Сі Цзіньпін намагається зберегти владу та піти на третій термін свого правління, що до цього часу робили лише двоє найвідоміших китайських лідери — Мао Цзедун та Ден Сяопін.

Цікаво Путін втрачає китайський імунітет: чому Пекін відвертається від Росії

Якщо Комуністична партія Китаю (КПК) його підтримає, це означатиме, що курс на глобальну конфронтацію із Заходом буде збережено, а змін у політиці Китаю найближчим часом точно не станеться.

Сі Цзіньпін і Тайванське питання

Китайська влада вкотре наголосила, що об'єднання з Тайванем ніколи не зникне з порядку денного в Китаї. Сі окремо наголошує, що Пекін прагне мирного об'єднання з Тайванем, однак не виключає і силового вирішення цієї "проблеми". Такий висновок підняв хвилю овацій у залі, де перебували 2 400 делегатів КПК.

Промова Сі Цзіньпіня перед комуністичною партією: дивіться відео

Ми наполягаємо на прагненні мирного возз'єднання з найбільшою щирістю й максимальними зусиллями, але ми ніколи не обіцяємо відмовитися від застосування сили та залишаємо за собою можливість вжити всіх необхідних заходів,
– заявив китайський лідер.

При цьому в США дійшли висновку, що Сі Цзіньпін буде діяти рішучіше та агресивніше в цьому питанні. Держсекретар США Ентоні Блінкен припустив, що Китай схвалив рішення захопити Тайвань у набагато швидший термін, ніж вважалося раніше. Блінкен підкреслив, що статус-кво стосовно Тайваню більше не задовольняє китайську владу.

Гонконзький сценарій, про який постійно згадують у Пекіні не влаштовує сам Тайвань, адже придушення демократії у Гонконгу стало потужним сигналом того, що принцип "одна країна – дві системи" буде зруйновано Комуністичною партією Китаю за першої ж можливості. Таким чином, силовий варіант "об'єднання" материкового Китаю з Тайванем стає все вірогіднішим.

Китай розбудовує армію, готуючись до війни

Питання військових сил Китаю також стало одним з основних, у промові Сі Цзіньпіна перед КПК. Сі підкреслив плани створити армію світового рівня вже до 2027 року. Таким чином Китай намагається наблизитися до паритету в конвенційних силах зі США у найближчі 5 років.

Таким чином, можна припустити, що Китай готується до великої війни за Тайвань під кінець вірогідного третього терміну Сі Цзіньпіна. Такого висновку дійшли й у ЦРУ. В американській розвідці заявили, що китайський лідер вже доручив своїй армії готуватися до захоплення острова.

Успіх у цій справі міг би дати черговий поштовх для ще більшого цементування влади у руках Сі та стати потужною "рекламою" його четвертого строку. Звісно, Китай все ще дуже сильно відстає від США у питаннях озброєння, проте швидкість, з якою Китай посилює свою армію, також вражає. І у цьому питання Сі Цзіньпін готов поступитися однією з найважливіших складових своєї політичної системи, а саме — соціальними програмами та боротьбою з бідністю.

Більше без процвітання

Поспіх Сі Цзіньпіна у створенні потужної армії може обійтися Китаю обмеженням соціальних витрат для населення. Китай давно підкреслював, що його шлях є унікальним, а модель їхнього управління базується на якісному зростанні та досягненні "загального процвітання". І от саме від "загального процвітання", схоже, доведеться відмовитися.

У своїй промові Сі Цзіньпін вчергове підкреслив важливість економії та ще більше заохотив ощадливість. Ці тези не звучали у його промові п'ятирічної давнини, що може означати часткову зміну курсу.

Потужна армія потребує збільшення витрат, а на тлі певної кількості економічних та енергетичних криз в середині Китаю, прості китайці будуть змушені повернутися до посиленого режиму економії.

Однак не лише робочий клас зазнає змін у своєму бюджеті. Щоб збалансувати ці процеси, Китай схвалив низку рішень про перерозподіл коштів у заможних китайських бізнесменів, які фактично втратили велику частину власного капіталу на користь держави.

Така практика викликала певну кількість сумнівів, бо, на перший погляд, дійсно допомагає китайській плановій системі впоратися з поточними викликами, а з іншого боку — відторгає іноземних інвесторів, що може викликати проблеми у довгостроковій перспективі.

Впевненості, що китайська держава, фактично не "розкуркулить" твій капітал більше немає, тож такі рішення уряду серйозно вплинули на інвестиційний клімат у Китаї.

Нав'язлива ідея "нульового ковіду"

Мільйони китайців уважно слухали промову Сі Цзіньпіна, зберігаючи надію, що наджорсткі заборони, які стосуються ковіду, будуть нарешті спрощені, адже підхід китайської влади до боротьби з коронавірусом все більше нагадує справжні репресії.

Однак, Сі Цзіньпін вчергове наголосив, що Китай буде домагатися так званої "політики нульового ковіду", тобто жорсткі обмеження у великих містах будуть зберігатися до тих пір, поки ковід повністю не буде взятий під контроль.

І дійсно, Китаю тоді вдалося суттєво мінімізувати вплив коронавірусу на власну економіку та запобігти великій кількості жертв серед населення, особливо у перші місяці пандемії.

Однак пройшло два роки, і сьогодні, коли весь світ прийшов до ліберальнішого та виваженішого підходу, щодо ковіду, китайська модель все більше нагадує якусь ідею-фікс та боротьбу з вітряками. Пекін хоче повністю прибрати коронавірус, нехтуючи суспільними потребами.

Китайський бунт у соцмережах націлений на Сі

Жорсткий підхід до боротьби з коронавірусом призводить до небаченої раніше критики у бік китайського уряду та особисто Сі Цзіньпіна. Гасла з нападками на китайського лідера вивісили одинокі протестувальники над пекінським мостом, а згодом ця тенденція поширилася і в кількох інших містах Китаю.

Серед них: Гонконг, Шанхай, Пекін, Шеньчжень та Гуанчжоу, що говорить про те, що саме жителі мегаполісів вкрай не задоволенні ковід-політикою китайського уряду.


Жителі мегаполісів незадоволені політикою Сі / CNN

Ми хочемо їжу, а не ПЛР-тести. Ми хочемо свободи, а не локдаунів і контролю. Ми хочемо поваги, а не брехні,
– написано на одному з банерів.

Китайська машина цензури намагається заблокувати антиурядові заклики та усіма силами бореться з поширенням цього невдоволення. Однак протестні голоси все одно пробиваються крізь блокаду китайського цензора.

Найбільше антиурядових закликів люди пишуть у громадських туалетах, які захищені від камер відеоспостереження / скриншот з китайських соцмереж


Очікувати реально масштабних протестів у Китаї не варто, бо навіть критика чинної влади там карають реальним ув'язненням. Однак подібне невдоволення бачать й інші члени партії, опозиційно налаштовані до ідеї надавати Сі Цзіньпіну можливість залишитися при владі.

У Сі залишається шлях лише до війни

Сі Цзіньпін, схоже, поступово відходить від налагодження справ всередині Китаю. Низка економічних криз та сумнівні рішення щодо розподілу капіталу може увігнати Китай у кризу, коли економіка хоч і продовжить зростати, але не такими потужними темпами, які до цього підтримували популярність китайського лідера. При цьому жорстка політика проти ковіду відвертає від нього жителів найбільш населених міст у країні.

Якщо партія все ж підтримає ідею залишити Сі на третій строк, він буде змушений показати потужний результат свого правління. Наразі, у нього немає нічого, окрім як "возз'єднання" із Тайванем, щоб він міг використати як власне досягнення.

Водночас враховуючи позицію США щодо захисту демократії на Тайвані, прямого зіткнення американської та китайської армій у такому сценарії, навряд чи вдасться уникнути.