Фінляндизація 2.0: до якої пастки Росія хоче затягнути Україну
На тлі ескалації війни, яку агресивно продукує Росія, чим лякає не лише Україну, але й весь цивілізований світ, у дипломатичних та експертних колах все частіше лунають слова про "фінляндизацію" України як спосіб умиротворення Володимира Путіна.
Що таке "фінляндизація", чому цей термін саме зараз отримав "друге дихання" та чому його реалізація стане фактичним знищенням незалежної України – читайте в матеріалі сайту 24 каналу.
Читайте Макрон озвучив Путіну пропозиції, які не узгодив із партнерами по НАТО
"Фінляндизація" 1.0
ХХ століття Фінляндія зустріла як колонія Російської імперії. Лютнева революція 1917 року відкрила шлях до незалежності, що її було проголошено у грудні того ж року. Незабаром почалася перша російсько-фінська війна, у ній фіни (більшовицька пропаганда називала їх "білофінами") під проводом колишнього царського генерала Карла Густава Маннергейма відстояли незалежність і розгромили п'яту колону більшовиків у своїй країні.
Попередники сучасних російських журналістів за роботою
Другу у ХХ столітті спробу підкорити Фінляндію Росія зробила вже після початку Другої світової війни. СРСР, який на той час був союзником нацистської Німеччини, висунув маленькій Фінляндії жорсткий ультиматум із вимогою значних територіальних поступок, а після відмови влаштував провокацію на радянсько-фінському кордоні (так званий Майнільський інцидент 26 листопада 1939 року).
Як і 20 років тому, опір агресору очолив Маннергейм. Під його керівництвом фіни мужньо билися з агресором та завдали росіянами величезних втрат. Саме в ці дні народився культовий "Коктейль Молотова", який спочатку мав назву "Коктейль для Молотова" і став простим та ефективним засобом боротьби з радянськими танками.
Історія Зимової війни: дивіться відео
СРСР все ж вдалося буквально закидати трупами фінів та домогтися свого. Незворотні втрати СРСР у так званій "Зимовій війні" склали 127 тисяч осіб. Такою була ціна за анексію фінських територій, які нібито чимось загрожували Ленінграду. Ще одним наслідком "Зимової війни" стало те, що нейтральна Фінляндія змушена була перейти на бік Німеччини у 1941 році.
Фінляндія дає відсіч радянській пропаганді / Фінський "супергерой" Рюмя-Ету відправляє Сталіна у нокаут
Третя російсько-фінська війна почалася 25 червня 1941 року. Її ініціатором знову ж таки виступила Москва. За наказом Сталіна радянські ВПС здійснили масоване бомбардування фінських міст, баз ВМС та залізничних вузлів. Після цього Фінляндії нічого не залишалося як оголосити війну СРСР та долучитися до російського походу Вермахту. Проте, фінська армія діяла окремо й переслідувала власні цілі.
Фіни знову ж таки під керівництвом Маннергейма швидко повернули землі, втрачені за Московським договором 1940 року, окупували радянську частину Карелії та допомагали німцям блокувати Ленінград, з якого Сталін демонстративно не став евакуювати цивільне населення. Радянські втрати у новій війні з Фінляндією наразі точно невідомі, але, за оцінками істориків, складають від 200 до 300 тисяч вояків.
У 1944 році Фінляндія вийшла з війни проти СРСР (Великій Британії та США вона її формально й не оголошувала взагалі) – 19 вересня у Москві було підписано угоду про перемир'я, згідно з якою, фінська армія розпочала воєнні дії проти Німеччини, а її територія опинилася у фактичній радянській окупації.
До теми Чи можлива "фінляндизація" України та чому сама Фінляндія від неї відмовилась
Такий стан речей було закріплено Паризьким мирним договором 1947 року та радянсько-фінським договором 1948 року.
Що передбачали домовленості
Зверніть увагу: згідно з цими документами, Фінляндія втрачала значну частину своїх етнічних територій, зокрема, надважливий порт Петсамо і Північну Карелію разом з Виборгом, зобов'язувалась сплатити СРСР репарації у розмірі 300 мільйонів доларів (за цінами тих років), але найголовніше – втратила частину суверенітету.Фінляндія оголошувала про так званий нейтралітет (але мала воювати на боці СРСР у разі нападу на нього), їй заборонено було мати потужні флот, ВПС та Збройні сили. Окупаційні війська за кілька років залишили країну, але загроза нового вторгнення зберігалася й змушувала владу Фінляндії постійно на це зважати.
Зовнішня політика країни була під жорстким контролем СРСР (це яскраво видно на прикладі голосувань Фінляндії в ООН у роки "Холодної війни" або заявах фінських лідерів щодо російської інтервенції до Угорщини у 1956 році чи до Чехословаччини у 1968-му). Така політика отримала назву "Лінія Паасіківі — Кекконена" (за іменами фінських президентів).
У внутрішньому житті Фінляндії Москва також відтепер диктувала умови Гельсінкі – в країні було запроваджено цензуру й заборонено все, що могло дратувати росіян, при владі могли бути лише люди, лояльні до СРСР.За втрату суверенітету Фінляндія отримала доступ на величезний ринок СРСР і зуміла на цьому непогано заробити. Легендарні "фінські будиночки", які їхали до СРСР спочатку як репарації, стали символом багатого життя в імперії.
Крім того, Фінляндія познайомила СРСР з туалетним папером та ще багатьма іншими дивами капіталістичного світу – офісним папером, автомобільною гумою, сантехнікою та електронікою небувалої для СРСР якості.
Після падіння більшовицької імперії Фінляндія нарешті вирвалася з обійм Москви й зажила вільним життям. Країна стала членом ЄС у 1995 році, приєдналася до Шенгенської зони та розпочала тісне співробітництво з НАТО (з 1994 року Фінляндія є учасницею програми "Партнерство заради миру").
У XXI столітті Фінляндія, розуміючи нову небезпеку з боку Росії, робить все, щоб відмовитись від "фінляндизації". Наразі у фінському суспільстві тривають дискусії щодо відмови від позаблокового статусу та вступу до НАТО. Виразником цих прагнень є, зокрема, президент країни Саулі Нійністе.
Фінський лідер у новорічому зверненні до нації акцентував увагу на тому, що агресивна політика Росії загрожує безпеці в Європі й несе небезпеку його країні та Швеції. Політик закликав Євросоюз зайняти жорстку позицію щодо агресора та його ультиматумів і погроз ядерною зброєю.Хоча виклик кинуто США та НАТО, Європа наразі не може просто слухати. Суверенітет кількох країн-членів, включаючи Швецію та Фінляндію, був поставлений під сумнів з-за меж Євросоюзу. Це робить ЄС зацікавленою стороною. ЄС не повинен задовольнятися лише роллю координатора санкцій,
– заявив п резидент Фінляндії.
Президент Фінляндії / Фото Getty Images
Під час нещодавнього візиту до Фінляндії генсека НАТО Єнса Столтенберга останній заявив, що двері Альянсу для фінів відчинені.
Ну, а поки цього не сталося, Фінляндія будує 4 потужних корвети, модернізує ракетні катери, купує у США сучасні винищувачі F-35, аналогів яким немає у Росії, а також посилює військову співпрацю зі Швецією. Все це, як ви вже здогадалися, суперечить самій ідеї "фінляндизації".Походження терміну "фінляндизація"
Парадоксально, але сама Фінляндія до появи терміну "фінляндизація" має лише дотичне відношення. Держава, яку втягнули у війну, закидали трупами (нагадаємо, сукупно авантюра Сталіна коштувала понад 300 тисяч людських життів його співгромадян) та таким чином ультимативно змусили віддати свої етнічні землі й примусили бути лояльною в обмін на відмову від повної окупації та встановлення режиму "народних демократій", стала гірким прикладом для всіх, хто не хотів коритися Москві. Відтак, термін "фінляндизація" став одним із символів "Холодної війни" та чи не найбільшим страхом для західних демократій.
Цікаво знати: вперше на небезпеку "фінляндизації" вказав міністр іноземних справ Австрії Карл Грубер у 1953 році. Він порівняв політику нейтралітету, що тоді проводив уряд країни, з подіями у Фінляндії та застеріг колег від цього сценарію.Автором терміну вважається німецьких політик Франц Йозеф Штраус, який вперше використав слово "фінляндизація" у 1969 році, коли жорстко пройшовся по канцлеру ФРН Віллі Брандту та його так званій "Новій східній політиці", яка, де-факто, передбачала зближення з СРСР заради заробітку.
Відголоски "Остполітик" Брандта ми спостерігаємо й зараз. Адже саме німецькі технології дозволили СРСР, а згодом і Росії, стати гегемоном на ринку експорту до Європи вуглеводнів та згодом шантажувати Євросоюз за допомогою газу за поблажливого ставлення німецьких чиновників.Таким чином, термін "фінляндизація" у своєму первісному значенні має негативний сенс та означає часткову втрату суверенітету заради певних економічних преференцій з боку СРСР.
Знову за рибу гроші
До призабутого терміну "Холодної війни" знову повернулися у 2021 році, коли Росія вкотре почала воєнну ескалацію на кордоні з Україною. Також Росія висунула заздалегідь невиконуваний ультиматум США і НАТО на підставі, як сказав, очільник російського МЗС Сергій Лавров, якихось обіцянок, що були зафіксовані десь в мемуарах.
Дуже схоже, що ультиматум росіян є прикладом класичної методики бізнесових переговорів "проси багато – отримаєш хоч щось". І під цим "щось" Росія, схоже, має на увазі саме Україну.Тут і з'являється термін "фінляндизація" України, він, на думку, росіян передбачає відмову від євроінтеграції та оголошення "нейтралітету", тобто повернення до "позаблокового статусу" 90-х років.
Важливо Макрон запропонував вбивчий для України шлях замирення Путіна
Волею-неволею обличчям цього процесу став президент Франції Еммануель Макрон. 7 лютого 2022 року він прибув до Москви на переговори з Путіним. 5 годин за зачиненими дверима та кумедним столом завершилися поїданням оленини і лангустинів, а також участю у пресконференції, на якій Путін спочатку з позиції хама-некрофіла жартував про Україну, а потім пригрозив світу новою ядерною війною.
Макрон 5 годин спілкувався з Путіним за зачиненими дверима / Фото Getty Images
За підсумками візиту французького лідера до Москви у впливовому виданні Le Figaro вийшла стаття, в якій Макрон показаний як прибічник "фінляндизації" України.
Путін хоче глибоких змін у політиці НАТО. Необхідно знайти рішення, щоб цей безпековий простір, яким є НАТО, співіснував з Росією. Елементом адекватності є нечленство України в НАТО,
– Le Figaro процитувало розмову у літаку на шляху до Москви.
До теми Макрон запевняє, що не говорив з Путіним про "фінляндизацію" України
Після цього Макрону довелося виправдовуватися у Києві та пояснювати, що ні про яку "фінляндизацію" України з Путіним він не говорив і такого терміну не застосовував. Президентові України все одно довелося червоніти за свого колегу та пояснювати, що світу потрібна "українізація".
Київські пояснення Макрона нікого не задовольнили, й того ж дня, 8 лютого, провідна газета світу – New York Times видала великий матеріал про "фінляндизацію", в якому натякнула, що дійсно, Захід розглядає такий варіант для умиротворення Путіна.
Після Путіна Макрон приїхав до Зеленського / Фото Офісу Президента України
Що несе Україні "фінляндизація"
Свій варіант початку "фінляндизації" України 9 лютого 2022 року пафосно озвучила речниця МЗС Росії Марія Захарова.
Згідно з її баченням, Україна має відмовитись від євроатлантичної інтеграції та оголосити про суворий нейтралітет, відмовитись від допомоги вояків НАТО та відіслати назад усю отриману воєнну допомогу, зокрема – летальну зброю. Лише після цього Росія пообіцяла відвести свої війська від українських кордонів.
Для послаблення напруги Дипломати таки обговорюють план "фінляндизації" України
Яким може бути другий варіант – здогадатися неважко: втрата суверенітету, повалення демократичного режиму та прихід до влади у Києві промосковських маріонеток з-поміж місцевої п'ятої колони.
А далі – цензура, терор проти незгодних, мільйони біженців, економічна криза, стагнація та інші принади геополітичного проєкту під назвою "руській мір". Про усі його "плюшки" можете почитати у блозі нещасної мешканки окупованого росіянами Луганська.
Звісно, Росії буде мало й цього, вона згадає про країни Балтії та ту саму Фінляндію, побачить небезпеку у шведському острові Готланд або реалізує сценарій норвезького серіалу "Окуповані". Ось так "фінляндизація 2.0" в українських реаліях насправді є перевиданням "Мюнхенської змови", в якому Макрон відвів собі роль Едуара Даладьє.
Кремлю нагадали про Будапештський меморандум: дивіться відео