Хто винен у катастрофі в Калинівці: неочікувані версії

3 жовтня 2017, 19:00
Читать новость на русском

На військових складах у Калинівці на Вінниччині сталися вибухи. Там зберігалося понад 188 тисяч тонн боєприпасів – а це 10 тисяч залізничних вагонів – на площі близько 60 га.

Поміж інших там перебували на зберіганні ракети системи залпового вогню "Смерч", "Ураган" та "Град". Що цікаво, катастрофа на Вінниччині сталася у день народження українського президента Петра Порошенка.

Читайте також: Чим викликана щедрість американських сенаторів до України

"Народний фронт" звинувачує у недбальстві військове керівництво та вимагає відставки начальника Генерального штабу Віктора Муженка. Президент скликав військовий кабінет, але остаточного кадрового рішення поки що немає.

Вибухи розпочалися пізно увечері 26 вересня у смт Калинівка на 48 арсеналі військової частини А1119. І вже на ранок 27 вересня військова прокуратура кваліфікувала це як диверсію. Через вибухи були евакуйовані понад 30 тисяч місцевих жителів та перекрите залізничне та автомобільне сполучення. Самі склади є другими за значенням після сховища у Балаклеї, що на Харківщині.

Генштаб Збройних Сил уранці 27 вересня заявив, що вибухи не зачепили основну частину боєприпасів.

"За допомогою безпілотників щойно була досліджена територія арсеналу, було визначено, що близько 70% території від пожежі не постраждало", – йдеться у повідомленні Генштабу того ж дня.

Читайте також: Які ключові ідеї пролунали на зустрічі Ялтинської європейської стратегії

Радник Президента Юрій Бірюков своєю чергою підкреслив, що диверсія могла бути вчинена шляхом використання безпілотного літального апарата. Він підкреслив, що СБУ намагалась перехопити дрон, проте безуспішно.

Тим часом політики одразу почали шукати винних у катастрофі в Калинівці.

Це військова катастрофа, відповідальність за яку повинен понести не "фунт" і не "стрілочник", а Глава Генерального Штабу ЗСУ Віктор Муженко та його заступник, який відповідає за збереження військових складів,
– написав радник міністра внутрішніх справ, народний депутат від Народного фронту Антон Геращенко.

Він також пообіцяв ініціювати на найближчому засіданні Комітету з питань національної безпеки і оборони ВРУ розгляду звернення до Президента Порошенка як Головнокомандувача з проханням відповідних кадрових рішень.

Позицію Геращенка підтримав його однопартієць, нардеп Юрій Береза. Він пригадав вибухи, які раніше сталися на військових складах Сватово, Балаклеї та Богданівка.

"Мають сісти генерали. Вибухи у Калинівці – це відставка Муженка. Місце начальника Генштабу має посісти молодий та відповідальний офіцер", – заявив Береза.

Читайте також: І знов про незалежність: до чого може дійти протистояння між урядами Іспанії та Каталонії?

Сам Віктор Муженко критику відкидає. На своїй сторінці у Facebook написав, що головним об'єктом атаки ворога є Збройні Сили як основна опора національної безпеки України.

Він звинуватив критиків у спробі розхитати боєготовність та цілісність Збройних Сил та у тому, що їх завдання збігається з ворожим. Політики прагнуть на цьому фоні реалізувати свої політичні амбіції, підкреслив начальник Генштабу.

Ці люди не розуміють, що ЗСУ стали іншими. Не такі як були в 2014. Сильніші та боєздатні. Війна загартувала всіх – від солдата до генерала. Для тих, хто ще не зрозумів: звинуватити мене, моїх підлеглих в бездіяльності не вдасться. Призначити крайніх не вийде,
– написав Муженко.

Зрозуміло однак, що цього разу відбутися традиційними стягненнями навряд чи вдасться. Народні депутати прагнуть покарати військове керівництво за низку останніх провалів.

Військове міністерство консервативне та ієрархічне за своєю структурою. Тому будь-які зміни мають робитися тут з усіма можливими пересторогами. Остаточне рішення буде ухвалювати Рада національної безпеки і оборони на чолі з Петром Порошенком. А те що воно буде, сумнівів не викликає.