Ірина Заболотна, операційна директорка Brave1 стала гостею 24 Каналу.

В інтерв'ю журналісту та телеведучому Андрію Штангрету вона розповіла, як працює ця урядова програма, як виникла ідея створення та виділення окремого кластера для розвитку військових технологій в Україні, яка роль у цьому Михайла Федорова.

Ірина Заболотна розповіла про успіхи Brave1 та перетворення програми на сучасну defense-екосистему, якій вдається поєднувати приємне (заробляти та приносити прибутки) з корисним – озброювати Сили оборони найсучаснішою зброєю вітчизняного та міжнародного виробництва та сприяти якомога ефективнішому знищеннню російських окупантів.

Також операційна директорка Brave1 повідомила про подальші плани та перспективи.

24 Канал подає текстову версію великого інтерв’ю Ірини Заболотної.

Коли я почав готуватися до нашого інтерв’ю, я почав вочевидь більше дізнаватися про Brave1 і дуже сильно змінив свою думку. Я не думав, що Brave1 – це настільки величезна екосистема залучення підприємств, інвестицій, людей. Він просто колосальний. Розкажіть, як вдається таку "машину" утримувати в роботі, постійно в русі, постійно в розвитку?

Насправді у нас там ще військові, університети, різні навчальні центри, міжнародні партнери. За попередній рік і за цей рік ми перетворилися з моменту великої ініціативної групи, яка йшла до результату, на велику інституцію. Ну, не великої, але ми себе розцінюємо як інституційний гравець у сфері Defense.

Наш пріоритет завжди лишається той самий – ми віримо, що цю війну можна перемогти завдяки інноваціям та нестандартним, асиметричним підходам до їх використання.

А з нашої сторони ми створюємо різні проєкти, команди та розуміємо, які завдання потрібно нам закрити.

Якщо розповідати про Brave1 загалом, ми Defense Tech Cluster, який у підпорядкуванні Мінцифри. Проте ми співпрацюємо дуже тісно з Міноборони. Наша основна задача – знаходити інновації, які розв'язують проблеми фронту, і які ми проводимо від ідеї до використання на лінії бойового зіткнення.

Для цього ми робимо різні речі: у нас є великі грантові програми, конкурси, ми допомагаємо з пошуком інвестора, допомагаємо дізнатися більше про наші продукти для військових через Brave1 Market, працюємо на міжнародну спільноту, працюємо з виробниками й військовими. І навіть пишемо нормативку спільно з міністерствами, щоб не лише економічно сприяти та інвестиційно збільшувати інформацію про продукти, а й змінювати закони, щоб це існувало.

Я вам скажу відверто, я величезний шанувальник українського Defense tech. Я з великим задоволенням спостерігаю за тим, як розвиваються наші компанії. І коли я бачу, що у нас на фронті працює щось, до чого ворог не готовий, це створює для нас перевагу й викликає в мені величезне захоплення. Більшість цих компаній, я думаю, зараз ледь не всі співпрацюють саме через Brave1. Ви допомагали їм запускати. Розкажіть трохи більше про практичний підхід. Станом на зараз це вже понад 2,5 тисячі компаній, з якими ви співпрацюєте. Який зараз відбір? У чому актуальність долучення нових? П'ятий рік триває війна й можна подумати, що вже всі, хто хотів займатися розробками, уже займаються. Чи так це?

Насправді у нас є і нові компанії, які долучаються до Brave1. У нас є різні варіанти залучення. У нас понад 2,5 тисячі компаній, понад 5 тисяч різних типів розробок, які ці компанії ведуть. Нам потрібно зрозуміти, яка у нас є задача та як її досягнути, та допомагати або надавати певні сервіси для українських виробників.

У нас уже є великі гравці, які не мають потреби в першому гранті для того, щоб підтримати їхні ранні ідеї. Але вони потребують того, щоб інформація про них і про їхні продукти швидко розросталась як в Україні, так і за кордоном.

З іншого боку, ми віримо в стартапи та шалені ідеї, які треба втілювати в нових компаніях. Там у нас є інші варіанти, як ми допомагаємо: це гранти, допомога з кодифікацією, допомога з отриманням критичності.

Інший варіант – коли ми бачимо, що компанія вже готова до інвестицій, тому що інвестиції – це наступний крок. Вона вже готова як юридично, так і продуктово. Ми бачимо цінність у цьому продукті. Звісно, ми навіть допомагаємо залучити іноземних і українських інвесторів для того, щоб допомогти в цьому процесі, коли компанія має зрости за кількістю продуктів, які вона виробляє.

У нас є івенти. У нас навіть було US Roadshow, коли ми взяли 16 українських компаній, привезли їх до американських інвесторів, до американських політиків, показали, що таке Defense в Україні та як залучити кошти з американського ринку в український. Насправді ми вже починаємо бачити результати. Це було навесні, і якраз близько пів року триває процес переговорів щодо інвестування. У нас уже навіть є перші випадки, коли американські інвестори інвестували в українські компанії.

Інтерв'ю з Іриною Заболотною, Brave1 – дивіться відео:

Днями в The Atlantic з'явилася стаття, де вони вказують, що проблеми з ліцензіями на Patriot і ракети-перехоплювачі для України можуть бути в тому, що американські виробники бояться конкуренції з нами. Українці, як зазначає The Atlantic, зможуть зробити ракети Patriot дешевше, краще, десь модифікувати, десь покращити.

Зрозуміло, там є технологічна похибка, відхилення, які в бойових умовах ми можемо відкалібрувати й все буде працювати значно краще. І от вони бояться, що потім, коли ми все отримаємо, інші країни будуть закуповувати ракети у нас, а не в американців. Там, я думаю, політично можуть бути обмеження згідно з цією ліцензією. Зараз Україна виробляє 10 мільйонів дронів на рік. Це їхні дані. А CIF – там чи 10, чи навіть 100 000. Це неспіврозмірно навіть та свідчить про величезний ріст українського Defense tech.

Якщо заговорили вже про інвесторів, у чому їхня зацікавленість і чи охоче вони зараз вкладаються саме в український Defense tech? Тому що у нас тут дуже небезпечна зона для будь-якого бізнесу, не виключено, що, на жаль, є випадки, коли по виробництвах, по компаніях росіяни б'ють ракетами, це, по суті, вже знищене виробництво.

Коли ми говоримо про інвесторів, які залучаються до України, їхня головна мета – інвестувати в продукти, ідеї, команди, які зможуть.

Ми бачимо за останні чотири роки, що українські компанії можуть ідею довести до продукту, який використовується у великих масах. Тому основна задача, коли будь-який інвестор розглядає продукт, команду й ідею, – зрозуміти, чи буде вона результативною в майбутньому.

Звісно, ми є ризикованою юрисдикцією. У нас кожного дня відбуваються обстріли, у нас фронт не закріплений, у нас постійно відбуваються бойові зіткнення. Це, звісно, впливає, якщо ми говоримо про risk management, на те, як інвестувати в українські компанії. Але ми також не забуваємо, що інвестиції в українські компанії почали зростати з 50 000 доларів до мільйонів.

Тому кожного разу, коли інвестор розглядає потребу інвестувати в українську компанію, він оцінює свої ризики й можливості для того, щоб профінансувати дуже класну ідею з сильною командою, яка отримує дуже швидкий відгук від користувача, з тими ризиками, що може бути знищено виробництво чи на певний час припинено виробництво цих продуктів. Тому станом на зараз ми все одно бачимо інтерес, навіть з високими ризиками, інвестувати в український Defense.

Інвестори – це компанії чи так само й окремі люди, які можуть вкладатися? Тобто це європейці, американці, можливо, з інших країн. Я розумію, що там є безпека інформації інвесторів, але хоча б у загальних рисах ви можете описати інвестора українського Defense tech, хто він?

Це венчурні фонди. Якщо ми говоримо про Америку, це family office. Це якраз ті, хто інвестує. Це американські, українські та європейські венчурні фонди. Інвестиція йде, найімовірніше, через такі фонди.

Важливо сказати, що з нашої сторони кожен раз у нас є навіть окремі інвест-демодні кожного місяця, коли є перелік українських компаній, які шукають інвесторів. Ми їм допомагаємо знайти цей контакт з інвесторами за кордоном і в Україні.

Кожен раз, коли ми допускаємо якихось інвесторів в українську defense-екосистему, з нашої сторони вони також проходять перевірку, комплаєнс. Те саме стосується і наших виробників, коли ми видаємо гранти чи долучаємо їх до нашої екосистеми: вони проходять юридичну перевірку щодо інформації про власників, про зв'язки з санкціями, про зв'язки з недружніми країнами.

Для нас дуже важливо, щоб, коли ми створюємо нове середовище, воно було безпечним для всіх, хто в ньому перебуває.

Це звучить досить цікаво, що так багато етапів перевірки, щоб просто допустити до співпраці. Якщо максимально коротко говорити, то ваше основне завдання – допомогти інвесторам знайти виробника, а військовим знайти продукт, який вони будуть використовувати. Тобто це така взаємна співпраця виходить?

Так, це одні із дій, які ми робимо для того, щоб більше продуктів з'явилося у наших військових і ці продукти були на кілька кроків попереду, ніж наші вороги.

Ми залучаємо інвесторів, допомагаємо виробникам зрозуміти, які потрібні продукти, допомагаємо їм залучити грантове фінансування, навіть кредитне фінансування, допомагаємо з інвесторами.

Це перелік завдань, які ми виконуємо щодня командою для того, щоб забезпечити наших військових, зберегти життя, максимально швидко примусити Росію до миру.

Про те, щоб бути на крок попереду, говорив Михайло Федоров, який відіграв велику роль у заснуванні Brave1. Розкажіть трохи про вашу комунікацію, чи працювали ви з ним? Наскільки великим був його внесок у формування оборонного кластера? Тому що починалося це все з 25 тисяч доларів, здається, грантів. Зараз ці гранти зросли, це подекуди навіть мільйони?

У нас така велика кількість можливостей для виробників, як і з європейськими коштами, так і з НАТО, а також з українськими бюджетами. Ми виросли дуже сильно за останній рік, і я дуже рада тому, що ми даємо максимально велику кількість можливостей для українських виробників.

Якщо говорити про Михайла, тут складно применшити його роль на початку, у формуванні Brave1. Взагалі, я з ним співпрацюю з часів Дії.

Я відповідала за впровадження в Дії електронних документів. Я пам'ятаю той момент, коли ми працювали над цифровізацією країни: наскільки був складним перехід від питання "Навіщо мені потрібні цифрові документи?" до моменту "А чому цифрові документи ще не всі? Я хочу, щоб їх приймали всюди. Давайте, державо, працюйте краще".

Якщо згадувати початок співпраці, це було на державному проєкті Дія, яким я дуже пишаюсь. Це велика гордість для українців за кордоном. Те саме й Brave1. Мене попросили долучитися до нього, щоб посилити напрями міжнародки, комунікації, операційні питання. Я вже долучена понад рік.

Ідеї Михайла, спільно можна сказати, ідеї Мінцифри, Міноборони, Мінстратегу, Мінекономіки, Генштабу, РНБО живуть до цьоого часу й насправді ще більше допомагають нашим військовим і нашим виробникам пришвидшувати розвиток екосистеми в Україні. Тому з нашої сторони велика вдячність за сміливість створити такий Defense Tech Cluster.

Те, чого нам би хотілося, мабуть, найбільше, – це швидкого розвитку нашої протиповітряної оборони. Я натрапив на заяву, вона з січня цього року, в ній йшлося про те, що 8 з 18 компаній, що подалися на конкурс, отримали грантове фінансування від Brave1 на розробку тактичних, балістичних та дешевих зенітних ракет. Зараз, коли нам нічим відбиватися й в звітах від Повітряних сил ми бачимо нулі по перехопленню балістики, чи зріс, можливо, запит від держави на таких виробників? Чи змінилося щось з січня з компаніями, які якраз цим займаються?

Дуже хороше питання, кожного разу ми, базуючись на даних, передбачаємо, які пріоритетні напрями потрібно підтримувати в Україні. Наведу один із прикладів, як це працює, і перейдемо до питання саме щодо ракет.

Півтора року, навіть уже, напевно, два роки тому, ми зрозуміли, як держава, що Росія буде нарощувати кількість "шахедів", які вони використовують для щоденних обстрілів України. У той момент ми розуміли, що вони почали нарощувати, й основна задача Brave1 була дати правильний меседж до українських виробників: дивіться, у вас є трохи часу для того, щоб створити продукти, які нам можуть забезпечити ППО для перехоплення шахедів.

Зміни законодавства, грантова підтримка дали можливість створити понад 100 різних продуктів за цей час, які допомагають нам щодня перехоплювати шахеди різними способами. Наприклад, ворог зробив крок вперед, вони зробили реактивні шахеди. Звісно, ми теж це передбачили й розуміли, що це буде новий тип проблеми, яку треба буде вирішувати.

Тому одразу ми почали підтримувати виробників і ділитися з ними: дивіться, вам треба думати, як зробити так, щоб ваші продукти й далі могли вражати цілі, які рухаються набагато більшою швидкістю, ніж ви це робите зараз. Наш системний підхід базується на даних, на аналізі цих даних, далі уже всі інструменти, які у нас є, ми використовуємо для того, щоб допомогти виробникам зрозуміти, що потрібно державі, куди рухатись та як отримати певний тип підтримки.

У мене є буквально одне уточнення, чи є зараз якісь напрацювання в цьому напрямку? Ви абсолютно правильно кажете, що треба, щоб дрони-перехоплювачі летіли швидше, тому що крейсерська швидкість шахеда – в районі 400, навіть трохи більше кілометрів на годину. Дрони з тих моделей, які є зараз, це в середньому 320, 350, 370. Ми вже бачили відео, де вони просто фізично не доганяють. Я також читав думку, що наші виробники впираються вже не в технічні можливості, а ледь не в закони фізики, щоб дати можливість цьому дрону летіти. Чи є зараз якісь рішення саме проти реактивних "шахедів"?

Ми зараз активно працюємо в цьому напрямку. Напевно, я з вами ще не можу поділитися, з ким та з якими продуктами, але для Brave1 це пріоритет, у якому ми підтримуємо виробників. Насправді всі розуміють, яка потреба є. Навіть є рішення, які ми тестуємо для того, щоб якраз перехоплювати й реактивні шахеди.

Продовжимо про балістику. Як з цим зараз справи? Чи не збільшилася кількість компаній? Бо сидіти в столиці, навіть в укритті, коли 30 ракет ти чітко чуєш, як вони прилітають, – це страшно. Хочеться хоч якось перехоплювати, але водночас розуміємо, що нічим. Чи буде чим?

Це теж дуже болюче [питання], через те, що це переживається кожен день, є відчуття того, що хочеться захищеності, спокою та можливості виспатись. Я в першу чергу, як людина, дуже розумію. Це постійно так, на жаль.

Так, ми також підтримуємо напрямок по ракетах. Ми видали гранти, зараз вони якраз відбувається реалізація цих грантів. Я не хочу поки ділитися інформацією, як у нас відбувається будь-який грант. Ми спочатку перевіряємо фінансову складову й продуктову ідею, або наявний продукт, якщо, наприклад, продукт уже є, його треба допрацювати.

Після цього у нас іде період реалізації, він може тривати від шести до 16 місяців. Після того, як він реалізовується, команда повертається до нас з інформацією про те, що продукт уже готовий, ми подаємо фінансову звітність, ми готові до тестування.

Тобто всі ці виробники проходять зараз певний етап перевірки, і як тільки ми розуміємо, що продукт готовий, у нас виникає питання масштабування.

Кожен раз, коли держава розуміє, що є якийсь продукт, який потрібен, далі уже починається питання, як правильно його масштабувати. FPV-дрони набагато легше, швидше можна масштабувати.

Коли ми говоримо про виробництво ракет чи певних інших типів перехоплень, на жаль, це не так швидко, як вживаніше, просто фізично й технічно.

Від держави зараз великий запит є? Я розумію, що всі інституції між собою в комунікації, коли це стосується оборони, то це пріоритет номер один. Я більше про те, хто найчастіше звертається: це якісь інституції чи окремі військові підрозділи?

Як ми фіксуємо те, що потрібно державі? У нас є пріоритетні напрями. Вони публічні, можна зайти на сайт про гранти Brave1, Brave1 Grants, усе публічно. Там є перелік завдань та перелік виробів, які ми очікуємо.

Як ми його формуємо? Ми аналізуємо багато даних з поля бою, даних про використання продукції. Після цього ми формуємо цей список і отримуємо відгуки від Міноборони, які типи пріоритетних продуктів їм потрібні протягом наступного року.

Від Генерального штабу, від усіх сил безпеки, від СБУ, від ГУР, від КСБС. Усі мають доступ до інформації про те, що ми хочемо підтримувати нашими грантовими програмами та конкурсами протягом наступних шести місяців.

Спільно з усіма гравцями ми формуємо цей список, валідуємо його, публікуємо, далі вже спілкуємося з виробниками про те, що держава буде потребувати такий перелік продуктів нових, яких немає ще на ринку в майбутньому. Якщо у вас є можливість, а у вас можливість є, зверніть увагу на цей перелік пріоритетних напрямків.

Коли ми тестуємо й розуміємо, що продукт готовий до використання, у нас є можливість показати цей продукт як військовим через Brave1 Market, так і розповісти про це Міноборони, Генеральному штабу, що з’явились такі продукти, які можуть виконувати завдання, потрібні вам станом на зараз чи станом на декілька місяців наперед.

Ми як центр експертизи, у нас є свій центр компетенцій у різних напрямках і доменах, який акумулює в собі інформацію як від виробників, так від міністерств, Генерального штабу, військових, і допомагає всій екосистемі мати швидкий прямий контакт. Ми допомагаємо державі адекватно комунікувати з виробниками та казати, що треба буде державі найближчі пів року й на що можуть розраховувати українські виробники.

Плавно ми переходимо з вами до теми Brave1 Market. Я багато чув про неї, здебільшого позитивного. Є й дискусійні моменти, які торкаються розподілу товарів для окремих підрозділів. Попрошу вас теж прокоментувати це питання. Але Brave1 Market – для чого він створювався? У чому була основна ідея і як він працює зараз? Наскільки це покращило ефективність війська? Зараз військові отримують електронні бали за знищення техніки, особового складу, за які потім можуть закуповувати необхідну собі техніку?

Навіщо нам взагалі Brave1 Market? Як ми говорили три-чотири роки тому, у нас було десятки тисяч FPV-дронів, які вироблялись в Україні. Це було щось нове. Було дуже зрозуміло, хто з виробників є, навіть публікувались певні таблички з назвами виробників, з інформацією про виріб, це було все.

Станом на зараз у нас навіть на маркеті більше ніж 5 тисяч різних продуктів. Перше, що закриває маркет і найлегше, – це як "Розетка" або Amazon для війни, у якому будь-який військовий може подивитися продукти, які є у виробників, щоб зрозуміти, хто є з конкурентів, які є ціни, які у них технічні умови використання, чи що взагалі це є.

Тобто перше й найлегше – зробити інформацію про велику кількість виробів, які виробляються в Україні, легкодоступною для військових і навіть для інших виробників. Там є і фільтри.

Якщо ви шукали наземний роботизований комплекс, ви могли б обрати, що шукаєте НРК для евакуації, з певною вартістю, це дуже допомогло б знайти будь-який продукт, який потрібен для військового. А також ­­­інформацію про своїх конкурентів, про вартість їхньої продукції.

Це ще більше дозволило нам побудувати адекватну конкуренцію між українськими виробниками, тому що в них є можливість порівняти себе зі своїми конкурентами й зрозуміти, як ставати кращими для того, щоб їх обирали в майбутньому, для того, щоб їх замовляли.

Це інформація для виробників. У них є всередині Brave1 Market свої дашборди з інформацією про використання їхніх бортів, про результативність. Якщо я не помиляюсь, вони навіть можуть порівняти інформацію про свої вироби в загальному, про екосистему, про саме вироби в їхній категорії. Це допомагає навіть нашим виробникам, спираючись на дані, яку вони отримують з Brave1 Market, розуміти, як далі рухатись продуктам.

Вони навіть отримують там коментарі, фідбеки від військових про якість чи про результативність їхніх продуктів. Тому навіть так ми скоротили шлях для відгуків від військових до виробників.

Тобто це знову ж таки така win-win стратегія, по суті. Військові отримують дрони, компоненти, які їм необхідні для бойової роботи. Водночас виробники отримують фідбеки й потім знають, як саме покращувати, де що можна замінити, як зробити дрон дешевшим. Те, що присутня така велика конкуренція, на мій погляд, це ледь не основний фактор, який дозволяє нашому Defense tech настільки швидко рости. У мене немає доступу до цифр, скільки у нас виробників FPV-дронів, наприклад, але я думаю, що там їх уже не сотні. Їх дуже багато. Треба постійно просто ставати кращим за конкурента?

Так і є, такий ринок у нас уже сформувався. Це допомагає загалом нашому Defense tech? Звісно, це допомагає. У нас багато виробників, як і на маркеті, так і, в принципі, в нашій екосистемі.

Я дуже вірю в інформацію, у DATA, яку ми збираємо. Коли ти приймаєш рішення на основі даних, ти їх валідуєш попереднім досвідом, розумієш, яких результатів ти маєш досягти в майбутньому, в тебе є можливість заміряти цю результативність навіть у майбутньому.

Використання даних і Brave1 Market – це один із варіантів, що ми використовуємо й для себе. Ми аналізуємо ринок, хто які дрони замовляє, і потім маємо можливість аналізувати по системі е-балів інформацію про те, як використовується і які дрони замовляють через Brave1 Market, тому що кожна військова частина хоче замовити найкращі дрони, які зможуть принести найкращий результат, щоб отримати цей перелік балів, для того, щоб знову замовити.

Останнє, але не менш важливе, – це можливість замовляти дрони, використовуючи ці бали. Brave1 Market разом із DOT Chain – це спільна платформа, на якій зручно дізнатися про наявність дронів, коли буде наявна та кількість дронів, яка потрібна для частини чи бригади. Це зв’язок максимально швидкий, прозорий, зрозумілий. Це можна назвати dual use, тому що ми взяли цивільний продукт і зараз на потреби військових використовуємо його для військових, але зручність така сама, як у цивільному житті.

Якраз є хвиля критики в бік Brave1, або я не можу це назвати хвилею критики, але читав дописи, різні повідомлення про те, що, на думку окремих людей, не завжди ресурси через Brave1 розподіляються прозоро. Як ви можете це прокоментувати? З мого погляду, система ж здається достатньо прозора. До якого інвестора ви б не звернулися, не може людина інвестувати в Boeing 10 тисяч доларів так само, як у розробку якоїсь хатньої техніки. Це різні рівні. Як ви керуєтеся такими рішеннями, кому видавати, кому не видавати, які розміри будуть цих грантів, інвестицій, все інше?

По грантам. Я почну здалеку, щоб прийти до цифр. Станом на зараз у нас є різні можливості в команді Brave Innovations. Які типи грантів ми видаємо для виробників? У нас є велика українська програма – наша універсальна грантова програма Brave Innovations. Там є можливість отримати від 500 тисяч гривень до 8 мільйонів гривень за одну заявку.

Основних два критерії. Перше – чи є цей продукт у переліку пріоритетних напрямків, який цікавий для нас. У нас завжди є віконце для іншого, тому що я дуже вірю в креативність українського народу й що є продукти, які ми навіть ще не передбачили, але хтось їх вигадав. Незважаючи на перелік пріоритетних напрямків, подавайтеся на грантову програму Brave Innovations, якщо у вас є продукт, який може вирішити будь-яку проблему у нашого війська, ми теж розглянемо такі заявки.

Якщо продукт є в переліку пріоритетних напрямків, наприклад, антидрон-рішення, є лише ідея – людина вигадала, відмалювала креслення, подумала, що це буде цікаво, – це ідея, на яку ми можемо дати 500 тисяч. Якщо у команди інженера є прототип, який працює, вона може отримати до 8 мільйонів гривень. Тому залежно від рівня готовності продукту, на який хоче отримати грант, у грантовій програмі Brave1 можна отримати від 500 тисяч до 8 мільйонів.

У нас є окрема програма – спеціальна грантова програма. Там 40 дуже чітких завдань для ринку з описом технічних рекомендацій, що має бути виконано. Там уже можна отримати навіть з ідеєю 8 мільйонів, але обов’язково довести до рівня прототипу, який ми протестуємо на полігоні. Якщо ми розуміємо, що продукт готовий до тестування на бойових, навіть забезпечуємо тестування продукту на бойових.

Ірина Заболотна: Якщо завершувати когорту українських програм, у нас є конкурси. У конкурсах є можливість видачі грантів розміром до 900 мільйонів гривень. Це відповідно до українського законодавства. Є напрями, в яких потрібні більші чеки, це взагалі зрозуміло. У нас пройшов перший конкурс на ProZorro платформі, тому що для нас дуже важливо бути прозорими. Коли ми працюємо з державним бюджетом, ми дуже хочемо прозоро, відкрито розподіляти його.

Чи це означає союз із НАТО? Просто, так цікавлюсь?

Я жартувала колегам з НАТО, що, напевно, їм уже треба вступати в Україну, а не Україні в НАТО, для того щоб допомогти створювати інвестиційне середовище для інновацій у їхніх країнах і щоб ми їм підказали, як це робити.

Нам цікаво залучати всі світлі голови, які можуть вирішити питання та проблеми для України. У кожній нашій міжнародній програмі перелік пріоритетів, продуктів, які потребуються на фронті, іде зі сторони України. Для мене велика перемога те, що ми змогли залучити Францію, Німеччину, Норвегію, Литву, країни НАТО, Європейський Союз у те, що вони розуміють: у нас є перелік пріоритетів, які потрібно вирішити вже сьогодні чи протягом наступних декількох місяців.

Для мене неймовірно важливо, що всі продукти, на які вони отримують кошти, мають бути обов’язково протестовані в Україні, щоб ми побачили продукт і зрозуміли, наскільки він валідний для використання і наскільки він реальний.

З чим зараз найбільші труднощі виникають? Враховуючи, що ви вже вийшли на міжнародну арену, абсолютно правильно сказати, що це залучення інвестицій, тому що запит є величезний. Тут шукати його не потрібно, інвестиції залишаються ключовим питанням вашої роботи в основному. Чи не збільшилася кількість людей, які виявляють бажання вкластися грошима в український Defense tech, можливо, європейські в тому числі?

Інвестиції ніколи не були нашим основним фокусом, тому що у нас дуже багато інструментів, ми, насправді, самі називаємо себе ангельським інвестором, тому що через гранти ми інвестуємо в українську екосистему.

Я розумію питання експорту, про яке тільки що почали говорити, воно важливе для того, щоб зберегти нашу екосистему.

Brave1 підтримує експорт української продукції за кордон з країнами, з якими у нас є угоди, які дозволяють нам це здійснювати. Чи я вірю, що це нагальна потреба? Так, тому що я хочу зберегти екосистему, яку ми будували останні чотири роки, залишатись Defense Hub-ом для всього світу, інноваційним Defense Hub-ом.

Питання, що у наших виробників є кінцевий споживач в Україні, недостатньо для інвесторів, щоб інвестувати великі суми в українські компанії, коли вони розуміють, що ця компанія не може закривати її потреби й з інших дружніх країн. Тому я дуже рада, що почалися рухи до того, щоб зробити максимально прозорим і зрозумілим процес експорту української продукції для наших партнерів. Brave1 підтримує це.

Я особисто вірю, що зараз для нас основне – це зупинити війну, використовувати всі можливості для цього, але ми також думаємо і про наше майбутнє, і про економічні питання, які виникнуть після. Тому питання можливості українських виробників працювати у світі – це важливо.

Експорт озброєння – дуже цікава тема. Дозвольте, я свою думку висловлю, як це виглядає з мого боку, тому що я все ж таки не в екосистемі, не в Defense tech, я більше збоку дивлюсь на всю цю ситуацію. Для мене експорт українського озброєння виглядає таким чином, що зараз наші компанії настільки багато виробляють, от навіть дронів. Чи використовують зараз усе наші військові? Якщо є надлишок, то здається абсолютно очевидно, що його можна й треба продавати іншим дружнім країнам. Це дозволить виробникам рости далі, ще більше масштабуватися.

Бо коли ми зараз, наприклад, компанія, яка виробляє дрони, у мене стеля може бути вищою, але я роблю 1 мільйон, тому що більше не купляють. Оці, наприклад, 100 тисяч я міг би продавати там Франції на їхні потреби. Чи правильно я розумію, як це повинно працювати й чи є зараз цей надлишок, який, в принципі, ключовий у цьому питанні?

Потрібно розуміти потребу в першу чергу України на різні типи виробів і тільки після того, як існує надлишок і закриті всі потреби на стороні України, є можливість експортувати цю продукцію за кордон.

Але дуже правильно зазначали про те, що у нас почався конфлікт на Близькому Сході та в усіх був запит на перехоплювачі. Важливо не забувати, що щоб перехопити дрон, треба розуміти, як це робити. Тут одразу виникає питання: просто поставити продукцію за кордон не буде достатньо для того, щоб її потім можна було використовувати.

Треба навчити правильно нею користуватись. Треба зробити так, щоб наш ворог постійно покращував свої вироби, ми у свою чергу покращуємо свої вироби, щоб встигати за тим, щоб мати можливість зупиняти його. Тут інше питання: навіщо зараз закуповувати велику кількість продукції без того, щоб навчити, як нею користуватись? Друге – розуміти, як її модернізувати, тому що станом на зараз у нас зміна потреб в продукції може бути кожних декілька місяців.

Певний тип дрону чи певна тактика росіян змінилась – отже, нам треба змінити свій підхід або покращити свій FPV-дрон для того, щоб мати можливість зупиняти ворога. Те саме про експорт: ми не забуваємо просто поставити кудись на склади, щоб воно лежало, а мати більшу екосистему, яка складається з декількох рівнів.

Є ідея. Можливо, беріть на озброєння, якщо вона запрацює, то ми там з вами домовимося. Але я послухав і мені звучить так, ніби найбільш доречним рішенням може бути щось на кшталт місячної підписки. Умовно, я Саудівська Аравія. Мені треба, щоб мої дрони-перехоплювачі були постійно готовими, оновлювалися. Програмне забезпечення там так само присутнє. Місячна підписка: умовно два-три рази на місяць приїжджає команда фахівців, все налаштовує, привозить новий продукт, навчає людей, які будуть ними керуватися. Компанії, напевно, мають створити ось ці групи, які будуть цим опікуватися?

Я думаю, це ідея потрапляє в категорію "інше" до наших пріоритетів, ми її розглянемо, тому що насправді дуже правильно розуміти, що не тільки продукт інноваційний, а якраз підхід до його використання та можливість швидко його покращувати – це та важлива складова, яка існує в Україні.

Відривати з цієї екосистеми тільки маленьку часточку – чи це буде робочий формат для наших партнерів? Сумніваюсь. Він повинен бути всеосяжним, щоб інновація працювала не тільки в Україні, а й для наших партнер-країн.

Наприкінці хотілося б у вас запитати про штучний інтелект. Наскільки зараз це актуально? Здається, зараз усе, що на фронті, ледь не все є зі штучним інтелектом. Ті самі дрони, НРК, наскільки я розумію, зараз теж туди намагаються елементи штучного інтелекту впроваджувати. Є окремі навіть компанії, які повністю заточені на штучний інтелект. Чи великий зараз попит? Наскільки ви переконані в тому, що за цим саме майбутнє, як зараз взагалі з розробкою?

З мого погляду, використання штучного інтелекту однозначно геймчейнджер на полі бою. Brave1 постійно підтримує виробників, які працюють у цьому напрямку. У нас є окремі спецгранти. Також ми проводили окремий конкурс, який підтримував різні чотири тематики, пов’язані зі штучним інтелектом.

Станом на зараз виробники рухаються у виконанні цього продукту для того, щоб забезпечити максимальний рівень автономності дрону. Ми розуміємо, що у Росії дуже гарно працює РЕБ. Отже, коли дрон потрапляє в частину фронту, де дуже сильно працюють саме з РЕБом, є потреба в тому, щоб дрон був автономний і досягав своєї цілі.

Чи це критично зараз? Звісно. Чи є виробники, які працюють з різними типами автономності? Так, воно використовується вже кожен день.

Ми ж не забуваємо, що у Росії більше ресурсів, більше людей, більше можливості мати тих самих пілотів. Тому велика кількість автономних рішень, як для наземних роботів, так і для FPV-дронів і наших великих бомберів, є важливою.

Ми підтримуємо грантами, але розуміємо, що коли ми говоримо про рішення на базі штучного інтелекту, його потрібно тренувати. Для того, щоб його тренувати, потрібні дані. Знову ми повернулися до моєї улюбленої теми – даних.

У нас є система електронних балів. Чудово, у нас є DELTA в Міноборони, яка акумулює велику кількість різних типів даних: відео, звукові, акустичні, які збираються. У нас є перевага в тому, що ми можемо тренувати наше програмне забезпечення, можна сказати, скормлювати йому велику кількість даних.

У Brave1 існує Data Room, до якого отримують доступ українські виробники, які тренують свої софтверні рішення для того, щоб збивати або потрапляти у ворожі цілі. Ми зібрали при різній погоді, вдень, вночі, у складних і нескладних умовах велику кількість даних, завантажили це в Data Room. Що можуть робити виробники? Виробник не може прийти й просто викачати всю інформацію та тренувати у себе на комп'ютері.

Це захищене середовище, в яке виробник має право, після юридичної перевірки, завантажити своє рішення, натренувати його там і далі вивантажити звідти та використовувати на своїх виробах. Це важливий крок, тому що ми зробили екосистемне рішення, яке доступне всій українській екосистемі для того, щоб швидше покращувати автономність, наведення на ціль, утримання цілі. Велика кількість даних, які не синтетичні, а реальні, дуже допомагають пришвидшувати цей процес.

Тому насправді так, штучний інтелект – це майбутнє, чим більше буде використовуватись таких рішень в українських дронах, тим краще ми будемо себе почувати.

Насамкінець запитаю вас про роль Brave1, про український Defense Tech загалом у мирний час. Чи буде це все ще актуально настільки, як зараз? Зараз ми розуміємо: війна в активній фазі, бойові дії постійно, технологічні рішення крок за кроком змінюють одна одну, у нас гонка з ворогом, нам треба бути на крок попереду. А от якщо війна завершиться, сподіваюсь, це буде якнайшвидше, мирний час в Україні настане, що тоді з Brave1, з Defense Tech? Чи буде це все так само актуально й інвестиції, чи не зникнуть вони?

Це чудове питання, тому що розповім ще далі історію, як взагалі виник Brave1. У нас є Фонд розвитку інновацій, який є частиною Українського фонду стартапів. До початку повномасштабної війни фонд підтримував цивільні проєкти та цивільні напрями.

Існувала інституція, яка дуже гарно справлялася з цивільними інноваціями. Ми зрозуміли, що їхній підхід неймовірно хороший, його направили зараз на нашу оборонну індустрію. Станом на зараз 90% наша команда підтримує виключно Defense або dual use рішення. Але в нас лишається наша маленька команда, яка займається цивільним напрямком.

Один із прикладів: ми вже думаємо про наше майбутнє і думаємо про закінчення війни. У нас була окрема програма по підтримці протипожежних дронів – як літаючих, так і наземних. Це є потреба зараз як для військових, але це була пряма потреба й від ДСНС.

Ми підтримали до 10 компаній, які прийшли зі своїми рішеннями, зараз якраз будемо бачити результати по протипожежним дронам, бо Україна станом на зараз закуповує французькі протипожежні дрони.

А в нас така велика конкуренція на ринку НРК. Тому чому б не допомогти українським defense-компаніям працювати й в цьому напрямку? Я дуже вірю, що наш приклад, коли ми залучали цивільну індустрію в Defense, можна буде використати й навпаки – Defense переводити в dual use.

Найлегший приклад – це DARPA в Штатах. Я б хотіла сказати аналог Brave1, але вони існують дуже давно, тому Brave1 є дуже схожим до DARPA. Вони підтримали створення інтернету як одного із видів зв’язку, які тепер ми використовуємо в цивільному житті.

Я впевнена, що у нас не буде проблем у тому, щоб, коли війна закінчиться, все одно залишиться переозброєння світу й українські компанії будуть дуже важливими для Defense всього світу, але є можливість і підтримувати перехід на цивільний трек і використання як подвійного призначення продуктів у цивільному житті.

Це інтерв'ю було скорочено та виправлено для кращого розуміння аудиторією.