Китайський дракон готується до великої війни: що задумав Сі Цзіньпін
Китайський лідер Сі Цзіньпін на з'їзді комуністичної партії озвучив дуже важливу промову, де підбив результати своєї роботи за останні 5 років та окреслив план на майбутнє п'ятиріччя. Але цього разу його виступ обіцяє стати переломним для внутрішньої політики Китаю та формування зовнішньополітичних відносин з іншими країнами.
Сі Цзіньпін намагається зберегти владу та піти на третій термін свого правління, що до цього часу робили лише двоє найвідоміших китайських лідери — Мао Цзедун та Ден Сяопін.
Цікаво Путін втрачає китайський імунітет: чому Пекін відвертається від Росії
Якщо Комуністична партія Китаю (КПК) його підтримає, це означатиме, що курс на глобальну конфронтацію із Заходом буде збережено, а змін у політиці Китаю найближчим часом точно не станеться.
Сі Цзіньпін і Тайванське питання
Китайська влада вкотре наголосила, що об'єднання з Тайванем ніколи не зникне з порядку денного в Китаї. Сі окремо наголошує, що Пекін прагне мирного об'єднання з Тайванем, однак не виключає і силового вирішення цієї "проблеми". Такий висновок підняв хвилю овацій у залі, де перебували 2 400 делегатів КПК.
Промова Сі Цзіньпіня перед комуністичною партією: дивіться відео
Ми наполягаємо на прагненні мирного возз'єднання з найбільшою щирістю й максимальними зусиллями, але ми ніколи не обіцяємо відмовитися від застосування сили та залишаємо за собою можливість вжити всіх необхідних заходів,
– заявив китайський лідер.
При цьому в США дійшли висновку, що Сі Цзіньпін буде діяти рішучіше та агресивніше в цьому питанні. Держсекретар США Ентоні Блінкен припустив, що Китай схвалив рішення захопити Тайвань у набагато швидший термін, ніж вважалося раніше. Блінкен підкреслив, що статус-кво стосовно Тайваню більше не задовольняє китайську владу.
Гонконзький сценарій, про який постійно згадують у Пекіні не влаштовує сам Тайвань, адже придушення демократії у Гонконгу стало потужним сигналом того, що принцип "одна країна – дві системи" буде зруйновано Комуністичною партією Китаю за першої ж можливості. Таким чином, силовий варіант "об'єднання" материкового Китаю з Тайванем стає все вірогіднішим.
Китай розбудовує армію, готуючись до війни
Питання військових сил Китаю також стало одним з основних, у промові Сі Цзіньпіна перед КПК. Сі підкреслив плани створити армію світового рівня вже до 2027 року. Таким чином Китай намагається наблизитися до паритету в конвенційних силах зі США у найближчі 5 років.
Таким чином, можна припустити, що Китай готується до великої війни за Тайвань під кінець вірогідного третього терміну Сі Цзіньпіна. Такого висновку дійшли й у ЦРУ. В американській розвідці заявили, що китайський лідер вже доручив своїй армії готуватися до захоплення острова.
Успіх у цій справі міг би дати черговий поштовх для ще більшого цементування влади у руках Сі та стати потужною "рекламою" його четвертого строку. Звісно, Китай все ще дуже сильно відстає від США у питаннях озброєння, проте швидкість, з якою Китай посилює свою армію, також вражає. І у цьому питання Сі Цзіньпін готов поступитися однією з найважливіших складових своєї політичної системи, а саме — соціальними програмами та боротьбою з бідністю.
Більше без процвітання
Поспіх Сі Цзіньпіна у створенні потужної армії може обійтися Китаю обмеженням соціальних витрат для населення. Китай давно підкреслював, що його шлях є унікальним, а модель їхнього управління базується на якісному зростанні та досягненні "загального процвітання". І от саме від "загального процвітання", схоже, доведеться відмовитися.
У своїй промові Сі Цзіньпін вчергове підкреслив важливість економії та ще більше заохотив ощадливість. Ці тези не звучали у його промові п'ятирічної давнини, що може означати часткову зміну курсу.
Потужна армія потребує збільшення витрат, а на тлі певної кількості економічних та енергетичних криз в середині Китаю, прості китайці будуть змушені повернутися до посиленого режиму економії.
Однак не лише робочий клас зазнає змін у своєму бюджеті. Щоб збалансувати ці процеси, Китай схвалив низку рішень про перерозподіл коштів у заможних китайських бізнесменів, які фактично втратили велику частину власного капіталу на користь держави.
Така практика викликала певну кількість сумнівів, бо, на перший погляд, дійсно допомагає китайській плановій системі впоратися з поточними викликами, а з іншого боку — відторгає іноземних інвесторів, що може викликати проблеми у довгостроковій перспективі.
Впевненості, що китайська держава, фактично не "розкуркулить" твій капітал більше немає, тож такі рішення уряду серйозно вплинули на інвестиційний клімат у Китаї.
Нав'язлива ідея "нульового ковіду"
Мільйони китайців уважно слухали промову Сі Цзіньпіна, зберігаючи надію, що наджорсткі заборони, які стосуються ковіду, будуть нарешті спрощені, адже підхід китайської влади до боротьби з коронавірусом все більше нагадує справжні репресії.
Однак, Сі Цзіньпін вчергове наголосив, що Китай буде домагатися так званої "політики нульового ковіду", тобто жорсткі обмеження у великих містах будуть зберігатися до тих пір, поки ковід повністю не буде взятий під контроль.
Слід зауважити, що це все більше нагадує суто політичне рішення Сі Цзіньпіна, при чому орієнтоване не внутрішню політику Китаю, а назовні. На тогорічній Генасамблеї ООН, коли ковід був на піку своєї актуальності, Сі Цзіньпін у своїй промові наголошував на тому, що Китай так швидко зміг впоратися з епідемією саме через свою планову систему, яка допомогла у стислі терміни мобілізувати населення та всі рівні державного управління. Таким чином він підкреслював переваги авторитарного планового підходу над західними демократіями.І дійсно, Китаю тоді вдалося суттєво мінімізувати вплив коронавірусу на власну економіку та запобігти великій кількості жертв серед населення, особливо у перші місяці пандемії.
Однак пройшло два роки, і сьогодні, коли весь світ прийшов до ліберальнішого та виваженішого підходу, щодо ковіду, китайська модель все більше нагадує якусь ідею-фікс та боротьбу з вітряками. Пекін хоче повністю прибрати коронавірус, нехтуючи суспільними потребами.
Китайський бунт у соцмережах націлений на Сі
Жорсткий підхід до боротьби з коронавірусом призводить до небаченої раніше критики у бік китайського уряду та особисто Сі Цзіньпіна. Гасла з нападками на китайського лідера вивісили одинокі протестувальники над пекінським мостом, а згодом ця тенденція поширилася і в кількох інших містах Китаю.
Серед них: Гонконг, Шанхай, Пекін, Шеньчжень та Гуанчжоу, що говорить про те, що саме жителі мегаполісів вкрай не задоволенні ковід-політикою китайського уряду.
Жителі мегаполісів незадоволені політикою Сі / CNN
Ми хочемо їжу, а не ПЛР-тести. Ми хочемо свободи, а не локдаунів і контролю. Ми хочемо поваги, а не брехні,
– написано на одному з банерів.
Китайська машина цензури намагається заблокувати антиурядові заклики та усіма силами бореться з поширенням цього невдоволення. Однак протестні голоси все одно пробиваються крізь блокаду китайського цензора.
Очікувати реально масштабних протестів у Китаї не варто, бо навіть критика чинної влади там карають реальним ув'язненням. Однак подібне невдоволення бачать й інші члени партії, опозиційно налаштовані до ідеї надавати Сі Цзіньпіну можливість залишитися при владі.
У Сі залишається шлях лише до війни
Сі Цзіньпін, схоже, поступово відходить від налагодження справ всередині Китаю. Низка економічних криз та сумнівні рішення щодо розподілу капіталу може увігнати Китай у кризу, коли економіка хоч і продовжить зростати, але не такими потужними темпами, які до цього підтримували популярність китайського лідера. При цьому жорстка політика проти ковіду відвертає від нього жителів найбільш населених міст у країні.
Якщо партія все ж підтримає ідею залишити Сі на третій строк, він буде змушений показати потужний результат свого правління. Наразі, у нього немає нічого, окрім як "возз'єднання" із Тайванем, щоб він міг використати як власне досягнення.
Водночас враховуючи позицію США щодо захисту демократії на Тайвані, прямого зіткнення американської та китайської армій у такому сценарії, навряд чи вдасться уникнути.