Не лише після 18 років: хто з українців має право оформити заповіт раніше повноліття

У якому віці можна складати заповіт?

Про те, для яких категорій українців діють окремі правила на оформлення останньої волі, йдеться в матеріалі УНІАН.

Дивіться також Можливість легалізації залишається: що робити українцям, якщо тимчасовий захист у ЄС скасують 

Нотаріус та голова комісії НПУ Наталія Козаєва розповіла для видання, що оформлення заповіту це процес із низкою нюансів. Частина з них стосується віку, у якому можна складати документ. 

В Україні, як і в більшості країн світу, громадянин отримує статус повнолітнього у 18 років. Саме в цей час людина набуває цивільну дієздатність і несе відповідальність за свої вчинки. Зокрема з 18 років громадянин може самостійно(без згоди/дозволу батьків) здійснювати юридичні процеси – укладати договори купівлі/продажу, наприклад. 

Складання заповіту теж стає доступним для українців з 18 років. Однак є 2 винятки, які дозволяють оформити останню волю до набуття повноліття.

Заповіт можна складати з 18 років, але у нас передбачені виняткові випадки, коли можна складати його з 16 років: якщо особа зареєстрована як підприємець (ФОП) або якщо особа перебуває в шлюбі, 
– пояснила Наталія Козаєва.

Нотаріус також додала, що в таких випадках 16-річна особа має право не тільки самостійно скласти заповіт (тобто без згоди батьків), а й укладати інші документи. Пояснюється це тим, що ФОПи та люди в шлюбі мають повну цивільну дієздатність навіть за неповноліття.

Чи можна оформити заповіт на неповнолітню дитину?

Як пояснив Роман Сулик, керівник практики сімейного права нині питання заповітів доволі актуальне. І у частини громадян виникає питання: чи можна заповісти майно неповнолітній дитині.

Юрист наголошує, що заповіт можна скласти на будь-яку особу, яку спадкодавець бажає вказати в документі. Це може бути:

• малолітня дитина (віком до 14 років);
• неповнолітня дитина (14 – 18 років);
• ненароджена дитина, але зачата за життя спадкодавця.

Єдина особливість в тому, як дитина різного віку має вступити у спадщину. Якщо повнолітні спадкоємці оформлюють відповідні документи самостійно, то для осіб до 18 років – діють інші правила.

За словами юриста, заяву про прийняття спадщини неповнолітня особа може подати сама. Однак коли дитина малолітня, то відповідні документи подають її батьки, опікуни чи усиновлювачі.

А в ситуаціях, коли спадкодавець бажає, щоб дитина самостійно розпоряджалась набутим спадком, вона має отримати повну цивільну дієздатність. Тобто досягнути 18 років. 

Що ще потрібно знати про особливості складання заповіту та спадщину?

Щоб передати майно у спадок не обов'язково оформлювати класичний заповіт. Є інший варіант – спадковий договір. Хоча умови для спадкоємців будуть відрізнятись, мета обох документів – засвідчити передачу майна.

У ситуаціях, коли немає заповіту та спадкоємців, або вони відмовляються від отримання відповідного майна чи статків – спадщину вважають відумерлою. Якщо спадкоємців не знаходять – майно може перейти у власність місцевих органів влади.

До речі, деякі зміни щодо заповіту та спадкових питань будуть і в новому Цивільному кодексі. Наприклад, законопроєкт закріплює право громадянина скласти заповіт щодо власного репродуктивного біологічного матеріалу.

Водночас документ викликав багато обговорень та критики в суспільстві. А керуюча партнерка Юридичної фірми Результат, керівниця практики земельного права та нерухомості Любов Полішкевич у коментарі для 24 Каналу зазначила, що оновлення кодексу створює проблеми щодо узгодженості термінів, даних з реєстрів та інших деталей.

"Якщо текст створює більше невизначеності, ніж вирішує (як є на цей час), адекватнішим вирішенням можуть бути поетапні зміни або ухвалення з достатніми по тривалості перехідними періодами", – додала Полішкевич.