Онлайн Редакція Вакансії Контакти Ігри Гороскоп
15 квітня, 17:00
9

На фронті бракує НРК? Чи дійсно на полі бою не вистачає роботів – що кажуть військові

Основні тези
  • На фронті виникає дефіцит наземних роботизованих комплексів (НРК) через проблеми з централізованим постачанням, що зумовлено затримками контрактування та поверненням ПДВ на електротранспорт.
  • Військові та виробники вважають за необхідне вдосконалення системи "е-Балів" та децентралізовану модель закупівлі для ефективнішого забезпечення підрозділів на передовій.

Наземні роботизовані комплекси стали новими "дронами" 2025 – 2026 років. Мовиться про важливість технології на полі бою та пристосованість її до різних задач. Це логістика, евакуація і, звісно, бій. Однак і тут виникли проблеми. 

Журналістка Юлія Кирієнко-Мерінова у квітні цього року повідомила, що на фронті утворюється дефіцит НРК через проблеми централізованого постачання в бригади. За її словами, військові на передовій переобладнують НРК для евакуації підбитих та спалених наземних дронів. 

У дописі Кирієнко-Мерінової мовиться про такі проблеми:

  • Підрозділи, які потребують щонайменше 30 НРК на місяць для логістики, за три місяці отримали лише 2 – 7 одиниць, тоді як добові втрати можуть сягати цих обсягів.
  • У результаті військові змушені евакуйовувати пошкоджені комплекси з поля бою та переобладнувати їх, адже НРК стали критичною частиною забезпечення – без них складно доставляти спорядження, евакуювати поранених і навіть підтримувати роботу повітряних дронів.
  • Причина затримок, за словами журналістки, провал централізованих закупівель: заявки подали ще в січні, але контракти "зависли" через повернення ПДВ на електротранспорт, до якого відносять НРК.
  • Через це виробники не отримали оплату, а тисячі готових комплексів залишаються на складах. Поки триває бюрократичне дофінансування, бригади перекривають дефіцит власним коштом – перерозподіляють "е-Бали" та субвенції, зменшуючи закупівлі FPV-дронів, або звертаються до волонтерів.

24 Канал звернувся до військових, які дотичні до теми НРК, виробників та Міноборони. Нам вдалося отримати відповідь від батальйону НРК Третьої штурмової бригади Третього армійського корпусу, 30-ї ОМБр та виробника НРК DevDroid. Відповідь від Міністерства оборони ми не отримали у п'ятиденний термін, вона буде опублікована пізніше, якщо надійде.

Що кажуть військові про постачання НРК та "е-Бали"?

Зміни у системі постачання НРК необхідні, вважає Віктор Павлов, засновник Школи НРК, офіцер батальйону НРК Третьої штурмової бригади Третього армійського корпусу. 

На його думку, необхідно спочатку закуповувати дослідні зразки, а вже потім великі партії. Такий підхід зменшить ризик придбання засобів, які не підходять для бойового застосування.

Читайте також "Воювати мають роботи, а не люди": на що здатні НРК на полі бою та чому Україні потрібно сотні тисяч

Павлов також вважає за потрібне збільшити "е-Бали" за логістичні місії. 

 

Віктор Павлов

засновник Школи НРК, офіцер батальйону НРК Третьої штурмової бригади Третього армійського корпусу

Логістичні місії недооцінені, бо якщо не дрон, цю місію довелося б виконувати людям. Дрон доставляє провізію і боєприпаси, без яких неможливо утримувати позиції. Логістичні місії також дозволяють привезти матеріали для побудови фортифікацій, що теж зберігає життя. Тому "е-Бали" за логістичні місії потрібно збільшувати.

Головне, на думку Павлова, – це наявність засобів на складах. Адже сама по собі система "е-Балів" повноцінно працює лише тоді, коли в наявності є засоби, на які підрозділи можуть обмінювати зароблені бали. Якщо на складах немає НРК, бали просто неможливо використати, каже офіцер батальйону НРК. Це означає, що контрактування і постачання мають працювати на випередження, щоб не було пауз у забезпеченні.


Українські НРК / Фото Льва Шевченка, 24 Канал

 

Віктор Павлов

засновник Школи НРК, офіцер батальйону НРК Третьої штурмової бригади Третього армійського корпусу

Має працювати й централізована, й децентралізована модель. Централізована (державні контракти) дозволить виробникам мати розуміння розвитку виробництва, планувати збільшення потужностей, найм людей і знижувати ризики інвестування в масштабування та R&D. Але спочатку мають закуповуватися дослідні зразки й передаватися підрозділам для бойового застосування. Лише після підтвердження їхньої ефективності варто переходити до закупівлі більших партій.

Децентралізована модель дозволить закуповувати та обмінювати ті засоби, які безпосередньо потрібні бойовому підрозділу, а також замовляти те, що вже працює, з чим підрозділ набув досвіду, або для чого є відповідна інфраструктура, вважає Павлов.

У батальйоні "Сапсани" 30-ї ОМБр, яка воює на Слов'янському напрямку, з 24 Каналом поділилися своїм баченням ситуації з НРК.

До теми "Словʼянськ – наступна ціль": інтерв'ю з комбатом 30-ї ОМБр про плани росіян, найважчу зиму і проблему СЗЧ в армії

Наш підрозділ – рота безпілотних наземних систем – є низовою ланкою в ланцюгу постачання НРК-дронів, завданням якої є ефективно використовувати надані матеріальні засоби. Цим ми й займаємося. Закупівлю і постачання дронів у наш підрозділ здійснює відповідна служба бригади. Наскільки нам відомо, переважна більшість НРК закуповується та надходить до нас за кошти держави. Зважаючи на це, постачання необхідних засобів за рахунок отриманих "е-Балів" є лише механізмом розподілу державою наявних ресурсів, який спрямований на розвиток таких підрозділів, як наш, та підтримання конкуренції. Наша рота існує лише 4 місяці та активно розвивається. У нас великі плани й для їх реалізації ми завжди потребуємо більше ресурсів,
– мовиться у коментарі "Сапсанів".

Рота НРК працює за трьома основними напрямками, які розвиваються паралельно. Це логістичні місії, евакуація поранених та полеглих, а також ураження ворожої піхоти та техніки. Наразі найактуальнішою потребою є логістичне забезпечення, кажуть у 30-й ОМБр. 

Тому що боєприпаси, провізія, FPV-дрони потрібні на позиціях кожен день, і ми спрямовуємо свої зусилля на покриття цих потреб. При цьому не забуваємо вдосконалювати й евакуаційну, й ударну складову. Ударний напрямок потребує більш складних інженерних рішень, а також набуття певного досвіду. З огляду на це, використання безпілотних літальних та наземних систем стає обов'язковим. Наземні системи наражаються на більший ризик, але можуть одноразово доставити великий обсяг необхідного вантажу. Відмова від роботизованих комплексів сьогодні означатиме збільшення людських втрат, запобігання яким і є основною метою та логікою існування таких підрозділів, як наш.

Щодо "е-Балів" – військові кажуть, що зацікавленні у збільшенні обсягу постачання засобів, тому зростання оцінки їхніх місій в "е-Балах" могло б цьому посприяти. 


Українські НРК / Фото Льва Шевченка, 24 Канал

Наразі середня кількість балів, які вони отримують за одну логістичну місію НРК, становить близько двох.

Враховуючи грошову вартість засобів, які ми використовуємо, а також той факт, що не всі місії закінчуються успішно, оцінка подібного типу місій могла б бути вищою. Для успішного виконання поставлених завдань наш підрозділ потребує значних матеріальних ресурсів і високого рівня забезпечення. Враховуючи це, способи надходження ресурсів є для нас другорядною проблемою.

Що каже виробник НРК? 

Юрій Поріцький, CEO DevDroid, у коментарі 24 Каналу підтвердив, що компанія бачить і чує від військових, що з постачанням НРК зараз є проблеми. Запит на такі рішення на фронті стабільно високий, і він продовжує зростати – причому на усі типи НРК: логістичні, евакуаційні, ударні, каже Поріцький.

У поточному році системні закупівлі НРК у достатніх обсягах поки що не відбулися. Аналогічну динаміку ми спостерігали й торік. Виглядає, що така циклічність, на жаль, починає набувати ознак системності. Зараз ситуація складається так, що виробники фактично змушені працювати в режимі "від Великодня до Різдва": до Великодня – немає контрактів, а після їх появи – до кінця року потрібно встигнути все виготовити й закрити зобов'язання,
– зазначив керівник компанії-виробника.

До теми Ще один бойовий робот: що вміє новий НРК "БІЗОН-Л", який отримав зелене світло

Це створює нерівномірне навантаження на виробництво та суттєво ускладнює прогнозоване масштабування – обмежує можливість планувати закупівлі компонентів, інвестувати у розширення виробничих потужностей і формувати стабільні команди, каже Поріцький. 

Крім того, за його словами, у періоди низького контрактного навантаження виробники змушені самостійно забезпечувати операційну стійкість – покривати постійні витрати, утримувати кваліфікований персонал і підтримувати виробничу готовність без гарантованих замовлень.

Водночас важливо окремо підкреслити: українські виробники НРК сьогодні здатні виробляти стільки, скільки потрібно – і навіть більше. Є технології, команди, досвід. Ключове обмеження зараз – це бюджети, ритмічність і прогнозованість державних закупівель,
– каже Юрій Поріцький.

Саме це визначає реальні обсяги постачання на фронт. Попит точно не покритий, але причина – не в індустрії, підсумовує керівник компанії-виробника НРК.

Часті питання

Які основні проблеми виникли з постачанням наземних роботизованих комплексів (НРК) на фронт?

Основні проблеми з постачанням НРК полягають у дефіциті через провали централізованих закупівель — заявки були подані ще в січні, але контракти затримуються через повернення ПДВ на електротранспорт. Це призвело до того, що виробники не отримали оплату, а тисячі готових комплексів залишаються на складах.

Які наслідки має дефіцит НРК для військових на фронті?

Військові змушені евакуйовувати пошкоджені комплекси з поля бою та переобладнувати їх, адже НРК стали критичною частиною забезпечення. Без них складно доставляти спорядження, евакуювати поранених і підтримувати роботу повітряних дронів. Це також означає, що підрозділи змушені перекривати дефіцит власним коштом або звертатися до волонтерів.

Що пропонують військові для покращення ситуації з постачанням НРК?

Військові пропонують спочатку закуповувати дослідні зразки НРК, а вже потім великі партії — це зменшить ризик придбання засобів, які не підходять для бойового застосування. Також вони вважають за потрібне збільшити 'е-Бали' за логістичні місії та забезпечити наявність засобів на складах для їх обміну.