Крім того, за даними джерел 24 каналу в українських спецслужбах, подекуди колишнім в'язням вдається втекти з позицій та навіть повернутися до Росії. Пошуки дезертирів зазвичай не дають ніякого ефекту, тоді як за ними залишається кривавий слід.

Дивіться також Навіть не вступили у бій: українські військові знищили колону мобілізованих із Москви

Так, на початку жовтня з фронту втекла частина взводу, яка брала участь у спробах захоплення Бахмута. Із 12 втікачів спіймали лише трьох. Знайшли їх у Донецьку, але лише після того, як вони вбили та пограбували двох чоловіків, а також вчинили низку зґвалтувань. Інші ж переховуються у Росії.

Випущені Путіним зеки вбивають навіть у Росії

  • Хоча Пригожин обіцяв бункерному фюреру, що жоден в'язень не повернеться додому живим та не становитиме загрозу для росіян, реальність виявилася геть іншою.
  • По-перше, для власного піару "кухар Путіна" насправді подарував свободу тим зекам-найманцям, які отримали на фронті важкі поранення. Мовляв, своє слово стримав, а ті в'язні, яких він вербує, можуть повністю йому довіряти.
  • Звісно, такі в'язні, які втратили руку чи ногу, нагороджені орденами, все ще є небезпечними для суспільства. Маючи у своїй біографії вироки за тяжкі злочини та участь у бойових діях, вони не є працездатними. То ж зрозуміло, що такі вояки повертаються до злочинної діяльності.
  • Однак більшу загрозу для всіх являють собою саме втікачі з фронту. Вони взагалі не відчувають ніяких докорів сумління, здатні на найжорстокіші злочини та мають зброю.
  • Хоча більшість дезертирів розстрілюють загороджувальні загони, деяким із них все ж таки вдається прорватися у тил російського війська. Хтось намагається переховатися у так званих "ДНР" та "ЛНР", але більшість в'язнів направляється до Росії. Дуже часто їм таки вдається перейти кордон.

Відпущені для участі у війні найжорстокіші злочинці, які опинилися у Росії, взагалі не мають жодних шансів вести нормальний спосіб життя. Адже юридично вони є такими, хто втік із колоній. То ж вони грабують, вбивають та ґвалтують, але при цьому ніякого серйозного розшуку таких злочинців поліцейські не проводять. Бо зазвичай навіть не знають, кого шукати – у групі "Вагнера" інформацію про втікачів нікому з правоохоронців не передають, хтось із ув'язнених втік, а хтось – загинув чи зник безвісти.

Про те, що під Бахмутом сталася втеча чималої групи особливо небезпечних злочинців, російські поліцейські дізналися лише через два тижні після того, як пригожинські прихвостні опинилися у Московії. З дев'ятьох зеків, які вирушили з передової в бік Воронезької області, до кордону дісталися лише вісім. Одного товариша по зброї в'язні-дезертири вбили.

Оскільки ж ФСБшники майже взагалі не стежать за безпекою кордону між Росією та тимчасово окупованими територіями поза трасами, всім злочинцям вдалося проскочити повз них полями та дістатися до Воронежу. Вже там зеки увірвалися до квартири однієї з жінок, зґвалтували її та пограбували. І доки поліцейські навіть не здогадувалися, що у Росії почала діяти вкрай небезпечна банда, зеки з'явилися у Москві, де вчинили щонайменше два вбивства та пограбували магазин.

Влада все замовчує

Здогадуватися про те, що йдеться саме про втікачів-вагнерівців, поліцейські почали лише 26 жовтня, коли змогли встановити місцеперебування банди та спіймати одного з її членів. Втім, відтепер пошуки зеків можуть у рази ускладнитися, адже вони "залягли на дно".

Представники влади та керівники поліції, звісно, наказали всім замовчувати інцидент. Бо, зрозуміло, росіянам ніяк не сподобається дізнатися про те, що ініціатива Пригожина-Путіна обернулася для них небезпекою.

То ж сім озброєних вбивць та ґвалтівників продовжують розгулювати на волі й можуть з'явитися у будь-якому російському місті, але Кремлю на подібне начхати. Адже діти високопосадовців не мають шансів перетнутися із зеками, а попередити людей про небезпеку дорівнює визнанню своєї помилки.