Кремль пішов на масштабний терор: у якому стані енергетика та прогноз на світло далі

Детальніше що відбувається з електропостачанням зараз, як впливають обстріли і коли чекати покращень проаналізували ексклюзивно для 24 Каналу експерти з енергетики. А також назвали план дій необхідний для поліпшення ситуації зі світлом та теплом.

Дивіться також Україна наближається до гуманітарної катастрофи, – гендиректор ДТЕК 

Який план у Кремля?

Росія не демонструє жодних намірів знижувати інтенсивність бойових дій або відмовлятися від терору проти цивільного населення України. Навпаки, Кремль, вважає військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ Олександр Мусієнко, розглядає військовий і енергетичний тиск як інструменти примусу, спрямовані на нав'язування Україні вигідних для Владіміра Путіна політичних рішень. 

Наразі немає підстав стверджувати, що Росія готова змінити цю логіку. У Кремлі чітко усвідомлюють: системний тиск на фронті та удари по мирних містах можуть використовуватися як елемент впливу на українське суспільство з метою схилити його до неприйнятних умов. 

Сьогодні Росія переслідує щонайменше дві стратегічні цілі. Перша – військова. Мовиться про спроби перейти від тактичних наступальних дій до ширшого оперативного маневру, зокрема на Запорізькому напрямку, із формуванням загроз для міста Запоріжжя. 

Друга ціль – енергетичний та економічний терор. Росія не відмовиться від ударів по критичній інфраструктурі, оскільки з самого початку ця війна має геноцидний характер. 

Це свідоме знищення базових умов життя: електропостачання, води, тепла, нормального функціонування міст. Окремим напрямком залишається портова та енергетична інфраструктура півдня України, зокрема Одещини. Тут завдання Росії – зруйнувати економічно-логістичні зв'язки.

Що задумав Кремль в 2026 році: дивитись відео

У якому стані енергетика зараз?

Сьогодні без тепла залишаються сотні тисяч споживачів, і це змушує робити непрості, але чесні висновки. Після численних атак по українській енергетиці не варто очікувати, що ситуація найближчим часом суттєво покращиться, вважає членкиня Наглядової ради аналітичного центру We Build Ukraine Вікторія Войціцька. 

Водночас вона не виключає, що за певних обставин може стати й значно гірше, все залежить від цілей, які перед собою ставить ворог. 

Якщо ворог має на меті повністю знищити, до неможливості відновлення, роботу ключових об'єктів, які генерують тепло та електроенергію – ТЕЦ в Києві, тоді дійсно ситуація буде дуже складною для мільйонного міста, 
– зауважила експертка.

Найскладніша ситуація, на її думку, виникне на Лівому березі Києва, де переважає багатоповерхова забудова, повністю залежна від стабільної роботи енергетичної інфраструктури. Там і тепло, і світло напряму прив'язані до функціонування конкретних енергооб'єктів. 

У таких умовах робити точні прогнози надзвичайно складно. Розраховувати на швидке завершення війни або припинення обстрілів енергетики – стратегія щонайменше наївна, зазначає Войціцька. 

Саме тому кожна родина має заздалегідь продумати свої дії у разі подальшого загострення: які рішення ухвалювати і на що спиратися. 

Втім, відповідальність лежить не лише на громадянах. Є місцева й центральна влада, яка повинна була підготувати комплексні рішення для тих, хто найбільше потребує допомоги. І питання в тому, що конкретно держава готова їм запропонувати. 

Зауважте, Войціцька раніше наголошувала, що Київ мав достатньо бюджетних коштів (понад 100 млрд грн) для створення резервного фонду обладнання для термінових ремонтів тепло-, електро- та водопостачання, але місто їх не використало, спрямовуючи на менш пріоритетні проєкти – асфальт, парки, шляхопроводи. Через це під час останніх атак на ТЕЦ у киян в квартирах потріскали труби, залишивши їх без тепла та частково без світла.

Пункти незламності та тимчасові місця для ночівлі – правильний і необхідний крок, однак цього недостатньо. Потрібні термінові системні рішення, які дозволять найбільш вразливим верствам населення пережити цей період щонайменше до початку або середини березня, коли погодні умови можуть покращитися.

Прогноз щодо подальших відключень світла: дивитись відео

Ураження значної кількості ключових елементів української енергосистеми стало наслідком браку щільного активного захисту та дефіциту протиракет, вважає експерт з енергетики Геннадій Рябцев. Саме це, за його словами, дозволило противнику завдати відчутної шкоди енергооб’єктам по всій країні. 

Подолання енергетичної кризи, спричиненої російськими ударами, наразі лежить на плечах ремонтних бригад. Водночас очікувати миттєвих результатів не варто. 

Прискорити відновлення до бажаних політичним керівництвом термінів технічно неможливо, наголошує експерт, адже пошкодження, які накопичувалися місяцями, фізично не можна усунути за кілька днів. 

Рябцев також звертає увагу на розрив між публічними заявами посадовців і реальним станом справ. Його дивує надмірний оптимізм щодо повернення стабілізаційних графіків, тоді як енергетичні компанії ще до цього попереджали про відсутність підстав для таких очікувань. 

Ситуація залишається складною не лише у столичному регіоні. Серйозні проблеми фіксуються в Дніпрі, Харкові, Одесі та області, на Полтавщині й Чернігівщині, не кажучи вже про прифронтові регіони – Запоріжжя та Миколаїв.

Чи є варіанти збільшити кількість світла?

Певні позитивні зрушення все ж є. Кількість незаживлених споживачів поступово зменшується, у Києві відновлюють теплопостачання. Активізувалася й допомога з боку європейських партнерів – необхідне обладнання надходить відносно швидко. Однак заміна пошкоджених елементів енергосистеми потребує часу, підкреслив Рябцев.

Нагадаємо, що у рамках координації G7+ партнерські країни погодили нові пакети допомоги, до яких входять понад 6 000 одиниць генераторів, трансформаторів та іншого критичного обладнання, а також значні внески до Фонду підтримки енергетики України від ЄС, Італії, Литви, Німеччини, Великої Британії, США та Японії. Польща відправляє сотні генераторів і обігрівачів. Австралія спрямовує близько 6,8 млн доларів до Фонду підтримки енергетики, а раніше Україна отримала від шести країн понад 50 тонн енергетичного обладнання (з Нідерландів, Німеччини, Швейцарії, Фінляндії тощо).

За його словами, існують дві ключові умови, за яких тривалість відключень електроенергії може бути меншою, ніж нині. Перша – це наявність у Сил оборони України достатніх засобів для ефективної протидії ракетам і дронам, якими Росія атакує енергетичні об'єкти. 

Друга – поступове введення в експлуатацію максимально можливої кількості малих енергетичних установок, інтегрованих в об’єднану енергосистему України.

Російські удари по енергетичній інфраструктурі України мають системний характер і призводять до постійного скорочення доступних генерувальних потужностей. У таких умовах, вважає Рябцев, зосереджуватися виключно на перерозподілі наявного ресурсу вже недостатньо, це не змінює ситуацію з відключеннями електроенергії. 

За його словами, після кожної атаки можливостей енергосистеми стає менше, тому ключове завдання полягає не лише у відновленні пошкоджених об'єктів, а у введенні в роботу нових потужностей. 

Єдиним способом, який може зменшити тривалість вимкнень є стимулювання, створення та введення в експлуатацію нових енергетичних установ. По-іншому ніяк,
– наголосив він.

Якщо до наявних потужностей не додавати нові, зокрема замість тих, що перебувають на ремонті або відновленні, ситуація залишатиметься стабільно складною. Саме тому уряд має зосередитися на стимулюванні суб'єктів господарювання, щоб вони встановлювали генераційні установки та інтегрували їх в українську енергосистему.

Як покращити ситуацію в енергосистемі: дивитись відео

Що відомо про обстріл 24 січня

• В ніч на 24 січня Росія запустила ударні безпілотники та ракети з кількох напрямків, загалом майже 400 повітряних цілей. Основними цілями стали енергетична та критична інфраструктура, житлові райони і промислові об'єкти.
• У Києві постраждали кілька районів. У Деснянському та Дніпровському уламки БпЛА пошкодили нежитлові будівлі, гаражі і бензовоз на стоянці, у житловому будинку вибито вікна. У Дарницькому районі уламки влучили біля приватної клініки та в недобудовану багатоповерхівку, спричинивши пожежу. У Голосіївському та Солом’янському районах зафіксовано пошкодження офісних і приватних будинків.
• На Черкащині та Житомирщині сили ППО збили щонайменше 8 російських БпЛА, а Військово-Морські Сили ЗСУ знищили 4 ударні дрони типу "Шахед". Попри втрати противника, частина дронів досягла цілей і завдала матеріальних пошкоджень.
• Окрім Києва, обстріли були зафіксовані на сході Харківщини, у Кіровоградській, Дніпропетровській і Чернігівській областях. Чернігів залишився майже без електропостачання.