Війна переходить в реактивну фазу: чи готова до цього Україна

"Війна переходить в реактивну фазу" – це не гучний заголовок, а скоріше та реальність до якої дійшла технологічність цієї війни й перш за все це стосується "повітря".

Це також означає, що під ще більшою загрозою як великі міста, так і селища, прифронтові чи прикордонні території, оскільки виробництво ворог нарощує, а часу на реакцію у нас менше… Але про усе за порядком.

За нього відповідає Директор із розвитку оборонного підприємства й офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський, який люб’язно погодився роз'яснити в бесіді з 24 Каналом нюанси.

Хроніка адаптацій та розширення списку загроз

13 вересня 2022 року – дата, коли Сили оборони вперше на Харківщині збили російську "Герань", або як усі давно вже знають – безпілотник іранської розробки Shahed-136/138. З того часу росіяни застосували їх вже тисячі, що вочевидь потребувало нашої відповіді.

Спершу це було створення мобільних вогневих груп – звичайні пікапи з кулеметом. Або просто люди на дахах будинків з РПГ.

Втім, коли "Шахеди" почали літали надто високо – їх ефективність помітно зменшилась. Наступним кроком нашої протидії стали дрони-перехоплювачі, які показали надзвичайну ефективність і фактично закрили небо від ворожих безпілотників – Повітряні сили почали збивати понад 90% безпілотників – і це дуже хороший результат. Як і неймінг.

Їх принцип дії максимально простий та ефективний: зенітний дрон злітає і на великій швидкості наздоганяє безпілотник. Відносно маленький пристрій розганяється до понад 300 кілометрів на годину і навіть з бойовою частиною близько 1 кілограма – знищує БпЛА без будь-яких проблем.

І ось ми дійшли до моменту, коли росіяни почали набагато менше виробляти та застосовувати звичайних "шахедів" і в пріоритет поставили "Герань-3", який у порівнянні з попередником летить втричі швидше – до 600 кілометрів на годину.

Турбореактивний двигун дрона "Герань-3" / Фото – Defence Express

Саме через це мобільні вогневі групи не встигають реагувати, а дрони-перехоплювачі фізично не можуть наздогнати. Основне завдання ворога виснажувати систему ППО. І ми можемо зіштовхнутися з проблемою, коли у нас не буде вистачати ракет, і саме тому ворог робить ставку на реактивну тягу. А також "допилює" інше начиння.

Російські окупанти модернізували реактивний ударний безпілотник "Герань-4". За даними Мілітарного, вони оснастили його новою системою наведення та оптико-електронним модулем. Така модернізація має підвищити точність ураження цілей навіть у разі втрати зв'язку, коли безпілотник заходить на удар по цілі. 

Завершує цю хроніку відносно нова спроба ворога створити дешеву майже крилату ракету, яка була застосована на початку 2026 року – турбореактивний дрон "Герань-5".

Це не щось унікальне, бо створювалось на базі іранського дрона Karrar, але крейсерська швидкість в 500 – 600 кілометрів стала черговою спробою росіян зробити дрон невразливим для зенітних дронів та мобільних вогневих груп.

Як бачимо, зараз ці рішення кочують і до інших безпілотників. Що цікаво, фахівці ГУР, які досліджували компоненти 5-ї версії "Герані" знайшли там компоненти з Китаю, США та Німеччини. Санкції працюють не так, як нам цього б хотілося.

Типова картина російських атак в серпні 2026 року / Скриншот

Так чи інакше, але влітку 2026 року саме реактивні дрони становлять основу атак росіян. Вони додаються до балістики та крилатих ракет і є складником терору проти України.

А з огляду на останні новини про розгортання Росією нових баз для своїх дронів-камікадзе на кордонах з НАТО, цілком вірогідно, що незабаром ця проблема стане не лише суто українською.

Реактивний двигун навіть на мідлстрайках

Радник президента України з питань зв'язку Сергій "Флеш" Бескрестнов днями звернув увагу на пропагандистський сюжет російського телеканалу, де про застосування ударного дрона БМ-35 ("Італмас"), теж з реактивним двигуном.

Він здатний розвивати швидкість понад 350 кілометрів на годину й летіти на відстань понад 200 кілометрів. Навіть попри бойову частину в 10 кілограмів він здатен створити чимало проблем для української логістики у прифронтових регіонах. 

З розвитком наших перехоплювачів противник замінює двигуни на реактивні не лише на "Шахедах", а й на бюджетних мідлстрайках. Ось репортаж про переобладнання відомого БпЛА БМ-35 на реактивну платформу – написав Сергій "Флеш" Бескрестнов у телеграмі.

Це може означати й те, що у найближчі місяці ми побачимо більше повідомлень щодо переобладнання ворогом дронів на реактивні двигуни. 

Щоправда, вони дорожчі, складніші у виробництві та швидше витрачають паливо, тому їхня загальна дальність і масовість поки що нижчі за поршневі аналоги.

На це "вузьке місце" російської турбореактивності вказує у розмові з 24 Каналом Анатолій Храпчинський.

Експерт каже, що зараз росіяни не можуть повністю своїми силами покрити виготовлення і масштабування реактивних двигунів для своїх дронів і дуже залежні від постачань від інших країн. Відповідно – шукатимуть рішення.

Українська відповідь

Анатолій Храпчинський у розмові з 24 Каналом зазначив, що нашій протидії не обов'язково мати технічні характеристики засобу ураження, який летить зі швидкістю понад 600 кілометрів на годину.

Силам оборони необхідно розв'язати головну проблему – перехоплення повітряних цілей зі стрічним курсом, що можна зробити завдяки якісним алгоритмам і системам детекції, які будуть супроводжувати ціль і підсвічувати її для засобів ураження. Що дозволить в автоматичному режимі перехоплювати ворожі дрони.

При цьому, експерт переконаний, що не правильно вважати, що ворог перейде виключно на реактивні двигуни, оскільки щоб навантажувати ППО, то ворогу потрібно робити атаки комбінованими з різними засобами ураження.

І дуже схоже, що рішення проти зміни росіянами стратегії атак з повітря вже на порозі. Важливу новину днями оприлюднив колишній міністр оборони Михайло Федоров. У себе в телеграмі він написав, що перші українські реактивні дрони-перехоплювачі для боротьби з реактивними шахедами проходять бойове тестування. І одразу декілька виробників мають потрібні нам рішення.

На оприлюдненому Федоровим відео можемо бачити, що вигляд безпілотника дещо змінився, він оснащений реактивним двигуном, запускається з платформи та має систему захоплення цілі.

Отже, зараз настав той момент, коли технологічний крок зробив ворог і наше завдання максимально швидко адаптуватися і зробити небо максимально закритим для російських дронів.

Позитивний момент і в тому, що наші фахівці постійно відстежують такі тенденції й це дозволяє нам почати розробку ще до того як ворог масштабує виробництво і застосування. У цьому випадку – це реактивні "Шахеди" і з нашого боку майже готові рішення.

Українські реактивні дрони-перехоплювачі змусять ворога вкотре думати що потрібно змінювати й тут головне, щоб останнє рішення в цих технологічних перегонах було за нами.

P.S. Про те, як ідея українських виробників стає масштабним виробництвом, – ми поговорили в інтерв'ю з Іриною Заболотною, операційною директоркою Brave1, обов'язково подивіться.