Неякісний ремонт: чи дозволяє закон стягнути гроші з підрядників за неналежну роботу
- Споживачі в Україні можуть вимагати компенсацію за неякісний ремонт чи будівництво, користуючись законом "Про захист прав споживачів".
- Юристи радять спробувати домовитись із виконавцями робіт перед зверненням до суду.
Повернути гроші за неналежні товар або послугу можна за законами про права споживачів. Так, людина може отримати один із найвигідніших варіантів відшкодування збитків за неякісний ремонт чи будівництво.
Як повернути кошти за ремонт неналежної якості?
Про те, як діяти у ситуації, коли підрядники здали неякісний ремонт квартири, розповідає Олена Собяніна на юридичному маркетплейсі "Консультант".
Дивіться також Що робити, якщо банк заблокував рахунок: пояснення причин і терміни розблокування
Передусім юристка наголошує, що ремонт у житловому приміщенні є формою побутового підряду й регулюється Цивільним кодексом (статтею 865). Тобто за законом підрядник зобов'язується виконати визначені завдання за умовами замовника з метою задоволення особистих чи побутових потреб. Водночас замовник зобов'язується оплатити виконану роботу.
Однак такий варіант більше про укладення договорів. Там засвідчують умови, завдання, вартість та оплату. Але в Україні найбільш поширена форма для такого формату робіт – усні домовленості.
Експертка зазначає, що в такому разі можна скористатися нормами закону "Про захист прав споживачів". За цим законом споживач має право вимагати:
- усунення недоліків роботи;
- зниження остаточної ціни;
- компенсацію збитків.
Якщо в добровільній формі компанія відмовляється розв'язувати ситуацію – споживач може звертатися до суду. Після чого будівельників мають зобов'язати відшкодувати збитки/шкоду.
Як відбувається відшкодування збитків під час ремонту житла?
Юристка зазначає, що коли ремонт неякісний – замовник має прав вимагати компенсацію. Далі все залежить від масштабів роботи та форми відшкодування.
Підставами для відшкодування збитків є:
- витрати через пошкодження майна або витрати на те, щоб переробити "новий" ремонт;
- гроші, які людина могла б заробити/зберегти, але витратила через те, що її споживчі права порушили.
Серед варіантів рішень за законом можливі – безкоштовне усунення недоліків, зменшення вартості робіт, повторне виконання ремонту, компенсація витрат і збитків. Звичайно, усе на розсуд людини. Саме споживач, який отримав неякісні послуги з будівництва чи ремонту, може вимагати найвигідніший спосіб компенсації.
Юристка наголошує, що споживач має право на подання таких вимог під час виконання робіт, після або навіть за 2 роки в гарантійний період. Зокрема є варіант відмовитися приймати роботу, якщо недоліки значні й проживати або перебувати в приміщенні не можна.
Олена Собяніна радить перед подачею заяви до суду все ж спробувати домовитись із виконавцями робіт. Наприклад, подати письмову претензію підрядникам і попросити виправити недоліки. Якщо ж цей метод безрезультатний – тоді точно потрібно звертатися в суд.
Розгляд такої справи проводять найчастіше за додаткової перевірки – будівельної експертизи, яка визначає наявність та масштаб порушень. Якщо підрядника визнають винним у порушеннях, його зобов'яжуть сплатити матеріальні збитки та моральну шкоду.
Що відомо про моральну шкоду?
На ресурсі Безоплатна правнича допомога зазначається, що за неякісний товар або послугу можна вимагати не лише безпосередню вартість, а й моральну шкоду.
Так, була ситуація, у якій жінка купила пральну машину: техніка швидко зламалась, а з ремонтом теж вирішити нічого не вийшло. Попри те, що подальша експертиза підтвердила дефект товару, у магазині жінці відмовили в поверненні коштів.
Після цього споживачка звернулася до суду й виграла всі справи, за якими продавця зобов'язали:
- повернути вартість пральної машини;
- компенсувати судові витрати;
- виплатити моральну шкоду.
Тобто в ситуаціях з неякісними товарами чи послугами, суд захищає право споживачів. А люди від себе мають право вимагати в підрядників чи продавців ремонт, зниження цін або повне повернення коштів.
Що ще відомо про права людей у фінансових питаннях сім'ї?
Під час розлучення чоловік намагався стягнути з колишньої жінки 400 тисяч гривень як кошти із попереднього розподілу бюджету. Попри те, що чоловік акцентував на власності грошей, суд відмовив у задовільненні цієї вимоги.
Насправді всі витрати, які пішли із зарплати чоловіка, були спільними й побутовими на час подружнього життя. Тож, розділити "спільні гроші", а тим паче витрачені на побутові потреби сім'ї не можна.
У коментарі для 24 Каналу адвокатка Оксана Кузьмич розповіла, що трапляються ситуації, коли батьки можуть вимагати аліменти від дітей. Однак важлива умова – у стосунках між родичами не має бути труднощів. Якщо батьки не брали участі у вихованні дитини або не підтримували її, то згодом не зможуть претендувати на виплати від дітей.
Водночас під час розгляду таких справ суд враховує фінансове становище дитини. Інколи буває так, що нащадок не має фінансових можливостей забезпечити родича. Адвокатка також наголошує: факт того, що людина пенсіонер – не є основною підставою для оформлення аліментів від дітей.