"Казахстан вступає у війну проти України": Росія розганяє нову ІПСО

Мовиться про передачу Росії китайської військової техніки через Казахстан. Втім пряма військова допомога Астани для Москви — це лише інформаційний вкид. Про це 24 Каналу розповів Валерій Клочок – керівник Центру громадської аналітики "Вежа".

Читайте також Іран "в ім'я Аллаха" продавав Росії боєприпаси: до Sky News потрапив контракт на мільйон доларів

Не більше ніж ІПСО

Останні декілька днів в мережі активно поширювали інформацію про те, що начебто Казахстан вступає у війну проти України. Мовляв, китайська броньована техніка уже ешелонами їде до Казахстану, звідки потрапляє до Росії. Очевидно, що такий вкид є неправдою.

Люди не вірять в те, що це ІПСОшна тема. Абсолютна більшість уже вважає, що вже Китай постачає до Росії броньовану техніку через Казахстан,
– наголосив Валерій Клочок.

Навіть восени минулого року, коли Владімір Путін намагався домовитись про це з Сі Цзіньпіном на Шанхайському саміті, у нього нічого не вийшло.

Планувалося, що Казахстан віддасть стару радянську техніку в обмін на нову, але це не спрацювало. І зараз, очевидно, про таке не може й мовитись.

Валерій Клочок про нове ІПСО та санкції проти Росії: дивитись відео

Відповідальність за обхід санкцій ЄС

Втім, справді, Казахстан, а також Туреччина, Іран, ОАЕ, Грузія, Вірменія, Таджикистан – це ті країни, які сприяють паралельному імпорту. Але, до прикладу, Казахстан ухвалив рішення про заборону паралельного імпорту. 

Однак там тепер активно сприяють релокації російських підприємств. 

Водночас Рада Європейського Союзу визначилась зі своїм загальним підходом щодо закону, який впровадять за порушення санкції ЄС. Це, зокрема, стосується торговельних відносин, які допомагають Росії обходити санкції. Насамперед у питаннях купівлі електроніки.

Росія постійно знаходить інші шляхи для того, щоб обходити ці санкції. Якщо в концепції є тотальна заборона експорту до Росії – тоді гаразд. Якщо знову придумуватимуть велосипед (введуть лише часткові обмеження – 24 Канал), це ніяк не вплине,
– наголосив Клочок.

В ЄС уже другий рік розробляють лише концепцію закону, яким керуватимуться для конфіскації заборонених активів. А в той час, на жаль, в обході санкційної політики зацікавлені багато країн. Серед них і згаданий Казахстан. Він наростив експорт до Росії з 200 тисяч доларів до близько 20 мільйонів.

Роль Китаю чи не ключова

Хоч тенденція подвійного експорту дещо йде на спад, для більшої ефективності Європейському Союзу варто працювати з кожною країною окремо. Доволі важко, втім, це буде із країнами Центральної Азії, адже Китай поширює свій вплив на них.

Китай використовуватиме ці країни для впливу та тиску на Захід. Мовляв, дивіться, я можу зробити цей реекспорт або не можу. Це велика геополітична конструкція, яку треба намагатись максимально "зарубати",
– підкреслив Клочок.

ЄС найактивніше в цьому питанні необхідно працювати з Китаєм, що, звісно, не просто. Варіантом може стати обмеження імпорту з Китаєм. Необхідно вводити додаткові заходи реакцій, адже зараз Пекін експлуатує свій вплив на Центральну Азію, сприяючи Росії.

"Але не напряму, не броньованою технікою. Ще раз повторю, це ІПСОшна тема, не ведіться на цю маячню", — зазначив Клочок.

Тож ЄС має бути послідовним в реакції на те, що робить Росія, як їй підіграє Центральна Азія. Необхідно впливати на заборону паралельного імпорту, адже це величезна загроза для України.

Санкції проти Росії: останні новини

• Володимир Зеленський ввів санкції проти 178 осіб. Санкції передбачають блокування активів, повне припинення торговельних операцій і цілу низку інших заборон. До слова, у більшості осіб в новому санкційному списку – російське громадянство.
• У Європейському Союзі планують ввести 11-й пакет санкцій проти Росії. Однак прийняття рішення блокують дві країни. Мовиться про Угорщину та Грецію. В Офісі Президента повідомили, що у цьому питанні Афіни не є спільниками Будапешту. Річ у тім, що деякі з пунктів санкцій можуть негативно вплинути на економіку окремих країн
• Не можна сказати, що санкції проти Росії не працюють взагалі. Згідно з інформацією Центробанку Росії, профіцит поточного рахунку за перші 5 місяців 2023 року становить 23 мільярди доларів. Цей показник, порівняно з тогорічним, впав на 82%.