є своєрідним лідером турецького релігійного села, яке чинить спротив секулярній Туреччині, створеній Ататюрком”, – пояснив політолог.

Зверніть увагу! У 2016 році турецькі військові спробували здійснити переворот, щоб скинути Ердогана. Раніше військові традиційно вдавалися до таких дій, коли бачили загрозу відходу від традиційної секулярної політики Туреччини. Імовірно, з точки зору заколотників, Ердоган "зрадив" ідеалам Ататюрка, коли почав перетворювати її на релігійну країну.

Як погляди Ердогана впливають на його міжнародну політику

• Турецький президент усіма силами намагається розширювати вплив своєї країни на мусульманські держави. Саме тому він не оминає нагоди втручатися в такі конфлікти, як громадянська війна у Лівії, Катарську кризу чи вірмено-азербайджанську війну.
• Очевидно, що й Палестина також перебуває в сфері інтересів Ердогана як один із найбільш знакових для усіх мусульман конфлікт. Відповідно, якби Ердогану вдалося суттєво докластися до вирішення палестинського питання, його авторитет в мусульманському світі суттєво виріс.
• З самого початку вторгнення Анкара зайняла обережну позицію, закликавши сторони до деескалації конфлікту. Водночас президент заявив, що вирішенням багатолітнього протистояння є створення Палестинської держави в кордонах 1967 року (інакше кажучи – з територією нині підконтрольного Ізраїлю Єрусалима у складі).
• Однак після того, як загострення не спало, а турецькі громадяни почали агресивно протестувати проти ізраїльських обстрілів Сектора Гази, Ердоган радикалізував свою позицію, назвавши ХАМАС "захисниками палестинського народу" та звинувативши Тель-Авів у воєнних злочинах проти палестинців.
• За таких обставин Туреччина вже не має шансів отримати роль посередника в конфлікті, адже Ердоган чітко зайняв сторону ХАМАС. Натомість роль зв’язківців чудово виконують Катар та Єгипет, що мусить неабияк сприкрювати турецького президента.