Головні новини 13 вересня: обстріли окупантів біля Пісків та загострення протестів у Білорусі

Найважливіші новини України та світу за неділю, 13 вересня:

Цинічні обстріли бойовиків біля Пісків

Проросійські бойовики знову порушили режим припинення вогню на Донбасі. Вони здійснили неприцільний постріл з підствольного гранатомета в бік українських позицій поблизу Пісків.

Важливо Не стріляють, проте копають траншеї: окупанти порушують мінські домовленості

На щастя, внаслідок обстрілу жоден український захисник не постраждав. У штабі ООС запевнили, що ситуація в районі проведення операції Об'єднаних сил залишається контрольованою.

Українські військовослужбовці, дотримуючись режиму припинення вогню, продовжують сумлінно виконувати завдання за призначенням,
– мовиться у повідомленні.

Зауважимо, що з 27 липня на Донбасі набуло чинності нове перемир'я. Однак окупанти регулярно влаштовують провокації та порушують домовленості. Так, 6 вересня бойовики двічі обстріляли позиції ЗСУ, загинув український військовий. Попри це, 11 вересня на зустрічі радників лідерів країн "нормандської четвірки" ухвалили рішення продовжити дію режиму припинення вогню.

Зверніть увагу! Від початку 2020 року на Донбасі загинули щонайменше 70 українських військових. Поіменний список загиблих дивіться за посиланням.

Карта окупованих територій / Інфографіка 24 каналу

Загострення ситуації у Білорусі

Вже понад місяць у Білорусі тривають протистояння між силовиками та мирними протестувальниками. Люди почали виходити на вулиці ще 9 серпня. Саме тоді ЦВК оголосила результати на президентських виборах у Білорусі. Згідно з ними, перемогу здобув чинний очільник Білорусі Олександр Лукашенко. Однак більшість білорусів не згодні з результатами та вважають їх сфальсифікованими.

13 вересня протести поновилися з новою силою. Люди влаштували багатотисячну акцію під назвою "Марш героїв". Ще до запланованого старту акцій силовики та люди в цивільному та балаклавах розпочали затримання по всьому Мінську. За попередньою інформацією, у полоні силовиків опинилися понад 400 людей.

Водночас у центрі Мінська протестувальники почали зводити барикади. Проїжджа частина на вулиці Тімірязєва заповнена людьми. Тим часом силовики стягнули до столиці військову техніку, автозаки та машини з колючим дротом.

Протести у Мінську / Фото TUT.BY

Нові докази щодо вини росіян в Іловайській трагедії

Заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов заявив, що Київ найближчим часом направить до Міжнародного кримінального суду новий пакет доказів щодо скоєння російськими військовими воєнних злочинів. Зокрема, мовиться про вину росіян в кривавій Іловайській трагедії.

Актуально Іловайський котел: кривавий серпень у 2014 році

Нові докази мають довести суду в Гаазі, що Москва контролює дії бойовиків на окупованій території. Заступник генпрокурора повідомив, що раніше мовилось про наведення фактів про позасудові страти українських захисників під час боїв за Іловайськ та Дебальцеве.

Також Міжнародному кримінальному суду повідомили про ведення Росією бойових дій чужими руками – тобто силами незаконних збройних формувань.

Що відомо про Іловайську трагедію

• Військові дії біля Іловайська розпочались 10 серпня 2014 року.
• 28 серпня українські війська потрапили в оточення окупанта. Наступного дня, 29 серпня, збройні сили домовились про "зелений коридор", через який українські воїни мали вийти з оточення.
• Однак під час цього проросійські бойовики порушили домовленість та підло розстріляли колони українських військових.
• В Іловайському котлі загинули 366 українських воїнів, 429 – отримали поранення різного ступеню тяжкості, ще 300 – потрапили у полон.

Іловайська трагедія: дивіться відео

Перший Автопрайд у Харкові

13 вересня у Харкові відбувся перший в історії України автопробіг на підтримку прав ЛГБТ. У ньому взяли участь понад 20 автомобілів. Колону Автопрайду супроводжували 6 поліцейських автівок.

Метою автопробігу було привернення уваги жителів Харкова до обмеження прав людей, які належать до різних соціальних спільнот, зокрема ЛГБТ. Окрім Автопрайду під час тижня "ХарківПрайду" відбувалися різноманітні акції: "веселкові" катання на канатній дорозі, запуск над Харковом веселкового прапора, а також різноманітні лекції, кінопокази та дискусії.

Поліція готувала "план Б"

У Нацполіції розповіли, що спільно з Нацгвардією заздалегідь розробили план дій для екстрених випадків. Однак, на щастя, його не довелося реалізовувати.

Перший у Харкові Автопрайд / Фото Віктора Височина

Друга хвиля COVID-19 у світі

Одразу низка країн світу заявили про початок другої хвилі пандемії COVID-19. Серед них: Австрія та Чехія.

Яка ситуація з коронавірусом в Австрії

Кількість нових хворих у країні постійно зростає. Якщо два тижні тому в країні щодоби реєстрували приблизно 350 нових випадків зараження коронавірусом, то зараз цей показник перевищив 850 осіб. У зоні найбільшого ризику опинився Відень. Саме там діагностовано 50% усіх нових випадків інфікування коронавірусом.

Канцлер висловив сподівання, що вже влітку 2021 року країна зможе повернутися до нормального життя, однак попередив: Австрію чекає "важка осінь та зима". Курц закликав людей бути відповідальними та максимально дотримуватися заходів безпеки.

Що відбувається у Чехії

Про початок другої хвилі коронавірусу оголосили й у Чехії. Протягом 2 – 3 тижнів там очікують на значне зростання кількості госпіталізованих з COVID-19. Чехія зараз перебуває на третьому місці в Євросоюзі по зростанню захворюваності коронавірусу. За добу, 12 вересня, в країні зафіксували 1 541 новий випадок захворювання.

Цікаво! Раніше міністр охорони здоров'я Максим Степанов заявив, що другу хвилю коронавірусу в Україні чекають восени. Таку думку поділяють й експерти.