FPV-дрони, вплив штучного інтелекту на війну і нові послуги в Дії: інтерв'ю з Михайлом Федоровим

Україна – одна з найцифровізованіших держав світу. Наша країна нарощує цифрові потужності, які впливають не лише на звичне життя, спрощуючи його, а й на ситуацію на війні. Незабаром у Дії з'являться нові революційні послуги, спрямовані на зменшення корупції в державі, а на фронті постійно збільшується кількість необхідної техніки, зокрема, FPV-дронів.

"Ми продовжуватимемо будувати цифрову державу", – так про плани на 2024 рік в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу сказав Михайло Федоров – віцепрем’єр-міністр та міністр цифрової трансформації України.

Тож про те, які послуги презентує команда Мінцифри на четвертому Diia Summit, з чого розпочнеться велика трансформація митниці і чи будуть таки повістки в Дії, яка ситуація зараз в Україні з виробництвом дронів і роботизованих систем для розмінування територій, чи можемо ми наростити потенціал більше, аніж Росія, та як штучний інтелект вже впливає на війну – читайте і дивіться далі.

Інтерв'ю з Михайлом Федоровим: дивіться відео

 

Послуги для ФОП, моряків, водіїв й інше: що нового з'явиться у Дії

Найперше, я хотіла б поговорити з вами про Diia Summit, який відбудеться завтра, 19 грудня. Це перший Дія.Саміт з часу повномасштабного вторгнення. Чи можете розповісти детальніше про нові послуги, які впроваджуєте для українців: якими вони будуть, наскільки полегшать наше життя і чи спрямовані на зменшення корупції в Україні?

Так, дійсно, це буде перший Diia Summit під час повномасштабного вторгнення. Ми будемо презентувати кілька нових послуг, і вони досить проривні.

• Найперше, ми оновлюємо послугу внесення змін про ФОП. Сьогодні вже працює автоматичне закриття ФОП, але ми також додаємо автоматичне оновлення даних про ФОП. Тобто у Дії в кілька кліків можна буде змінити прізвище, кведи або контактну інформацію. І це відбуватиметься автоматично, без реєстратора. Тобто послуга стає комплексно-автоматичною.
• Також запускаємо послуги для моряків. Це модернізація процесу отримання кваліфікаційних документів. Зокрема, розширюється перелік звань, на які моряки можуть подати документи. Послуга якраз є однією з антикорупційних, тому що в цьому напрямку були великі проблеми. А ми разом з Міністерством відновлення завдяки послугам Дії та повному реінженерингу боремося з корупцією.
   
• Наступна послуга – єПідприємець. Це комплексний сервіс і послуга у межах державної антикорупційної стратегії, яку розробляло НАЗК. Вона об'єднує 8 послуг для бізнесу і дозволяє отримувати їх за однією заявою. Йдеться не тільки про реєстрацію бізнесу, а й про паралельне отримання додаткових послуг, які необхідні саме для цього підприємства, щоб не ходити по інших сайтах чи офлайн-органах.
   
• Далі – карта укриттів та пунктів незламності. Ми вже запускали цю послугу, але вона буде оновлена. Це буде певна платформа, де можна зібрати всі пункти незламності й укриття, подивитися, чим вони забезпечені, побачити фото і залишити фідбек. Все це можна зробити в кілька кліків у Дії. А так як зараз зимовий період, я думаю, що, на жаль, це буде актуально.
   
• Послуга, яку ми найбільш чекали, – це перереєстрація авто. Цю послугу ми запускаємо спільно з МВС. Це одна з найскладніших послуг за час побудови цифрової держави. Вона лишає центри МВС монополії на купівлю-продаж авто і дозволяє людям в форматі people-to-people купувати чи продавати авто.

А ще у нас буде оновлення дизайну Дії. Ми давно цього не робили і це буде, напевне, перше таке велике оновлення. У Дії дуже багато нових послуг, тому потрібно зробити інтерфейс більш зручним для користувачів.

Мінцфира планує запускати нові послуги в Дії / Фото, надане 24 Каналу

Попередній Дія.Саміт відбувся 8 лютого 2022 року, і це було лише за два тижні до повномасштабного вторгнення. Тоді ви з Мінцифрою презентували багато крутих послуг, але так сталося, що частина з них за два тижні стала зовсім неактуальною, і вам прийшлося швидко створювати нові воєнні послуги для українців. Чи можете розповісти про цей досвід і як команді Мінцифри довелося в найкоротші терміни працювати з новими послугами, створювати їх?

По суті, ми почали з початку вторгнення реагувати на ті виклики, які виникали. Наприклад, люди покидали домівку без документів, ми запустили єДокумент. На території нашої країни, яка опинилася під окупацією, вимикали телебачення, тож ми швидко запустили Дія.Радіо й Дія.TV.

Ще – потрібно було надати швидкі виплати людям, які проходили евакуацію. Тож ми запустили послугу, де досить швидко, у кілька кліків, виплачували ці кошти в форматі єПідтримки.

Потім почала збільшуватися кількість внутрішньопереміщених осіб і ми запустили комплекс послуг для ВПО.

Одразу ж запустили можливість фіксувати пошкоджене та зруйноване майно, завдяки чому наразі в Дії вже зареєстровано понад 570 тисяч заяв по пошкодженому майну. Цю послугу ми почали надавати ще в березні 2022 року, а зараз вже маємо виплати і за пошкоджене, і за зруйноване майно. Тобто швидка реакція і фіксація актуальної інформації дозволяє нам сьогодні допомагати громадянам.

Також ми запустили єОселю, тому що на той час не було можливості зручно отримати іпотеку. Сама ж послуга і для військових, і для вчителів, і її можна оформлювати дистанційно, якщо родина, наприклад, роз'єднана, бо чоловік на фронті.

Станом на сьогодні понад 5 тисяч родин отримали іпотеку через єОселю. Це також технологічно-революційна послуга для цифрової держави.

І ще ми запустили багато інших послуг, але ось ці вищеназвані є фундаментальними. Адже ми не просто беремо послуги з якогось беклогу, що були відкладені, а бачимо, яка станом на сьогодні є проблема, і як на неї можна відреагувати, як завдяки цифровій послузі можна допомогти вирішити цю проблему.

Цікаво Штучний інтелект і нові послуги: якою буде Дія в майбутньому – інтерв’ю з Мстиславом Баніком

Коли може запрацювати розмитнення авто онлайн

Говорячи про нові послуги в Дії, я не можу вас не запитати про розмитнення авто. Наскільки це близька по часу послуга? Наскільки вона стане стартом цифровізації інших послуг на митниці? І наскільки вона дозволить зменшити корупцію на митниці?

Ми б'ємося за цю послугу з бюрократією і з тими, хто не хоче зробити митницю прозорою.

Ми вже реєстрували закони по розмитненню, але вони не були прийняті.

Однак хочу сказати і зробити вам спойлер, що до кінця цього року зареєструють оновлений законопроєкт про розмитнення. Його підтримує велика кількість авторів-депутатів, які вірять, що ця послуга може стати трансформаційною для митниці. Також його підтримує Міністерство фінансів та прем'єр-міністр, який особисто курує цей напрямок. Тому я сподіваюся, що до кінця року законопроєкт буде зареєстровано.

До кінця 2023 року, правильно?

Так, буде зареєстровано вже новий закон. А в новому 2024 році, коли розпочне роботу парламент, можна буде його приймати.

Ця послуга дійсно може стати початком великої трансформації митниці, тому що вона виключатиме чиновника, як суб'єктивний фактор оцінки авто. Ми віримо, що вона буде першим кроком великої трансформації.

І ми на це сподіваємось.

Чи можливі повістки в Дії

Ще одна нашуміла тема з Дією – це мобілізація. І ви, і Мстислав Банік, багато разів, і, напевне, у кожному своєму інтерв'ю говорили про те, що повісток в Дії не буде. Це остаточне рішення, чи, ймовірно, з часом ви його переглянете? Зважаючи на те, як зараз держава змінює правила мобілізації і розглядає їх зміни.

Повісток в Дії не буде. Ми про це говорили, і зараз я підтверджую це.

Впроваджувати повістки в Дії не планується взагалі.

Тому цього питання немає сьогодні на порядку денному.

Дронів стає більше, але їх потрібно ще більше

Раз ми з вами вже почали говорити про тему війни, хотіла б запитати про дрони і засоби розмінування. Ми розуміємо, що війна з Росією може затягнутися ще надовго, і основою на війні зараз є дрони, особливо FPV-дрони. Раніше ви теж неодноразово говорили про те, що Україна збільшила виробництво власних дронів, але треба виготовляти ще більше. Як зараз з цим? Чи збільшуємо ми цей потенціал? І чи готові ми технологічно до більш затяжної війни з Росією?

Дійсно, все більше з'являється виробництв БпЛА. Ми створили одні з найкращих у світі умов для цього і прийняли велику кількість законів, нормативно-правових актів, чим просто вбили бюрократію в цьому напрямку. Тож сьогодні знову можна без перевіряючих органів ввозити компоненти, адже БпЛА не має податків на комплектуючі. Також можна компанії інкорпорувати в Дія.City та платити у 5 разів менше податків і навіть бронювати співробітників.

Тобто зроблено багато, адже всіма Силами оборони збільшене фінансування напрямку БпЛА й постійно запускаються нові виробництва.

Михайло Федоров та безпілотники Армії дронів / Фото, надане 24 Каналу

Однак не можу сказати публічно, скільки тисяч FPV-дронів у місяць зараз виробляється, і як збільшується виробництво. Це – підказує ворогу наш план дій. Дійсно, дронів стає більше, але їх потрібно ще більше.

Тому скажу так: бюджет напрямку на FPV збільшується, робота з виробниками відбувається і держава на всіх рівнях розуміє, що від їх кількості буде залежати кількість знищених окупантів і кількість збережених життів наших воїнів.

І зараз маємо дуже важливий виклик, адже потрібно закуповувати більше FPV-дронів з тепловізорами, більше інвестувати в розвиток захищеного зв'язку для FPV, в інші важливі антени та в інші важливі елементи розвитку напрямку саме FPV-дронів.

До теми Чому росіяни обрали стратегію гатити по Україні дронами, а не ракетами

А чи можемо ми виробляти більше дронів, ніж Росія, і що для цього потрібно? Бо зі свого боку бачимо, що країна-агресор постійно або нарощує свої потужності, або модернізує наявні зараз дрони.

Якщо говорити про виробників, я не бачу ліміту в нашому потенціалі. У нас з'являється велика кількість талановитих компаній, які починають локалізацію комплектуючих, які можуть масштабуватися і які вміють масштабуватися. І, звичайно, все буде залежати від кількості ресурсів.

Росія має економічний потенціал, оскільки вона зараз інвестує більше, ніж наша країна. Але ми акумулюємо всі можливі ресурси. Ви бачите, що всі працюють над тим, щоб залучати партнерську допомогу. І всередині країни усе робиться для того, щоб акумулювати ресурси на війну. Тому все буде залежати від інтенсивності інвестицій в цей напрямок.

Адже все, що стосується дерегуляції, вже зроблено і буде зроблено, якщо виникатимуть нові проблеми. Тепер це питання економічної боротьби, зокрема, скільки фінансового ресурсу буде влито у безпілотники.

Але також важливою є технологічна складова, зокрема, наскільки швидко можна реагувати на зміну зв'язку чи на якісь інші модернізації, типу тепловізорів для дронів.

У нас – технологічна війна і те, що працювало 2 місяці тому, наприклад, певні частоти, сьогодні вже не працюють.

Армія дронів, які передають на фронт військовим / Фото з телеграм-каналу Федорова

Роботизовані системи з розмінування територій вже є на фронті

Окрім безпілотників, дронів, зараз гострим питанням постає розмінування територій в Україні. І це впливає, зокрема, і на контрнаступ, на просування наших військ. Восени на львівській ІТ-арені ви демонстрували роботизововані наземні платформи, які, окрім бойового застосування, також можуть допомагати нашим військовим і в розмінуванні територій. Зважаючи на теперішню ситуацію, коли Росія фактично дуже щільно замінувала всю лінію зіткнення, чи маєте в планах збільшити виробництво цих систем, і якими вони можуть бути?

Ми створили проєкт Brave1, це Defense Tech Cluster. І це можливість подати всім заявку на Brave1 та отримати грантове фінансування, а потім і державні контракти для розробки своїх продуктів, які будуть допомагати нам у війні.

Якщо ж ми говоримо про роботизовані технології, то наразі подано понад 100 розробок за напрямком роботизованих систем на Brave1. 75 вже прийшли верифікацію і частина з них отримує фінансування. Деякі також отримали доступ до сильної експлуатації і отримують державні контракти. Тому робота постійно триває і ми бачимо, що на ринку з'являється все більше проєктів, які займаються роботизованими платформами щодо замінування, розмінування та щодо дистанційного керування кулеметами.

Brave1 робить все для того, аби максимальна кількість компаній отримувала грант. А далі вже Міністерство оборони та Сили оборони будуть їх (роботизовані системи – 24 Канал) закуповувати.

Наскільки швидко вони можуть з'явитися на фронті?

Вони вже є на фронті. Поки у недостатній кількості, адже вона залежить і від кількості ресурсів, які інвестуються, і від швидкості вводу цих платформ до експлуатації. Тобто Генштаб повинен спершу протестувати ці продукти, сказати, що вони підходять за технічними умовами, і вже після цього заключаються контракти.

Зверніть увагу Один рік ChatGPT: як найпопулярніший штучний інтелект змінив цілий світ

Як штучний інтелект впливає на війну і не тільки

Згадуючи про нові технології в зброї, не можу не запитати вас про нові технології загалом. Зокрема, про штучний інтелект, який останнім часом розвивається дуже швидко. Що ви очікуєте від нього, і як думаєте, чи буде мати штучний інтелект вплив на війну, наприклад?

Він вже має вплив на війну.

Ми, до речі, нещодавно підписали декларацію з безпеки штучного інтелекту разом з 28-ма іншими країнами, серед яких США, Австралія, Велика Британія, країни Європейського Союзу. І якраз цей документ передбачає співпрацю урядів у дослідженні безпеки штучного інтелекту.

Та сьогодні ми є таким-собі полігоном для використання штучного інтелекту. Він активно використовується для:

• розпізнавання і розшифровки супутникових знімків,
• розпізнавання цілей на полі бою,
• для розвитку технологій захоплення цілей для дронів,
• для розпізнавання обличчя, де ми використовуємо систему Clearview.
• у межах Palantir використовуємо штучний інтелект для того, щоб прогнозувати засоби, якими можна вражати певні цілі.

Тобто сьогодні є безліч сфер, де ми використовуємо штучний інтелект. Але це не тільки війна.

Також, наприклад, ми працюємо зараз в рамках реформи освітньої системи над застосунком Мрія, де будемо використовувати штучний інтелект для аналізу освітньої траєкторії дитини. І після цього пропонуватимемо освітні компоненти, які будуть допомагати розвиватися ще швидше. Використовуємо ШІ в освіті і для того, щоб розрахувати кількість необхідних бомбосховищ в школах, або змоделювати мережу шкільної освіти. 

Також у Дії працюємо над асистентом зі штучним інтелектом, а в Дія.City інкорпоруються компанії, що займаються ШІ.

Як бачите, є багато напрямків, де ми активно використовуємо штучний інтелект. Тобто це світовий тренд, який ми повинні максимально не те, щоб наздоганяти, а створювати безпрецедентні приклади його використання. Адже в найближчий час у нього буде велика кількість спеціалістів та інвестицій.

Розмовляючи про штучний інтелект, ми згадували і військових, і школи. Чи зможуть його застосовувати, наприклад, військові на фронті, або ж учні та вчителі у школах? Чи наразі це лише проєкт, яким займаються вищі структури, як ви?

У нас є окрема робоча група, яка працює над впровадженням полісів штучного інтелекту в різних сферах. Взагалі, це повинно бути від військової сфери та освіти до того, щоб через Мрію потім ділитися контентом з вчителями, аби вони викладали, що таке штучний інтелект і як він працює. Тому це повинно стати частиною нашої стратегії інновації.

Так що штучний інтелект пронизує всі сфери. І в кожному напрямку людям потрібно розбиратися, що це та як працює.

Чи бачите ви в штучному інтелекті якусь небезпеку?

Звичайно, що зараз про це говорять багато у світі. І наше завдання зараз – акумулювати штучний інтелект, щоб перемогти Росію. А далі будемо думати про всесвітні ризики штучного інтелекту.

Які цілі на 2024 рік ставить Мінцифрі та собі Михайло Федоров

Ну і наостанок нашої розмови хотіла запитати – у нас добігає кінця 2023 рік, на порозі – 2024. Що очікуєте від нового року та які плани й цілі ставите Міністерству?

Ми продовжуватимемо будувати цифрову державу, трансформувати освіту, розвивати military-tech. Плануємо у наступному році нарешті запустити розмитення в Дії, розвивати проєкт Дія.Офіс та впроваджувати штучний інтелект у Дію. А ще – поступово відцифровувати всі найбільш популярні послуги, яких ще немає та на які поки немає запиту, але з'явиться. Тобто бути готовими до будь-яких нових впроваджень.

І також це розвиток Мрії та запуск її як освітнього продукту, що повинен стати певним поштовхом до змін системи освіти, та показати, як може відбуватися цифровізація системи освіти.

Звичайно, що і в напрямку military-tech продовжуватимемо розвивати Brave1, як єдиний кластер, що створює інновації в нашій країні.

Продовжимо працювати і над дронами, ребом, над роботизованими платформами. Та й взагалі будемо шукати ті продукти, які можуть змінювати ситуацію на полі бою, як це відбувалося з коптерами ударного типу, човнами-камікадзе та з багатьма іншими цікавими продуктами, що допомагають зберігати життя наших військових.

А для себе особисто, які цілі ставите на наступний рік?

Продовжувати не втрачати енергію в цьому марафоні й бути максимально ефективним.

Михайло Федоров / Фото, надане 24 Каналу

Тоді я вам бажаю не втрачати енергію і дякую за розмову.

Дякую вам.