Близько 40% українців у 2020 році навіть не намагалися захищати свої права. Про те, як COVID-19 обмежив громадян у правах та "оголив" проблеми у критично важливих галузях – у відеоблозі "Територія рівності" на 24 каналі.

Читайте также Злочин, а не приватна справа: як держава реагує на проблему домашнього насильства

Пандемія справедливо винесла питання охорони здоров'я на перше місце. Однак під найбільшою загрозою опинилось саме право на доступ до медичної допомоги.

Як COVID-19 вплинув на ситуацію

На початку осені 2020 року шкала захворюваності на коронавірус стрімко зросла. Через це чимало лікарень просто не мали місць для нових пацієнтів.

З 9 листопада українські лікарні взагалі перестали проводити планові операції та госпіталізації. Медзаклади перейшли на лікування лише ургентних хворих і пацієнтів з COVID-19.

Це означає, що ті, хто потребує планових операцій, просто не можуть їх зробити.

К теме Знущався 20 років з жінки, поки його покривала поліція: де захист держави

Часом коронавірус стає на заваді у наданні допомоги навіть в екстрених випадках. Нещодавно "Громадське" розповіло трагічну історію Світлани Гончар з Боярки. Жінка мала ознаки інсульту, однак до неї відмовилась приїжджати швидка.

Згодом рідні привезли хвору до лікарні у вкрай важкому стані, проте медики відмовили їй у госпіталізації. Причиною стало те, що місцеву лікарню перепрофілювали для хворих на коронавірус.

Читайте также Смертна кара за зґвалтування: чому така практика не розв'язує проблему, а лише її посилює

У результаті жінка померла від серцевого нападу біля відділення реанімації Києво-Святошинської центральної лікарні. У цьому випадку система охорони здоров'я, на жаль, вкотре повністю провалилася.

Чиї ще права обмежують

Значно обмежені в правах й самі хворі на COVID-19. Восени через брак місць пацієнти Харківської, Київської та Житомирської областей лежали навіть на коридорах.

Наприклад, у місті Куп'янськ Харківської області пацієнтів з пневмонією розміщували на коридорах лікарні, де навіть не було світла. Щоб поставити крапельниці, медсестри були змушені використовувати ліхтарики на мобільних телефонах.

К теме Шмигаль заявив, що в лікарнях є достатньо місць для хворих на COVID-19

Пандемія суттєво загострила ситуацію й з правами на належні й безпечні умови праці медиків та інших працівників лікарень. Насамперед мовиться про брак засобів індивідуального захисту.

Як реагує держава

У випадку смерті від COVID-19 держава обіцяє компенсацію родинам медиків — понад 1,5 мільйона гривень. Однак серед 300 родин загиблих станом на початок грудня 2020 року гроші отримали лише 23 з них. Причиною є складна бюрократична система, через яку сім'ям вкрай складно довести, що медики заразилися саме на роботі.

Водночас Міністерство соціальної політики повідомляє лише про 33 підтверджених випадки смерті лікарів від коронавірусу на робочому місці. Їхні рідні вже отримали чи ще точно отримають компенсації.

Читайте также Чому влада посилила карантин після Нового року: пояснення "Слуги народу"

Обмеження прав через війну на Донбасі

Не оминула пандемія і мешканців прифронтових територій. Через те, що КПВВ періодично зачинені, жителів значно обмежили у вільному пересуванні й доступі до основних засобів існування.

Наприклад, у квітні 2020 року близько тижня тривало блокування єдиного переходу на підконтрольну уряду територію через міст до села Старомар'ївка, що наразі перебуває у сірій зоні. Воно розташоване майже на лінії фронту, а найближча інфраструктура, якою користувались селяни, розміщені аж у сусідньому селищі Гранітне.

К теме Десь 20 – 25 тисяч хворих в день, – Шмигаль про ситуацію у січні

Через зачинений КПВВ 150 мешканців села Старомар'ївка на цілий тиждень лишилися без доступу навіть до продуктових магазинів та медпослуг.

Як діє поліція

Контроль за дотриманням карантинних обмежень вплинув й на навантаження патрульної поліції, яка зазвичай першою реагує на випадки домашнього насильства. Наприклад, правозахисна організація Amnesty International зафіксувала випадок, коли поліція Києва відреагувала на термінове повідомлення про домашнє насильство тільки через 1,5 години.

Про те, що відбувається у менших населених пунктах, можна лише здогадуватись. Такі затримки в реагуванні на невідкладні питання можуть призвести до серйозних наслідків для постраждалих від домашнього насильства.

Якими мали б бути обмеження

Під час пандемії уряди багатьох країн були змушені вводити жорсткі обмеження, аби мінімізувати поширення коронавірусу. Однак їх мали запроваджувати з дотриманням певних вимог. Зокрема, вони мали б бути обґрунтованими, пропорційними, недискримінаційними та обмеженими в часі.

Читайте также Кількість заражених б'є рекорди: Естонія посилює карантин через COVID-19

Надзвичайно важливо, щоб представники влади інформували громадськість та співпрацювали з нею. Але, як бачимо, уряд України не завжди дотримувався вказаних вимог при обмеженні прав громадян.

Отже, варто не лише в День прав людини наголошувати на важливості дотримання прав людини, а щодня. Це не привілей, а основа, якою не можна нехтувати навіть у період COVID-19.