Відсутність поліції та байдужість провідників: що не так з безпекою в українських поїздах

4 серпня 2020, 07:01
Читать новость на русском

Не вщухає обговорення інциденту, який трапився у ніч на 1 серпня у поїзді Київ – Маріуполь. У соцмережах вкотре порушили питання необхідності правоохоронців у поїздах, страхування пасажирів, а також – їх позицію "моя хата скраю".

У купе, де перебувала Анастасія Лугова з 7-річним сином, увірвався напівоголений чоловік, який побив її та намагався зґвалтувати. Порятунок жінка знайшла лише у провідника в сусідньому вагоні. Нападника затримали зранку – коли потяг прибув до Києва. Однак поліцію викликали не працівники Укрзалізниці, а чоловік постраждалої.

У цій історії – багато запитань, як до УЗ, так і до української влади. Сайт 24 каналу спробував знайти на відповіді на основні з них.

Читайте деталі Напад у поїзді Маріуполь – Київ: чоловік накинувся на жінку з дитиною та хотів зґвалтувати

Чи потрібно повертати поліцію у поїзди?

Правоохоронці не супроводжують поїзди з 2012 року, а ліквідували транспортну міліцію у 2015-му.

Укрзалізниця у своїй заяві закликала відновити супровід поїздів далекого прямування співробітниками Національної поліції – "для повної безпеки пасажирів".

Відновлення цього підрозділу – це компетенція не УЗ, а народних депутатів. Що стосується нинішньої ситуації, то УЗ, як ніхто інший, зацікавлена в безпеці пасажирів. Збереження доброї репутації компанії і поліпшення сервісу перевезень, незважаючи на встановлений урядом тариф, який робить такі перевезення збитковими, без належної компенсації бюджетом цих збитків,
розповів один із членів наглядової ради Укрзалізниці, екснардеп Сергій Лещенко.

Він додав, що у Національній поліції вважають, що такі послуги повинні надаватися платно і трактуватися як охорона, а не як забезпечення громадського порядку.

Важливо Напад у потязі: Геращенко пропонує поставити у вагонах камери спостереження

Очільник департаменту з організації внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів Укрзалізниці Олександр Красноштан своєю чергою наголосив, що "пасажири своїми податками вже оплатили послугу забезпечення громадської безпеки та правопорядку – залишилося її надати". Крім того, не варто забувати, що поїзди є громадським місцем.

Забезпечення громадської безпеки та правопорядку є одним із чотирьох завдань Національної поліції (ст. 2 закону Про Національну поліцію). І поліція намагається забезпечити такий порядок шляхом прибуття на виклики тощо. Щоправда, як бачимо, без супроводу потягів працівниками поліції це поки погано виходить,
– пояснив Красноштан.

Тим часом лідерка "Голосу" Кіра Рудик нагадала про пілотний проєкт Укрзалізниці та Нацполіції, який стартував у березні 2020 року та покликаний організувати супровід працівниками поліції пасажирських поїздів № 122/121 "Миколаїв – Київ – Рівне" та № 24/23 "Одеса – Москва". За її словами, тоді ж УЗ та Нацполіція почали працювати над спільним планом дій "щодо збільшення кількості поїздів, що курсуватимуть у супроводі правоохоронців".

Де цей план? Які результати пілотного проекту? Чому цей проект не став постійним? І чому пасажири, а особливо пасажирки Укрзалізниці, досі не почувають себе у безпеці? Чому у Авакова є сотні правоохоронців, щоб цілий день стояти під судами і бити ногами активістів? Чому є десяток поліцейських, щоб діставати з Дніпра одну людину? А на безпеку поїздів людей немає?
– зазначила Кіра Рудик.

Як пояснив сайту 24 каналу юрист Василь Мірошниченко, чи допомогла б конкретно у цьому випадку наявність наряду поліції у поїзді – важко сказати. Це залежить від низки факторів, зокрема, розташування правоохоронців. Однак в цілому, за словами юриста, було б добре мати хоча б одного поліцейського на поїзд, повернути таку практику – присутність правоохоронця щонайменше дисциплінувала б пасажирів.

Чи відповідає за безпеку провідник?

Увагу соцмереж привернув і той факт, що на крики про допомогу постраждалої та її сина інші пасажири та провідник в принципі не зважали.

Дивує і злить той факт, що ніхто з чоловіків, які їхали в цьому вагоні і точно чули крики Анастасії, не прийшов їй на допомогу,
написав заступник міністра МВС Антон Геращенко на свої сторінці у Facebook.

На думку юриста Василя Мірошниченка, тут значною мірою винен радянський менталітет: люди переконані, що захищати людину, на яку нападають, це – виключно функція поліції чи інших службових осіб (наприклад, провідника).

Закон не зобов'язує, звичайно, простих громадян виконувати функції поліції. Але морально кожен громадянин мав би вступатися за скривджених і тих, на кого напали. Хоча б фіксувати на відео, щоб були докази, чи кликати на допомогу. І людина не може притягатися до відповідальності за те, що застосовує насилля до правопорушника,
– пояснив юрист.

Щодо провідника, то він – службова особа. Відповідно, зобов'язаний викликати поліцію, вживати всіх необхідних заходів для захисту життя і здоров'я пасажирів. Тому, безумовно, бездіяльність провідника містить і службове правопорушення, за що можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності.

До теми Спроба зґвалтування жінки у поїзді: яке покарання загрожує нападнику

Експерт додав, що, з такими процесами, як, наприклад, зараз проти Сергія Стерненка, право на самозахист чи захист інших осіб в Україні намагаються нівелювати. Виходить, що той, хто захищає себе або інших, може потім бути притягнутий до відповідальності, як нібито нападник. І тому люди часто побоюються заступатися за інших, щоб потім не опинитися на лаві підсудних. Це – проблема, яку також потрібно вирішувати.

Що покриває страхування у потягах?

У кожен квиток включено платіж страхування. Проте покриває це лише інциденти, які сталися з пасажирами внаслідок нещасних випадків. За словами юриста, наразі ж ідеться про злочин.

Нещасний випадок – це подія, яка не залежить від волі людей. Наприклад, ДТП (якщо йдеться про поїздки автобусом) чи влучення блискавки. Тому кваліфікувати напад, як нещасний випадок не можна. І страхування, включене у вартість квитка, його не покриває,
– уточнив Василь Мірошниченко.

Компенсацію постраждалій, як зазначає експерт, у цьому випадку повинен виплатити злочинець. Однак Сергій Лещенко запевняв, що наразі "виконавчі органи управління Укрзалізниці – в переговорах зі страховою, щоб вони покрили цей випадок".

В цілому ж з цього прикрого інциденту варто зробити низку висновків: як стосовно страхового покриття та важливості поліції у поїздах, так і загалом – щодо небайдужості кожного. Інакше повторення таких нападів не уникнути.