Декомунізації бути? Чому в Україні скасовують перейменування вулиць

Про що мова?

25 червня Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Київської міської ради щодо перейменування двох проспектів на честь Степана Бандери та Романа Шухевича.

Читайте також: У суді пояснили, чому скасували перейменування проспектів Бандери й Шухевича

Одним із позивачів виступила мати загиблої депутатки від "Партії регіонів" Ірини Бережної, Олена Бережна. Так, у суді вона озвучила думку про те, що назви проспектів Ватутіна і Московський є історичними для Києва. Крім неї, з цього приводу позивалися ще ГО "Єврейська правозахисна група" та ГО "Антифашистська правозахисна ліга".

Суд частково задовольнив позовні вимоги. При цьому мотивувальну частину рішення оголосили лише наступного дня після його прийняття. Так, судді вважають, що проспекти Московський та Генерала Ватутіна було перейменовано на Степана Бандери та Романа Шухевича з порушенням процедури.

Також суд взяв до уваги "значний суспільний інтерес, який відображений і в петиціях проти перейменування, чого не було враховано КМР під час вчинення дій щодо зміни назви проспектів".

Мер Києва Віталій Кличко уже анонсував: на наступній сесії Київської міської ради ще раз ухвалять рішення про перейменування проспектів. Також буде подано апеляцію.

Хто такі Бандера, Шухевич та Ватутін?
Степан Бандера (1909-1959)
Один із провідних ідеологів українського націоналістичного руху XX ст. Для багатьох українців його ім'я стало символом боротьби за незалежність України. Поняття "бандерівці", похідне від його прізвища, поступово стало загальним і застосовним до всіх українських націоналістів. Був вбитий радянський агентом по уповноваженню КДБ СРСР.

Роман Шухевич (1907-1950)
Борець за незалежність України у ХХ ст. Був членом галицького крайового проводу ОУН, головнокомандувачем УПА, очільником Секретаріату Української головної визвольної ради. Йому посмертно присвоїли звання Герой України.

Микола Ватутін (1901-1944)
Радянський воєначальник, генерал армії. Брав участь у встановленні радянської влади на території України. Воював проти проти армії УНР та УПА, зокрема проти повстанців Холодного Яру. Український інститут національної пам'яті включив Ватутіна до списку осіб, причетних до боротьби проти незалежності України, організації голодоморів та політичних репресій, чиїми іменами названі вулиці в Україні.

19 червня міськрада Харкова повернула проспекту Петра Григоренка ім’я маршала Жукова.

А почалося все з того, що 8 травня 2019 року на сайті Харківської міськради було зареєстровано електронні петиції з вимогою повернути проспекту та станції метро ім'я маршала Жукова. Тоді мер міста Геннадій Кернес заявив про підтримку цих петицій.

Читайте також: У Харкові на проспекті Григоренка почали повертати таблички з іменем Жукова

Представник народного депутата України Андрія Білецького звернувся із позовом до Харківського окружного адмінсуду – просить скасувати рішення міськради. Уже 20 червня Нацполіція Харківської області відкрила кримінальне провадження стосовно рішення депутатів міськради.

Хто такі Жуков та Григоренко?Петро Григоренко (1907-1987)
Запеклий опозиціонер режиму СРСР, генерал та правозахисник, який боровся за права репресованих народів, зокрема кримських татар. За правозахисну діяльність радянська влада позбавила його усіх державних відзнак, кидала за грати, висилала у концтабори та примусово закривала у божевільні.

Георгій Жуков (1896-1974)
Радянський полководець, маршал Радянського Союзу, чотириразовий Герой Радянського Союзу. Комуністична влада позиціонувала його героєм. Однак для багатьох солдатів він був командиром, що сприймав їх за "гарматне м’ясо" і виводив на передову неозброєних та в цивільному одязі. Через нього загинуло декілька сотень тисяч українських солдатів.

Чому повернення назв проспектам порушує закон?

Кандидат юридичних наук, юрист Василь Мірошниченко у коментарі 24 каналу зазначив, що усі вищеназвані рішення є безпідставними.

Зрозуміло, що назва Ватутіна підпадає під декомунізацію. Так само як і Жуков – кат українського народу, і не лише українського. Так само зрозуміло, що не можна мати проспект Московський, коли Москва розв'язала війну проти України,
– пояснив він.

Це порушує закон про декомунізацію, який діє з 2015 року: забороняє радянську символіку та засуджує комуністичний режим. Саме тому в Україні уже перейменовано сотні вулиць та населених пунктів, які мали радянські назви.

Читайте також: У Кабміні відреагували на перейменування проспекту іменем Жукова в Харкові

Очільник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у коментарі 24 каналу підтвердив це, зазначивши, що жодних правових підстав для таких рішень не було.

Так, за його словами, перейменування проспекту Григоренка на проспект Жукова – це грубе порушення законодавства. Відповідно, Інститут національної пам'яті звернувся до генеральної прокуратури з вимогою притягнення до відповідальності харківського міського голови Геннадія Кернеса, який підписав це рішення Харківської міської ради.

З приводу скасування перейменування проспектів Бандери та Шухевича, В’ятрович розповів, що ІНП також буде оскаржувати це рішення – на апеляцію подадуть, як тільки це рішення з'явиться.

Насправді дуже здивовані, тому що жодних правових підстав для скасування рішення про перейменування нема, не було і не може бути,
– зазначив В'ятрович.

Чому були прийняті такі рішення?

За словами В’ятровича, такі дії передусім пов'язані зі зміною політичної ситуації у країні.

Відсутність якихось артикульованих сигналів з боку нового керівництва держави, пана Зеленського, щодо того, якою буде його гуманітарна політика і якою буде його політика національної пам'яті – це провокує бажання проросійських сил повернути все у ситуацію до 2014 року,
– пояснив він.

Він додав, що це – абсолютно хибний підхід. І уявлення, що методами Януковича можна повернути сучасну Україну в "Україну до 2014 року" – абсолютно провальні. Українці цінують і будуть захищати те, що було зроблено 5 років тому.

Читайте також: Rammstein показали декомунізовану українську площу у тизері нового альбому: відео

Василь Мірошниченко, своєю чергою, пов’язує це з наближенням парламентських виборів та бажанням проросійсько налаштованих політичних сил привернути увагу своїх виборців. Також – з недосконалістю судової системи в Україні.

"На жаль, ця ситуація показує, що у нас і судова система, і система місцевого самоврядування потребують дуже грунтовного перезавантаження. Бо такі прикрі випадки, коли ми робимо крок уперед і потім, у деяких місцевостях чи судах, два кроки назад – це неприйнятно. Це, звичайно, прикрий випадок, коли суди намагаються ревізувати наше законодавство. Коли шляхом судових рішень вихолощуються норми закону", – зазначив експерт.

Рішення прийняли – що далі?

Василь Мірошниченко пояснив, що ці питання не є вирішеними остаточно, ще будуть розглядати апеляції. Тому наразі це рішення не набуло законної сили і проспекти залишаються з "декомунізованими" назвами.

Проте юрист переконаний – у кінцевому рахунку остаточно повернуться на карту і проспект Григоренка, і залишиться проспект Степана Бандери, і вулиці генерала Ватутіна у нас теж не буде.

Чим відомі люди, чиї імена носять (і носили) згадані проспекти?