"Ритуальні танці": чи погодиться Путін на нормандську зустріч

13 жовтня 2021, 19:20
Читать новость на русском

Нормандська зустріч, яка, ймовірно, може відбутися – не вигідна президенту Російської Федерації Володимиру Путіну. Він продовжує звинувачувати Україну в невиконанні "мінських угод".

Завершення правління канцлерки Німеччини Ангели Меркель та вибори президента у Франції у 2022 році можуть спонукати російського лідера зайняти позицію "очікування". Детальніше  читайте у матеріалі 24 каналу.

Читайте Росіяни мовчать як партизани: що не так з мінськими угодами

Активне відновлення ролі дипломатів

Остання зустріч у нормандському форматі за участю Володимира Зеленського відбулася у грудні 2019 року. Лідери країн погодилися провести нову зустріч у 2020 році, але вона так і не відбулася. Відтоді ведуться переговори на рівні радників. 

Президент Володимир Зеленський 11 жовтня 2021 року провів переговори з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель та президентом Франції Еммануелем Макроном щодо активізації переговорів по Донбасу та підготовки саміту у нормандському форматі. Пізніше з німецьким та французьким лідерами про це поговорив і президент РФ Володимир Путін. Згодом Єлисейський палац повідомив, що Париж, Берлін, Київ і Москва домовилися найближчими тижнями організувати зустріч глав МЗС нормандського формату.

Вже 12 жовтня речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що порядок денний можливої зустрічі президентів України та РФ Володимира Зеленського і Володимира Путіна буде відрізнятися змістовно від порядку Саміту "нормандської четвірки". Однак, чим саме – невідомо.

Політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко пояснив, що це ще не означає, що завтра чи в інший день може відбутися зустріч лідерів України та Росії. В перші роки існування нормандського формату, уточнив експерт, до перемовин залучали міністрів закордонних справ.

Так, зокрема, були зустрічі міністрів, заступників міністрів або керівників політичних департаментів. Після других "мінських угод" більш активну роль у перемовинах почали відігравати помічники лідерів країн "нормандського формату". З російського боку це був Владислав Сурков, з боку Петра Порошенка – Костянтин Єлісеєв, за часів Володимира Зеленського – Андрій Єрмак.

Зараз, можливо, буде відновлення активної ролі дипломатів, міністерств закордонних справ на рівні нормандського формату. Подивимося чи це спрацює, бо при Зеленському ми бачимо, що посилюються ролі міністрів закордонних справ у перемовинах по Донбасу. За правління Порошенка цього не було. Так історично склалося, що там активну роль грали сам Порошенко та Єлісєєв – заступник голови адміністрації президента Порошенка.

Володимир Фесенко

Політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента"

За словами експерта, зараз роль МЗС зростає як і роль ще одного урядовця – віцепрем'єра, міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова.

Наскільки я знаю, зараз він бере активну участь у переговорному процесі. Зокрема, він наприкінці вересня був у Берліні, зустрічався з представниками Німеччини та Франції з питань ймовірної підготовки Саміту лідерів. Тому перемовини активізувалися, але чи вдасться все ж таки вийти на зустріч лідерів – питання відкрите і воно залежить від Росії,
– додав політолог.

Нормандський формат – "валіза без ручки"

Кандидат політичних наук, директор Інституту світової політики Євген Магда каже, що нормандський формат все більше нагадує "валізу без ручки", яку важко везти та неможливо залишити. Експерт каже, що ані Франція, ані Німеччина, ані Україна не можуть залишити її з огляду на можливі негативні наслідки для себе.

А Росія кинути може. Я, чесно кажучи, не розумію, чому в України є ілюзія з приводу того, що може бути зустріч в нормандському форматі, бо ця зустріч абсолютно непотрібна Росії та Путіну.

Євген Магда

Кандидат політичних наук, директор Інституту світової політики

Магда запевняє, що останні події, зокрема, стаття заступника голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва показує, що Росія абсолютно не хоче створювати для Зеленського інформаційних приводів, які той міг би використовувати для зміцнення власних політичних позицій.

Можна говорити, що Росія розчарувалася у перспективах співпраці з Володимиром Зеленським і не має як такої потреби з ним зустрічатися,
– наголосив експерт.

Актуально "Неосвічені люди, які безперервно брешуть": Медведєв вважає перемовини з Україною безглуздими

"Це ритуальні танці, які нічим не закінчаться"

Є ще два моменти, уточнив політолог. З одного боку, повноваження Ангели Меркель де-факто закінчилися і для неї не має великого сенсу проводити таку "ритуальну" зустріч.

З іншого боку, у Франції навпаки розгортається президентська кампанія. Тому Еммануель Макрон буде змушений діяти достатньо обережно для того, щоб не опинитися на "геополітичному шпагаті, коли Росія поставить його у таку ситуацію, коли він практично буде виглядати або непереконливим для Москви або буде не надто ефективним перемовником та миротворцем".

Нагадаю, що на осінь був анонсований візит Макрона до України, та ми його, так би мовити, напружено чекаємо в Києві. Тому я думаю, що це ритуальні танці, які нічим не закінчаться. Тому що реальної зацікавленості в Кремля у зустрічі немає, хто б що не говорив,
– зазначив Магда.

За словами Магди, у Кремля немає реальної зацікавленості в зустрічі немає / Фото з фейсбуку експерта

Зверніть увагу! 27 вересня голова Офісу Президента Андрій Єрмак заявив, що українська сторона сподівається провести зустріч лідерів нормандської четвірки до закінчення терміну повноважень Ангели Меркель.

За словами експерта, Андрій Єрмак в такий спосіб хоче продемонструвати вдячність України Ангелі Меркель за її посередницькі зусилля. 

Але знаєте, з таким же успіхом можна їй відправити набір фільмів "Слуга народу", щоб вона дивилася в той час, поки не займе якусь посаду на загальноєвропейському рівні,
– додав він.

Євген Магда впевнений, що проблема полягає в тому, що нормандський формат з одного боку нічого не може вже дати, а з іншого – від нього не можуть відмовитися. Бо відмова від нього для Німеччини та Франції буде демонструвати власне безсилля. А для України це буде демонстрацією того, що вона де-факто не хоче врегулювання конфлікту на власній території.

Тому ми змушені будемо за ним спостерігати далі та дивитися, як він буде існувати,
– зазначив Магда.

Путін не бажає зустрічатися з Зеленським / Фото з архіву 24 каналу

Володимир Фесенко наголосив, що Росія очевидно гальмує процес перемовин. Абсолютно так само Москва діяла перед зустріччю в Парижі в грудні 2019 року.

Понад три роки не було зустрічі в нормандському форматі на вищому рівні. Тоді Росія блокувала цей переговорний процес і зараз робить теж саме. Зайвий раз це підтвердив у своїй статті Дмитро Медведєв,
– пояснив політолог.

Однак, уточнив експерт, не варто перебільшувати вагу російського чиновника в зовнішньополітичному житті Російської Федерації, а тим паче щодо політики на Донбасі. За його словами, Медведєв таким чином хоче повернутися до великої політики, адже його політичні позиції в Росії значно ослабли останнім часом.

Після того як його посунули з посади керівника уряду, зараз він лише заступник голови Ради безпеки Російської Федерації. Безумовно, він є в партії "Єдина Росія". Хоч він і формальний її керівник, але його позиції послабли,
– зазначив експерт.

Останній місяць в російській верхівці активно обговорюється українське питання. Про це говорить опублікована стаття очільника РФ Володимира Путіна, де він сам підіймав це питання. А також висловлювалися на цю тему Дмитро Козак, який займається українським питанням в адміністрації президента Російської Федерації, та Владислав Сурков.

До теми Стаття Медведєва – це діагноз нерозуміння України

На думку Фесенка, Медведєв, можливо, побачив певну політичну кон'юктуру в Росії з цієї тематики, тому вирішив висловитися та зробив це вкрай агресивно. Це може бути частковим зображенням настроїв у російській верхівці та в оточенні Путіна, додав політолог.

Є не просто розчарування, а велике роздратування щодо Зеленського, і в статті Медведєва воно дуже сильно проявляється. Вони очікували, що зможуть переграти Зеленського, примусити його погодитися на російські умови миру на Донбасі, чого не сталося. Навіть навпаки,
– впевнений політолог.

Зеленський, додав експерт, зараз має зовсім іншу риторику, ніж від нього очікували в Кремлі. Тому ситуація, безумовно, є суперечливою. Адже з одного боку, є потреба проведення зустрічі на найвищому рівні між керівниками країн нормандського формату, а з іншого – росіяни зараз не мають чіткої позиції ні щодо зустрічі Зеленського з Путіним, ні щодо проведення Саміту лідерів країн нормандського формату.

За словами Фесенка, Україна має подякувати Меркель / Фото з фейсбуку експерта

Думаю, що певні шанси на проведення такого Саміту є, хоча б з тої точки зору, що треба попрощатися та подякувати Ангелі Меркель, яка фактично була однією з тих, хто посприяв цим переговорам та появі "мінських угод". Також треба визначатися, а що далі?
– наголосив Фесенко.

За його словами, "мінський мирний процес" опинився в глухому куті, тому треба думати, як рухатися далі. Мінімальний варіант – припинення вогню. За словами Фесенка, зосередитися варто саме на цьому, ніж шукати нові варіанти того, як втілити угоди 2015 року.

Той факт, що відбулися розмови керівників Німеччини, Франції з президентом Зеленським, потім з Путіним, є свідченням того, що є ще одна спроба вийти на проведення Саміту лідерів нормандської четвірки. Так, дійсно, це не найімовірніший сценарій на цей момент, але все одно треба спробувати,
– додав політолог.

Він також нагадав про постійні порушення режиму припинення вогню, проведення виборів у Держдуму з залученням мешканців ОРДЛО, припинення мандату ОБСЄ на двох пунктах кордону між Росією та Україною в зоні ОРДЛО, які є грубим та прямим порушенням "мінських угод".

Це докази того, хто порушує ці угоди, але це путінська риторика. Він постійно звинувачує Україну. Він хоче, щоб Україна пішла на односторонні поступки, але досвід свідчить, що їх не буде. Тому треба збиратися лідерам та вирішувати, як виходити з цього "глухого кута",
– додав політолог.

За його словами, очільник Російської Федерації може обрати позицію "очікування". Зокрема, чим завершиться процес формування нової коаліції в Німеччині, хто очолить уряд, і хто стане новим бундесканцлером, якою буде його позиція по "мінських угодах", Донбасу та Криму. Крім того, Путін може чекати ще й результатів виборів президента Франції, які відбудуться у 2022 році. Все це може призвести до паузи в перемовинах у нормандському форматі на найвищому рівні.

На думку Фесенка, Путін може обрати позицію "очікування" / Фото з архіву 24 каналу

Новий формат перемовин

Євген Магда уточнив, що розраховувати на підключення до нормандського формату Сполучених Штатів, теж дещо наївно, бо США потрібна "зовнішньополітична перемога". Особливо після ситуації в Афганістані. А яку "перемогу" можна отримати в цій ситуації – питання риторичне, додав експерт.

Водночас Володимир Фесенко вважає, що візит президента Зеленського в США відіграв значну роль. Сполучені Штати, наголосив експерт, намагаються повернутися у переговорний процес. Про це свідчить візит заступниці держсекретаря США Вікторії Нуланд в Москву 11 жовтня.

Це свідчення того, що США скоріше за все хочуть відновити паралельний канал перемовин. Не приєднання до нормандського формату, хоча хто зна, можливо, і такий варіант може обговорюватися. Але, як мінімум, може бути спроба відновити паралельний канал перемовин по Донбасу – це перемовини між США та Росією,
– зазначив політолог.

Але такі перемовини, додав він, як і раніше, будуть проводитися в тісній координації з Україною, Німеччиною та Францією, оскільки розширення формату саме по собі не вирішує всіх проблем.

Головна проблема не в тому, хто є, а кого немає в перемовинах, а в тому, що проблеми створює Росія. А Кремль в будь-якому форматі перемовин залишатиметься в їх складі та, на жаль, ці проблеми, які він продукує, – теж будуть залишатися. Проблема в тому, як переконати Путіна, що треба йти на реальні компроміси, резюмував політолог.