Ракета "Бандероль": чим небезпечна російська зброя та як її збиває українська ППО

Російська "Бандероль" поєднує швидкість крилатої ракети з відносно дешевими комплектуючими. Українські військові вже знищують такі цілі, зокрема переносними зенітними комплексами. Проте часті пуски створюють додаткове навантаження на ППО, а швидкість залишає менше часу на перехоплення.

Ракета S8000 "Бандероль" може розганятися до 650 кілометрів на годину, а її дальність, за даними Головного управління розвідки, сягає 500 кілометрів.

Водночас ця зброя вже вражалась  українською протиповітряною обороною: військові нещодавно оприлюднювали відео її знищення над Одещиною. Мілітарі24 пояснює, як влаштована "Бандероль", чому її складніше перехоплювати, ніж повільні ударні дрони, та яку відповідь уже має Україна.

Що таке ракета "Бандероль"

"Бандероль" – російська малогабаритна крилата ракета з індексом S8000. Її розробником і виробником є компанія "Кронштадт", відома також безпілотниками "Оріон". Саме цей дрон став одним із носіїв ракети.

У повідомленнях про обстріли "Бандероль" можуть називати реактивним безпілотником або ракетою-дроном. Однак у базі ГУР вона представлена саме як крилата ракета. Її зовнішній вигляд і розташування основних вузлів можна роздивитися на інтерактивній моделі порталу War&Sanctions.

Відомості про бойове застосування цієї зброї з’явилися навесні 2025 року. Як пояснював речник Повітряних сил Юрій Ігнат у коментарі Суспільному, перші випробувальні пуски відбувалися ще у 2024-му.

Характеристики "Бандеролі": швидкість, дальність і бойова частина

За оприлюдненими ГУР характеристиками, довжина ракети становить близько п’яти метрів, діаметр корпусу — 30 сантиметрів. Її крейсерська швидкість, тобто швидкість основної частини польоту, сягає 520–560 кілометрів на годину. Максимальна — 620–650 кілометрів на годину. Це дозвукова зброя.

З дальністю є нюанс. У картці ГУР зазначені 500 кілометрів. Водночас представник розвідки на брифінгу влітку 2026 року називав дальність 350–400 кілометрів. Ці показники не варто подавати як однакову гарантовану дальність для кожного пуску: публічні оцінки різняться, а конструкцію ракети продовжують змінювати.

Має значення й носій. За поясненням Юрія Ігната, запуск із землі може скорочувати дальність на 100–200 кілометрів порівняно з повітряним стартом. Це його оцінка, а не універсальна поправка для всіх версій ракети.

"Бандероль" оснащують осколково-фугасною бойовою частиною ОФБЧ-150. За даними ГУР, її загальна маса становить 114,3 кілограма, з яких 49,5 кілограма припадає на вибухову речовину.

Тут важливо не плутати масу всього бойового блока з масою вибухівки. Число "150" у позначенні також не означає, що всередині ракети саме 150 кілограмів вибухової речовини.

Китайський двигун та електроніка зі США: що всередині ракети

У дослідженій "Бандеролі" виявили китайський турбореактивний двигун Swiwin SW800Pro-A95. За даними ГУР, він важить 8,5 кілограма. Використання готового іноземного двигуна дозволяє російському виробнику спиратися на вже наявні технології.

Залежність від закордонних деталей цим не обмежується. На брифінгу влітку 2026 року уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк повідомив про компоненти зі США, Японії, Швейцарії, Південної Кореї, Австралії та Китаю. Частину Росія замінює власними аналогами, проте іноземна мікроелектроніка залишається важливою для виробництва.

Наявність американської деталі в російській ракеті сама собою не свідчить про пряме постачання виробником для російського війська. Для встановлення такого зв’язку потрібно простежити весь ланцюг посередників.

Будова ракети "Бандероль". Джерело: Сергій Бескрестнов 

Де Росія застосовує "Бандероль" проти України

Одним із головних напрямків застосування спочатку став південь України. Росіяни використовують ці ракети для ударів по нерухомих об’єктах, зокрема портовій інфраструктурі, терміналах і продовольчих складах.

Пізніше географія атак розширилася. Застосування "Бандеролі" фіксували також на півночі та сході країни. 

Змінюються й способи запуску. Крім безпілотників "Оріон", у повідомленнях української розвідки фігурують гелікоптери Мі-28Н та наземні пускові установки. У серпні 2026 року ГУР повідомив про використання гелікоптерів, зокрема з території окупованого Криму.

Це ускладнює раннє попередження. Для такої атаки противнику не обов’язково підіймати стратегічні бомбардувальники, підготовку яких українці звикли бачити в повідомленнях про ракетну небезпеку.

Чому "Бандероль" складно збити

Головна проблема — поєднання швидкості, невеликих розмірів і обмеженого часу на реакцію. Засоби, ефективні проти повільних ударних дронів, не обов’язково так само ефективні проти реактивної ракети.

Схожий виклик створює поширення реактивних ударних безпілотників. Про те, як швидкість і висота польоту змінюють можливості перехоплення, Мілітарі24 докладно розповідав у матеріалі про "Герань-4" та способи боротьби з реактивними "Шахедами".

Різницю можна пояснити простим розрахунком. За швидкості 600 кілометрів на годину ціль долає десять кілометрів за одну хвилину. За швидкості 180 кілометрів на годину на ту саму відстань потрібно понад три хвилини. Це умовне порівняння за сталої швидкості, але воно показує, наскільки стискається час для оборони.

Юрій Ігнат пояснював, що для перехоплення "Бандеролей" застосовують зенітні ракетні комплекси й тактичну авіацію. Швидкісні характеристики цієї зброї ускладнюють роботу малої ППО.

Водночас немає підстав стверджувати, що "Бандероль" завжди летить наднизько або взагалі невидима для радарів. Так само некоректно переносити обмеження окремих дронів-перехоплювачів на всі наявні та майбутні засоби боротьби з нею.

Чи може українська ППО збивати "Бандероль"

Так, і це вже підтверджено бойовою роботою. У ніч на 2 вересня 2026 року бійці 208-ї зенітної ракетної Херсонської бригади знищили "Бандероль" над Одещиною. Повітряне командування "Південь" опублікувало відео перехоплення. Для цього застосували переносний зенітний ракетний комплекс.

17 вересня бригада показала ще одне нічне знищення такої цілі над областю.

Ці приклади показують, що можливості оборони не обмежуються найдорожчими комплексами. Проте успішне збиття в одному епізоді не гарантує перехоплення кожної ракети: значення мають своєчасне виявлення, доступні засоби та умови конкретної атаки.

Є й нові українські розробки. У вересні 2026 року в Brave1 розповіли, що технологію одного з учасників кластера вже застосовують проти "Бандеролей". За твердженням Brave1, перехоплення коштує суттєво дешевше за саму російську ракету. Виданню також надали відео ураження щонайменше чотирьох цілей.

Принцип роботи й характеристики системи не розкривають. Тому називати її конкретним типом дрона чи зенітної зброї без додаткових даних було б передчасно. Так само публічне повідомлення про успішні перехоплення ще не показує, наскільки широко цей засіб розгорнутий у військах.

Паралельно Україна розвиває засоби боротьби з іншими швидкісними цілями. Зокрема, Мілітарі24 писав про новий дрон-перехоплювач для реактивних "Шахедів", роботу якого показав Зеленський. Це окремий напрямок розвитку ППО: його успіхи не слід автоматично зараховувати до підтверджених збиттів саме "Бандеролей".

Чи допоможе проти "Бандеролі" РЕБ

У ракеті виявлена завадозахищена антена супутникової навігації "Комета-М8". Вона ускладнює придушення навігаційного сигналу.

Однак завадозахищеність не означає повного імунітету до радіоелектронної боротьби. Фахівець із радіотехнологій Сергій Бескрестнов зазначав, що "Бандероль" піддається впливу РЕБ, але водночас має автономну навігацію.

Отже, втрата супутникового сигналу не обов’язково означає негайне падіння ракети. РЕБ може бути складовою протидії, але обіцяти гарантоване знешкодження лише завдяки радіоперешкодам не можна.

Скільки коштує "Бандероль" і чому її виробництво має значення

Точна ціна ракети у відкритих джерелах не підтверджена. Анатолій Храпчинський у коментарі The Kyiv Independent оцінював її виробничу вартість у 50-150 тисяч доларів, залежно від комплектуючих. Це експертна оцінка, а не оприлюднена ціна контракту.

У серпні 2026 року ГУР повідомило "Мілітарному", що Росія здатна виготовляти до 80 "Бандеролей" на місяць. Ця цифра характеризує оцінену виробничу спроможність на той момент і не дорівнює кількості щомісячних пусків.

Саме поєднання відносної дешевизни й серійного виробництва робить цю зброю небезпечною. Москва отримує ще один засіб для регулярних ударів, а Україна змушена витрачати боєприпаси та ресурс ППО.

Проте порівнювати лише ціну ракети й перехоплювача недостатньо. Знищення повітряної цілі захищає людей, житло та інфраструктуру, втрати яких можуть бути незрівнянно більшими.

Для України завдання полягає в тому, щоб збивати "Бандеролі" регулярно й мати достатній запас засобів для наступних атак. Як пояснюється в матеріалі Мілітарі24 про розробку нового покоління дронів-перехоплювачів, перехід до масового виробництва потребує компонентів, випробувань і підготовки операторів.

Оприлюднені перехоплення та повідомлення Brave1 показують, що відповідь на "Бандероль" уже є. Її масштабування, разом із кращим виявленням цілей, визначатиме подальшу ефективність оборони.