Чи легко буде українцям легалізуватися в Європі?

Хоча держави й будуть потроху скасовувати тимчасовий захист для українців, люди матимуть інші умови легалізації. Посвідка на проживання з правом працювати, відкривати бізнес чи здійснювати іншу діяльність українці мали ще до війни, тому таке право за ними зберігатиметься. Зміни підходів до тимчасового захисту в більшості країн підштовхують людей до визначення, де вони хочуть у майбутньому залишитися. Про це в коментарі 24 Каналу розповів голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник.

Дивіться також Затримання чи арешт українців за кордоном: чому варто звернутися до консула

Так вже відомо про нововведення в Польщі для легалізації українців. Статус тимчасового захисту планують скасувати, але крім звичних карт "побиту" українці можуть оформлювати карту CUKR. Її мають право отримати всі українці, які від липня 2025 року мали тимчасовий захист у Польщі та статус не був перерваний.

Карта CUKR видаватиметься на три роки. Фактично це стане перехідним механізмом між тимчасовим захистом і стандартним проживанням у Польщі. Вона дозволить легально працювати, жити та користуватися частиною адміністративних послуг.

Google Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Василь Воскобойник

Голова Офісу міграційної політики

Люди просто будуть мати інші юридичні підстави для перебування. Або це буде, умовно кажучи, підстава роботи, навчання, або, може, хто там одружився чи вийшов заміж. І вони на цих підставах там і будуть вже перебувати. А всі інші визначаться і або повернуться додому, або терміново змінять свій стиль життя.

Саме через перехід на інші правові підстави для легалізації українці почали поступово втрачати тимчасовий захист.

Експерт додав, що у випадку, якщо наступна зима буде важкою, а війна затягнеться, то багато українців будуть і надалі їхати за кордон. У зв'язку з цим в ЄС будуть вирішувати, чи варто продовжувати тимчасовий захист. Зараз мова йде про те, що особливий статус для українців після березня 2027 року можуть подовжити ще на рік. Про це в інтерв'ю для DW сказала спецпосланниця Європейського Союзу Ільва Йоханссон.

Дійсно, затяжні бойові дії спонукають європейських посадовців ухвалювати рішення про подальший захист українців. Вони не мають права відправляти людей в країну, яка воює, тож правові гарантії партнери можуть продовжити.

Що буде після завершення тимчасового захисту?

Василь Воскобойник додав, що в умовах тимчасового захисту було прописано: він діє до 2027 року. Якщо ж бойові дії закінчаться раніше, то в українців буде ще пів року, аби змінити підстави перебування й отримати звичайну посвідку на проживання або ж повернутися додому.

Зауважимо, що в більшості країн ЄС тимчасовий захист спочатку розглядався як екстрений механізм для людей, які рятуються від війни. Але після кількох років перебування українців вдалося перейти до моделі інтеграції в суспільство за домогою роботу, навчання чи сімейного статусу, а не через соціальну підтримку.

Такий шлях для українців є складнішим. Для легалізації потрібні офіційний трудовий контракт, стабільний дохід, підтвердження наявності житла, і нерідко – знання мови.

Після переходу на стандартні типи посвідок українці можуть втратити частину пільг, які діяли під час дії тимчасового захисту.

Експерти не виключають, що скорочення соціальної підтримки в окремих країнах ЄС може спричинити нову хвилю внутрішньої міграції українців уже всередині Європи.

Що відомо про повернення українців на батьківщину?

Україна почала обговорювати з європейськими партнерами механізми повернення громадян, які виїхали через війну. Для цього держава хоче отримати дані про українців, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС. У Міністерстві соціальної політики пояснюють, що повернення має бути добровільним, а ключовою умовою залишається безпека в Україні.

Разом з цим Кабмін змінив правила виїзду за кордон для жінок-посадовиць під час воєнного стану. Тепер більшість працівниць органів влади, місцевого самоврядування та державних підприємств можуть виїжджати без додаткових обмежень. Водночас заборона залишається для високопосадовиць.