Головний Юда – більше не Янукович: хто став новим найбільшим запроданцем України

У Кремлі повністю ігнорують зміни, які відбулися в Україні з початку війни

Місцеві "нацики" почали вити: як можна вірити Медведчуку і будувати на нього якісь плани після того, як він провалив усю політичну роботу у мирний час?

Цікаво Опущений "пахан": як мафіозні групи у Росії принижують Путіна

На що він може розраховувати і які мати політичні перспективи в умовах війни й тотальної ненависті до Росії, питають вони? Той незручний момент, коли із цим не можна не погодиться. Ексцес Медведчука показав як мінімум три характеристики сучасного російського режиму.

1. Архаїчність.

Догма режиму Путіну передбачає, що треба намагатися розширювати присутність у політичних інститутах якнайбільшої кількості країн. І якщо в країнах ЄС прийнятним вважається вже сам факт існування проросійських сил (бажано з економічним підтекстом), то у пострадянських країнах вони мають бути складовою активного політичного ландшафту. Оскільки саме від їх присутності залежить можливості політично контролювати температуру ставлення до Москви в країнах, які межують з Росією. Взагалі окрема історія – Україна та Білорусь.

2. Неадекватність та неповороткість.

Думати, що в Україні в найближчі десятиліття проросійська партія має хоч якісь шанси – значить повністю ігнорувати характер змін, що відбулися в країні після 24 лютого 2022 року.

До теми Як російське керівництво реагує на влучання по багатоповерхівках в Україні

Питання навіть не в тотальному зниженні рівня підтримки партій, які мімікрують намір захопити Україну добросусідськими відносинами з Росією. Справа в роботі спецслужб, запиті суспільства на відповідальність за колабораціонізм і так далі. 

Війна призвела до підвищення внутрішнього порога справедливості. Одна тільки думка про співчуття агресору, можливість "зійтися посередині" вже є демонстрацією зради своєї країни. У більшості українців бажання помсти та справедлива агресивність щодо росіян (частина з яких розв'язала війну, а інша, – з фанатизмом в очах, підтримує першу в її убивчому бажанні знищити Україну як таку), зайняли місце, яке до війни займали внутрішня байдужість і почуття "мене це не стосується".

Як Путін використовує Медведчука

3. Мафіозність.

Медведчук колосально крав на побудові російської агентури в Україні. Він крав живими грошима та підприємствами. Він брехав кураторам і заспокоював їх байками про те, що "російського солдата будуть зустрічати в Києві з квітами". І при цьому політичному та агентурному провалі він все одно залишився на якомусь місці в орбіті наближених до Путіна людей.

Актуально Медведчук раптово зібрався створювати "іншу Україну"

Ба більше, судячи з усього він перехопив лаври головного запроданця та Юди у Януковича, Азарова та інших Арбузових разом узятих. Ось тут справді спрацьовує правило "Мы своих не бросаем".

Якщо ти готовий брехати, повзати, цілувати перстень босу – значить ти "наш", який би проступок не зробив. З іншого боку, очевидно, що Медведчук повністю перебуває під контролем Кремля. Той, своєю чергою, використовує його як "петрушку" – глибоко засунувши руку в задній прохід, видавлюючи з нього необхідні більш наближеним і відповідальним товаришам слова.