Політичний конфлікт: чому Польща та Німеччина досі не запустили хаб для ремонту Leopard

3 липня 2023, 12:49
Читать новость на русском

Ще під час 11 зустрічі "Рамштайн" Німеччина та Польща підписали угоду про створення хабу для ремонту танків Leopard, які передали Україні. Однак проєкт не просувається, хоч потреба у ньому чимала. Є декілька причин, чому країни не можуть домовитись.

Створення цього хабу є важливим і для українського контрнаступу. До Польщі уже прибули декілька танків Leopard, які потребують ремонту. За даними видання Spiegel, проєкт контракту був уже готовий кілька днів тому. Однак його досі не підписали через спірні моменти. Зокрема, гальмують процес і фінансові питання.

Читайте також Leopard на фронті − просто мішень, нам потрібні снаряди і F-16, – Залужний

Що відомо про спільний проєкт

Планувалось, що два німецькі виробники танків Rheinmetall і Krauss-Maffei Wegmann (KMW) мали створити спільне підприємство. Спільний хаб для ремонту танків хотіли розмістити на польських підприємствах у Глівіце та Познані разом із державним польським заводом зброї PGZ.

Федеральний уряд Німеччини взяв на себе витрати на ремонт танків Leopard.

У промислових колах подейкують, що проєкт поки що гальмує Польща. Проблеми виникли саме з фінансуванням. 

Польська компанія PGZ, наприклад, представила дуже своєрідні уявлення про вартість роботи над танками, інсайдери говорили про "захмарні ціни",
– зазначили у виданні.

Так, PGZ хоче взяти 100 тисяч євро за так звану "первинну діагностику" танків. Натомість у Німеччині для цього діагнозу зазвичай потрібно лише близько 12 тисяч євро

Крім того, PGZ не хоче брати на себе жодних гарантій за ремонт, що, як відзначили у Spiegel, "абсолютно незвично".

Що стало причиною розбрату

Німецькі танкобудівники переконані, що конфлікт через побудову хабу є політично вмотивованими. Мовляв, вже кілька місяців уряд у Варшаві веде регулярну кампанію проти Берліна.

"Керівна партія PiS ("Право і справедливість" – 24 Канал) не втрачає нагоду підбурити проти федерального уряду. Ще до доставки бойових танків Варшава публічно викрила Берлін як гальмівника", – зауважили у виданні.

Повідомляють, що міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус 3 липня має зустрітись своїм польським колегою Маріушем Блащаком. Це може бути останньою можливістю домовитись про роботу хабу перед самітом НАТО в середині липня.

Антинімецькі наративи посилюються перед виборами

Польський науковець та громадський діяч Ришард Купідура розповів 24 Каналу, що для партії "Право і справедливість" справді властива антинімецька риторика. Особливо вона посилюється напередодні виборів.

Зауважимо, що парламентські вибори у Польщі відбудуться восени 2023 року.

"Право і справедливість" завжди хоче показати себе як партію, яка захищає польські інтереси й вміє їх відстояти в контактах з німецькою стороною. На відміну від "Громадянської платформи", що є головним політичним опонентом. Це стосується й післявоєнних репарацій,
– зазначив Ришард Купідура.

Однак, на жаль, зараз коли потрібно розв'язати питання з хабом для української сторони, такі суперечки мають конкретний вимір і гальмують процес спільної допомоги. 

На думку, Купідури, після сьогоднішнього візиту Бориса Пісторіуса до Польщі, сторонам вдасться домовитися про остаточний вигляд хабу. 

Ришард Купідура прокоментував суперечки Варшави та Берліну: дивіться відео

Військова підтримка України: останні новини

  • У Wall Street Journal наприкінці червня повідомили, що США можуть передати Україні далекобійні ракети ATACMS. Зокрема, на це міг вплинути заколот Євгенія Пригожина в Росії. У Пентагоні підтвердили, що Сполучені Штати справді "близькі до узгодження" цього питання. До слова, переговори щодо ATACMS тривають уже понад рік.
  • На цю інформацію 1 червня відреагував і Голова об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі. За його словами, у Білому домі немає такого рішення. Однак Вашингтон постійно його переглядає. Остаточне рішення щодо передачі ракет має прийняти президент США Джо Байден.
  • Днями у Брюсселі пройшов саміт Європейської ради. За його результатами Європейський Союз має запропонувати Україні гарантії безпеки. Зокрема, Олаф Шольц наголосив, що Німеччина бере на себе зобов'язання щодо майбутньої безпеки України.