Росія починає втрачати головний козир у війні проти України: CNN зробило прогноз
Від самого початку війни проти України Росія робила ставку на велику кількість населення та потужну військову промисловість. Утім, на п'ятому році бойових дій ця перевага окупантів почала невпинно танути.
Багатомільйонні контракти не приваблюють новобранців так, як раніше. У першому кварталі 2026 року набір до російського війська знизився на 20% порівняно з 2025 роком. Імовірно, він і надалі падатиме. Про це пише CNN із посиланням на експертів.
Дивіться також СБС вдарили по полігону "Восточный", де проводять підготовку російські військові
Чому в Росії меншає кількість охочих воювати проти України?
Для Росії це перша війна, у якій вона платить громадянам за участь у бойових діях, а не просто змушує їх. І власне це створює економічне навантаження та проблеми з набором людей. Таку думку висловив Ніґел Ґолд-Девіс, старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень.
Він каже, що грошові стимули більше не працюють ефективно. Тому Росія почала втрачати більше військових, ніж може набрати.
Аналітики зазначають, що Путіну, ймовірно, доведеться ухвалювати ще більш непопулярні рішення, якщо він хоче продовжувати війну.
Війна також спричинила нестачу робочої сили в економіці Росії, яка переживає кадрову кризу.
В оборонній промисловості заводи вже працюють на межі можливостей, у цілодобовому режимі. Це ускладнює подальше збільшення виробництва зброї, а потреба у працівниках ще більше тисне на економіку.
Уся російська економіка переживає найсерйозніший дефіцит робочої сили в історії", – зазначає Ґолд-Девіс.
За деякими оцінками західної розвідки, у війні загинуло майже 500 тисяч російських військових, а сотні тисяч громадян залишили країну, щоб уникнути призову.
Через нестачу працівників Росія може активніше залучати робочу силу з Індії, Північної Кореї та країн Африки.
За більш жорсткого сценарію Росія може повернутися до примусової мобілізації та обмежити виїзд із країни для чоловіків призовного віку.
Кремль скоро зіткнеться з вибором: або різко посилювати вимоги до економіки й суспільства, або скорочувати воєнні цілі,
– вважає Ґолд-Девіс.
Деякі експерти вважають, що Кремль може частково вирішувати проблему набору, тиснучи на регіони поза великими містами, залучаючи студентів і іноземців.
Однак економічний тиск зростає. Військові витрати та набір персоналу коштують десятки мільярдів доларів щороку – приблизно 9,5% федерального бюджету і близько 2% ВВП.
Російська економіка сповільнюється, зростає кількість закритих бізнесів і падає довіра споживачів. Попри зростання зарплат, доходи не встигають за інфляцією. Люди стикаються з ростом цін на продукти, високими комунальними тарифами та підвищенням податків.
Експерти вважають, що такі процеси можуть зменшити підтримку війни серед населення. Але влада, навпаки, посилює контроль і репресії. Кремль зазвичай не відмовляється від своїх цілей, а, навпаки, розширює їх.