Як політики використовують адміністративний ресурс: реальні приклади

11 квітня 2019, 22:34
Читать новость на русском

Адміністративний ресурс – це слово, яке поряд з"матрьошка", "гулаг" і "перестройка" перейшло до нас з російської мови.

Термін "адміністративний ресурс" вперше вжив у 1996 році російський політтехнолог Дмитро Ольшанський, щоб якось позначити фактор підтримки під час виборів, представниками влади одного з кандидатів. Саме цей фактор був вирішальний.

Читайте також: Як карають українців за продаж голосу на виборах: реальний приклад

Слово підхопили журналісти та політологи не лише в Росії, а й в інших молодих державах колишніх республік СРСР. Проте, за вийнятком Балтійських країн, там відразу встановили європейські правила.

Сам Ольшанський в одному з інтерв’ю пояснював популярність терміну "адмінресур" тим, що він дуже точно описує ту ситуацію, яка склалася після розпаду тоталітарної системи, яку також називали командно-адмінісративною.

Спрощено вона виглядала так – верхівка партії спускала вниз, в регіони команди зібрані в п'ятирічні плани. За їх виконанням або адмініструванням стежила розгалужена система партійної номенклатури.


Робота державних інституцій у СРСР

Після розпаду СРСР, планова економіка та командна система були скасовані. Проте бюрократичний апарат залишився на службі того, хто був при владі.


Робота державних інституцій після розпаду СРСР

Якщо Естонія одразу перестрибнула з тоталітарної системи до демократії західного зразку, то Україна зависла в перехідному стані так званої гібридної демократії, де залишалися уламки тоталітарного режиму.

Адміністративний ресурс – це використання владних повноважень та державних ресурсів партіями або політиками длч перемоги на виборах.

Адмінресурс проявляється в різних формах. Громадянська мережа "Опора" зробила власну класифікацію, виходячи з української практики.

1. Найпоширеніший адмінесурс, коли для неконкурентної на боці одного з кандидатів чи партії використовують самі державні інституції – приміщення, транспорт, чиновників, працівників, які отримують зарплату від держави, наприклад, медиків або освітян.

Приклад. У 2015 році, намагаючись захистити свою контраверсійну перемогу з мінімальним відривом, діючий мер Кривого року Юрій Вілкул масово звозив людей на свою підтримку працівників бюджетних установ і державних шахт.


Мер Кривого Рогу у 2015 звозив людей на свою підтримку

Фактично, адміністративний ресурс – це політична корупція, зловживання владними повноваженнями з метою отримання додаткових результатів на виборах. Проте, очевидно, що найбільша проблема – це неготовність самих громадян, які є частиною вертикалі в бюджетних організаціях, або і приватних інституціях – це небажання свідчити, щодо фатів тиску відповідно до кримінального кодексу Тиск, угрози, залякування – це є форма перешкоджання волевиявленню,
– заявила громадська діячка Ольга Айвазовська.

2. До інституційного адмінресурсу відносять залучення держслужбовців до роботи на виборчі штаби провладних кандидатів чи партій. Це не так помітно, як натовпи бюджетників на площах, але є зловживання проти демократичних виборчих процедур.

Приклад. Чиновники у робочий час агітують за певного кандидата. Під час парламентських виборів у 2012 році перший заступник голови Хмельницької ОДА Вадим Гаврішко, відкриваючи дитячий садок в одному з сіл, звернувся до громадян із закликом проголосувати за Партію регіонів. Агітацію він вів під час робочої поїздки.


Вадим Гавришко, який у 2012 році агітував голосувати за "Партію регіонів"

3.Адміністративним ресурсом також є використання офіційних заходів, які проводяться на бюджетні кошти, для агітації.

Приклад. У 2012 році так зробив кандидат у народні депутати тодішній в.о. міського голови Чернівців Віталій Михайлішин, виступаючи на конференції педагогічних працівників. Проте він не виграв ті вибори, не помогли навіть 20 дитячих майданчиків, відкриті напередодні.


Віталій Михайлішин, який агітував педагогів голосувати за себе

4. До адміністративного ресурсу можна також віднести тиск на бюджетників, які відкрито відкрили опозиційну силу на виборах, а їм після того погрожують звільненням або проблемами на роботі.

Приклад. У 2013 році кандидат у депутати Верховної Ради Руслан Бадаєв разом з тодішнім Київської ОДА Анатолієм Примажнюком відкривав басейн у Василькові. І він таки став депутатом, але склав повноваження раніше через перемогу Революції Гідності.


Екс-депутат Верховної Ради Руслан Бадаєв

Більше – дивіться у програмі.