Якщо виживуть: "вагнерівці" обіцяють зекам нову особистість після війни в Україні
Євген Пригожин та підконтрольні йому діячі групи "Вагнера" безперервно вербують російських в’язнів для участі у війні проти України. При цьому умови контракту, які обіцяють вбивцям та ґвалтівникам, постійно покращуються.
За даними джерел 24 каналу в українських спецслужбах, на початку кампанії набору зеків на війну Пригожин гарантував кожному, хто повернеться із фронтів, амністію. Втім, згідно з російськими законами зробити це було неможливо.
Дивіться також Спробували бунтувати: на Донбасі зеки Пригожина влаштували чмобікам криваве свято
Надаючи в’язням обіцянки про їх звільнення, власник групи "Вагнера" мав лише обіцянку вищого військово-політичного керівництва про амністію, але гадки не мав, як можна юридично оформити вихід зеків з-за ґрат.
Вбивцям обіцяють нові паспорти, але отримують їх лише безногі
З початку листопада наближений до Путіна Пригожин, ніби, вирішив всі питання щодо юридичної колізії із в'язнями. Всі ті, кого випустили на волю для участі у війні, де-юре, вважаються втікачами. Однак відтепер у випадку дуже серйозних поранень, які унеможливлюють повернення на фронт, їм створюють нову особистість.
- Так, низка вже колишніх в'язнів отримала паспорти на інші прізвища, без судимостей та будь-яких вказівок про проблеми із законом. Однак стосується це лише тих, хто втратив під час бойових дій якусь із кінцівок.
- Тих зеків, що "затрьохсотилися", але зберегли можливість ходити та тримати автомат у руках, примусово відправляють на фронт після відновлення. Буцімто, все як домовлялися: вихід є лише без ніг або у чорному пакеті.
- Звісно, самі зеки не отримують ані копійки за свою участь у бойових діях. Гроші їм обіцяють виплатити виключно на картку після закінчення терміну дії контракту. Або ж родичам у випадку смерті.
- Насправді ж контракти автоматично продовжуються, а рідні зеків зазвичай навіть не можуть дізнатися про загибель родича.
Фактично у групі "Вагнера" все "заточено" під те, аби в'язні не поверталися до Росії принаймні здатними продовжувати свою злочинну діяльність. Адже зеки для Пригожина – "гарматне м'ясо", а для Путіна – можливість позбавитися від більшості взагалі непотрібних державі елементів.
Звісно, така тактика російського керівництва ніяк не рятує звичайних росіян від озброєних банд, яким вдається втекти з фронтів та повернутися на батьківщину. Навіть навпаки, таких зеків із кожним тижнем стає все більше, оскільки дуже багато в'язнів погоджуються на співпрацю із групою "Вагнера", розглядаючи її виключно як спосіб опинитися на волі.
Тим не менше, Пригожин та компанія завдяки можливості "розпечатати" тюрми отримали доступ до майже необмеженої кількості злочинців. Ба більше, віднедавна відправлення ув'язнених на лінію фронту припинило бути добровільним. У деяких колоніях "вагнерівці" набирають зеків на війну примусово.
Загиблих фізично не можна ідентифікувати
Абсолютна більшість в'язнів, яких використовують для лобових штурмів позицій ЗСУ під Бахмутом, Білогорівкою та Соледаром, додому ніколи не повернеться. Середня тривалість життя зеків на війні – від одного до трьох днів. Лише одиницям вдається уникнути смерті довший час та взяти участь більш ніж у трьох боях.
Тим часом США можуть оголосити ПВК "Вагнера" терористичною організацією, – Bloomberg
В'язнів, яких ліквідували ЗСУ, або ж які померли внаслідок переохолодження чи розбірок між собою, у Росію не повертають. Їх тіла залишаться в українських степах аж допоки рештки загарбників не заберуть українські військові. Якщо, звісно, це взагалі можна буде зробити, адже захисники України не займаються зборами ворожих та непотрібних Кремлю тіл із ризиком для власного життя. А допоки та чи інша ділянка фронту не стане безпечною, кістки загарбників по всьому степу розносять тварини.
Ідентифікувати загиблих зеків через відсутність у них документів та жетонів неможливо. Тому навіть, якщо родичі "пропавших безвісти" загарбників колись шукатимуть своїх "Ваньок", знайти сина, чоловіка чи батька їм не вдасться. Натомість всіх, хто не повернувся із бою, "вагнерівці" просто за замовчуванням списують як тих, хто "продовжує відбувати покарання у тюрмі". Для держави вони так і залишаються в'язнями, які ніколи не виходили на волю.