Самі винні: чому Бахмут не по зубах росіянам

Політика – завжди визначальна у веденні війни

Зараз же це принципово для режиму Путіна і того ж Суровікіна. Треба перекривати поразки виходом на адміністративні межі Донецької області.

Читайте також Росіяни мріють виграти війну, покладаючись на два фактори: один їх уже підвів

Друге. Зіткнувся цього тижня із тезою: "Політичні розрахунки керують відповідною поведінкою Московії щодо Бахмуту". Відкрию, можливо, для когось секрет, але політика завжди визначальна у веденні війни. Вона задає стратегічну рамку, як гарно визначив батько онтології війни Карл фон Клаузевіц.

Але що відрізняє якісну стратегію від неякісної – це те, чи політика перебуває в органічній єдності із наявними спроможностями й відповідною здатністю воювати чи ні. І в цьому в московитів проблеми. І загалом в цій війні, і на прикладі дій довкола Бахмута.

Кремль не враховує справжні здібності своєї армії

По-гарному московитам давно треба переходити до стратегічної ешелонованої оборони, намагаючись оточити українські сили, коли ті намагатимуться наступати, а не наступати самим навколо Бахмута. Бо із таким наступом, як зараз, коли українські сили виходить лише виштовхувати, а не оточувати й знищувати, спроба вийти на адміністративні межі Донецької області буде дуже вартісною.

Рекомендуємо Нас чекає найважча і найважливіша зима в історії

Тому питання не в тому, що політичні розрахунки керують веденням війни, а в тому, що політичні розрахунки не враховують реальний потенціал і відповідну здатність воювати.

У цьому слабке місце підходу московитів. Але то і на краще, бо наша перемога буде побудована на наших звитягах і на прорахунках ворога.