До 500 дронів в одному контейнері: у США копіюють українську операцію "Павутина"

Американське агентство DARPA вивчає можливість створення контейнерних систем, які зможуть самостійно запускати, приймати та обслуговувати безпілотники. Йдеться про мобільні платформи, здатні забезпечувати тривалу роботу цілих груп дронів без постійної участі операторів. Концепція нагадує українську операцію "Павутина", хоча американські розробники хочуть піти значно далі та автоматизувати весь цикл застосування безпілотників.

Про нову ініціативу DARPA повідомило через американську систему державних закупівель SAM.gov, де у квітні 2026 року з'явився запит інформації DARPA-SN-26-33. Як пише АрміяInform, американські військові зацікавилися контейнерними платформами, які можуть виконувати роль мобільного ангара, пускової установки, зарядної станції та центру управління безпілотниками. Поки йдеться про вивчення технологій і можливостей промисловості, а не про готову систему, яку найближчим часом передадуть військовим.

Контейнер має сам запускати дрони та приймати їх після польоту

Американські військові хочуть отримати платформу, яка потребуватиме мінімальної участі людини. Зовні вона може нагадувати звичайний вантажний контейнер, але всередині розміщуватиметься обладнання для зберігання, підготовки та запуску безпілотників.

Після виконання завдання дрони, конструкція яких передбачає повторне використання, повинні повертатися на платформу. Далі система має самостійно проводити діагностику, заряджати акумулятори або поповнювати запас пального та готувати апарати до наступного вильоту.

Такий підхід дозволив би використовувати контейнер як невеликий автоматизований аеродром. Військовим не доведеться щоразу розгортати окрему стартову позицію, вручну готувати кожен безпілотник і забезпечувати його обслуговування після повернення.

DARPA також зацікавлене в тому, щоб платформа могла працювати протягом кількох діб, підтримуючи регулярні вильоти безпілотників.

У повідомленнях про програму згадується можливість створення систем із сотнями дронів, зокрема до 500 апаратів. Однак це не означає, що американські інженери вже розробили контейнер такої місткості або продемонстрували одночасний запуск 500 безпілотників. Наразі агентство лише визначає технічні можливості майбутньої системи.

Різні дрони працюватимуть разом

Особливість американської концепції полягає не лише в автоматизації запуску. DARPA хоче об'єднувати безпілотники в групи, учасники яких виконуватимуть різні завдання.

Наприклад, частина апаратів може вести розвідку, інші забезпечуватимуть ретрансляцію зв'язку, а окремі безпілотники нестимуть засоби радіоелектронної боротьби або ударне навантаження.

У такій системі дрони повинні обмінюватися інформацією та координувати свої дії. Якщо один апарат виявив ціль, отримані дані можуть використовувати інші учасники групи без необхідності окремого ручного керування кожним із них. Для цього потрібні алгоритми автономної навігації, розподілу завдань і запобігання зіткненням.

Американське агентство також розглядає можливість одночасної роботи кількох контейнерних платформ. Вони могли б координувати запуски та підтримувати роботу безпілотників на більшій території.

Водночас груповий політ не обов'язково означає повністю автономний рій. Здатність дронів виконувати спільне завдання залежатиме від програмного забезпечення, зв'язку та рівня автономності конкретних апаратів.

Без GPS і постійного зв'язку з оператором

Однією з найскладніших вимог до перспективної системи є робота в умовах, коли супутникова навігація недоступна або ненадійна.

DARPA хоче, щоб безпілотники могли продовжувати виконання завдань навіть за погіршення зв'язку та відсутності GPS. Для цього розглядаються алгоритми автономного планування маршрутів і коригування польотних завдань.

У перспективі оператору не доведеться постійно керувати кожним дроном. Людина визначатиме завдання та контролюватиме роботу системи, тоді як значну частину технічних операцій виконуватиме автоматика.

У вихідному матеріалі такий підхід називають автономністю четвертого рівня, або Level 4. Однак конкретний обсяг самостійних рішень, які дозволять ухвалювати безпілотникам, ще залежатиме від вимог до майбутньої системи.

Для зв'язку передбачаються канали, стійкіші до виявлення та перехоплення. Крім того, обладнання повинне адаптуватися до змін радіоелектронної обстановки.

Здатність працювати без GPS особливо важлива для сучасних бойових безпілотників, оскільки засоби радіоелектронної боротьби можуть порушувати супутникову навігацію та передачу даних.

Які безпілотники зможе використовувати контейнер

DARPA розглядає застосування дронів американських груп 1–3. До них належать як невеликі апарати масою до 9 кілограмів, так і значно більші безпілотники зі злітною масою до приблизно 600 кілограмів.

Зрозуміло, що розмістити сотні великих апаратів у стандартному контейнері неможливо. Тому місткість майбутньої платформи залежатиме від розмірів дронів, їхньої конструкції та способу запуску.

Контейнерні комплекси повинні бути сумісними зі стандартною військовою транспортною інфраструктурою США. Серед можливих форматів згадуються вантажні контейнери Conex, модулі Tricon та авіаційні вантажні платформи 463L.

Це дозволило б перевозити обладнання автомобільним, залізничним, морським або повітряним транспортом без створення окремої логістичної системи.

Водночас автономне обслуговування настільки різних безпілотників є складним інженерним завданням. Для коптера достатньо передбачити посадковий майданчик і систему заряджання, тоді як для літакового дрона можуть знадобитися зовсім інші засоби запуску та повернення.

Тому остаточна конфігурація американської системи поки залишається відкритою.

Чим американська розробка відрізняється від операції "Павутина"

Найближча українська аналогія з контейнерним запуском безпілотників - операція СБУ "Павутина", проведена 1 червня 2025 року.

Тоді українські спецслужби використали 117 FPV-дронів для ударів по російській стратегічній авіації на віддалених військових аеродромах. Безпілотники доставили до місць запуску приховано, використовуючи спеціально підготовлені конструкції на вантажівках.

Як раніше розповідав Мілітарі 24, операцію "Павутина" навіть відтворили в українському симуляторі UFDS. Для створення віртуальної місії розробники спілкувалися з реальними учасниками операції, щоб точніше передати поведінку дронів і розташування літаків на аеродромах.

Спільна риса української операції та американської концепції полягає у використанні транспортної платформи для прихованого або швидкого розгортання безпілотників.

Однак принципова різниця стосується способу застосування. Під час "Павутини" вантажівки виконували роль засобу доставки та одноразового стартового майданчика. Американська ж концепція передбачає багаторазове використання контейнера, автоматичне обслуговування дронів та координацію їхніх дій.

При цьому жодних підтверджень, що саме операція СБУ стала причиною появи американської програми, немає. DARPA розвиває технології групового застосування безпілотників уже багато років.

Чи справді сотні дронів зможуть діяти як один рій

Окреме питання стосується автономності майбутньої системи. Запустити одночасно кілька десятків безпілотників і змусити їх координувати дії без постійного втручання людини - зовсім різні завдання.

У першому випадку йдеться про груповий запуск. У другому потрібна система, здатна самостійно розподіляти ролі, реагувати на зміни обстановки та узгоджувати дії окремих апаратів.

Як пояснював Мілітарі 24 керівник Trident Group Юрій Гуменчук, меш-мережа, через яку дрони обмінюються даними, ще не робить їх повноцінним автономним роєм. Для цього потрібне децентралізоване ухвалення рішень, коли апарати можуть самостійно розподіляти завдання без безпосередніх команд оператора. 

Американська програма передбачає розвиток саме таких можливостей. Проте поки не відомо, наскільки автономними будуть перші прототипи та які функції залишаться під контролем людини.

До того ж автономність має свої обмеження. Як раніше розбирав Мілітарі 24, застосування штучного інтелекту у бойових роботах і дронах пов'язане з проблемами надійності, зв'язку та розпізнавання обстановки. Ці питання залишаються актуальними навіть для систем із високим рівнем автоматизації.

Коли американські військові отримають контейнерні системи

Запит DARPA-SN-26-33 опублікували у квітні 2026 року. Прийом відповідей від потенційних розробників тривав до 15 травня.

На цьому етапі агентство збирало інформацію про технологічні можливості компаній та перспективи створення контейнерних безпілотних систем.

Після аналізу пропозицій DARPA може перейти до попереднього проєктування та випробувань окремих технічних рішень. Однак конкретні терміни появи прототипів і можливого серійного виробництва у вихідному матеріалі не наведені.

Серед компаній, які мають технології для подібних проєктів, називають Anduril, AeroVironment, Kratos, Shield AI та General Atomics. Проте це потенційні учасники, а не підтверджений перелік підрядників програми.

Американська армія вже використовує окремі рішення для групового застосування безпілотників, а нова концепція DARPA має об'єднати запуск, обслуговування, зв'язок та управління в одній мобільній платформі.

Паралельно США збільшують закупівлі самих безпілотників. Наприклад, Мілітарі 24 повідомляв про постачання до США партії з 2000 українських ударних дронів F10, замовлених у межах програми Drone Dominance.

Втім, нова контейнерна система DARPA перебуває на значно ранішому етапі. Поки американські військові лише визначають, якою вона має бути та які технології знадобляться для її створення.