Обіцяли свободу від комунізму: як Угорська революція обернулась терором

Джерело: "Конфлікти" на 24 каналі

Ніхто із протестувальників не знав, що саме цей день стане поворотним: не тільки для Угорщини, а й для всіх сателітів. Угорці отримали страшний урок на скільки розходяться гасла Москви про світову справедливість пролетаріату з тим, що насправді несе із собою комуністичний режим.

Попередній випуск Болючі уколи та садистські знущання: моторошні спогади катувань у психлікарнях СРСР

Радянські танки зайшли в Угорщину

Учасник революції Бела Ліптак розповів: "Під час нашого маршу ми бачили багато знаків підтримки серед людей. Люди які проходили повз нас махали нам. Деякі махали прапорами Угорщини".

Одна жіночка розмахувала на даху будинку угорським стягом, на ньому ще був радянський символ в центрі. Вона взяла ножиці і вирізала радянську символіку з нього. Їй тоді аплодували тисячі людей. Це те чого всі прагли – позбавитися СРСР,
– зазначив Ліптак.

Вперше радянські танки зайшли в Угорщину зимою 1944 року. Взяли Угорщину після режиму нацистів. Але виконавши завдання, військові не пішли – залишилися, ніби господарі.

Знищений радянський Т34/85 у Будапешті / Фото з Вікіпедії

На паперах Сталін обіцяв свободу і демократію. На ділі – обіцянка не коштувала ні копійки. Холодна війна, що розділила Європу, дала СРСР можливості для поширення свого впливу та ідеології.

Угорщина була вільною

Угорщина була вільною, лідери алінтських країн домовилися про сфери впливу, закріпили домовленості в Ялті і вже після 1945 року звикали жити у нових реаліях. Для угорців тільки зараз почалася справжня окупація.

Цікаво Перша жінка-фотокореспондентка: історія людини з непохитною волею

Під контролем Москви країна отримала нових лідерів. Всі добре перевірені і свої, бо пройшли комуністичний вишкіл, більшість – безпосередньо у Москві.

Ракоші став керувати Угорщиною

Матьяш Ракоші був одним із таких. Пройшовши "школу" комунізму – став керувати Угорщиною під патронатом СРСР. Під його керівництвом спецслужба AVH почала масові репресії:

• людей тисячами кидали за ґрати, катували;
• під "гарячу руку" потрапляли і католицькі священники, і церква.

Рівень життя впав. Стало важко заробити навіть на банальний одяг. Тому формально суспільство поділилося: одні почали втікати до Європи (поки кордони ще були відкриті), інші – збиралися на протест.

Матьяш Ракоші / Фото Fortepan

Які були вимоги

Один із організаторів революції розповів: "Ми зібралися біля пам'ятника Юзефу Бему, польського генерала, який очолив нашу революційну армію у 1848 році в боротьбі проти росіян".

Один зі студентів під час свого виступу зачитав 16 вимог до уряду. Першим пунктом у списку була вимога: "Вигнати радянських військових із Угорщини",
– поділився організатор.

Серед інших вимог до комуністичної верхівки були:

►послаблення цензури ЗМІ;
►свобода слова серед простих людей;
►припинення репресій;
►розформування секретної поліції AVO, яка роками тероризувала місцевих.

Люди знали, що в разі поразки дороги в низ всього 2: ув'язнення або смерть. На розгін демонстрацій уряд миттєво відправив армію і загони секретних служб. Ті без вагань відкрили вогонь.

Початок революції

Кулеметна черга пройшлася по кількох протестувальниках. Це стало останньою краплею. Вечір 23 жовтня перетворив мирний протест на революцію. Люди почали озброюватися.

Також читайте Boeing E-4 – літак "судного дня": потужні характеристики судна для ядерної битви – фото, відео

"Ми з другом відправилися на металеву фабрику, ми знали що там є склад зі зброєю, яку можна було роздати протестувальникам. Ми тоді набирали все що могли: і кулемети, і рушниці, і гвинтівки", – сказав учасник революції Джордж Леві.

Але дорогою назад ми натрапили на трьох офіцерів. І один із них сказав: "Товаришу, а куди ж ви несете всю цю зрою?". Я подивився на їхню зброю і подумав "Якщо я зараз не вистрілю, то вони уб'ють нас". Тому ми відкрили вогонь першими і убили їх,
– розповів Леві.

Угорська армія із масштабними заворушеннями справитися не могла. Тому попросила допомоги в СРСР. Ті, навіть не думаючи про діалог чи компроміс, погодилися придушити свавілля.

Втрата Угорщини для Москви означала б ослаблення хвату. Інші сателіти, беручи приклад із Бухаресту, теж використали б своє право на свободу волі. Тому рішення вести переговори на танках у Москві ухвалили без жодних вагань.

Зазначимо! В ніч на 24 жовтня в Бухарест заїхали майже 3 сотні танків і кілька тисяч військових (і це не враховуючи іншої бронетехніки). До речі, в рядах військових були й українці. Майже кожен угорець в ту ніч взяв зброю до рук.

"Свій перший постріл я зробила із заплющеними очима. Я так боялася гвинтівки, ніколи до того навіть не тримала зброї у руках", – поділилася учасниця революції Аніко Вайда.

Імре Надь – рушій революції

Одним із рушіїв революції був політик Імре Надь. Протестувальники, до речі, вимагали від уряду, аби його призначили прем'єр-міністром країни.

Імре Надь / Фото з Вікіпедії

До революції він уже очолював уряд, змістивши із посади диктатора Матьяша Ракоші. На відміну від попередника, його програма реформ передбачала сильне послаблення комуністичного тиску. Він подарував людям свободу, за що його і полюбили.

Довідка. На посаді прем'єра Надь протримався недовго (з 1953 по 1955 роки). Потім до влади знову повернувся Ракоші, а Надя комуністи відправили у відставку.

У Москві не підозрювали, що призначення Імре Надя прем'єром Угорщини потягне за собою лібералізацію. В СРСР боялися, що демократизація країни призведе до ще більших вимог і свобод людей, що негативно вдарить по ідеології комунізму. Тому на одному зі з'їздів КПСС Надя зняли з посади і виключили із партії.

Сутички в Угорщині набрали обертів

Через 2 дні після початку протестів, 25 жовтня, сутички тільки набирали обертів. До революціонерів почали долучатися не тільки жінки, а й діти.

Відзначимо! Документи тих днів свідчать про те, що участь у боях із радянською бронетехнікою брали діти віком 10 і 12 років. Кожен із них відчував обов'язок перед Батьківщиною.

Дітей озброювали коктейлями Молотова, аби ті підпалювали бронетранспортери. Інколи дітям видавали зброю вбитих радянських військових. Хоча у більшості випадків, аби не наражати їх на небезпеку, дітей використовували як шпигунів і вартових.

Коктейль Молотова / Фото Shutterstock

В революції використовували дітей

За словами журналіста Бена Глінекі, коли радянські військові вже роз'їжджали на танках по Будапешту, вони й не очікували зіткнутися із таким опором. Адже думали, що сама військова присутність настрашить людей, але сталось інакше.

Угорці боролися, хто чим міг. Навіть діти: вони робили вдома коктейлі Молотова і кидалися ними у червоноармійців,
– зазначив дослідник.

"Я пам'ятаю, як до нас у штаб постійно прибігав такий малий зірвиголова на ім'я Янчі. Він втікав від мами і допомагав нам боротися із червоноармійцями. Якось його шукала мама, прийшла до нас і почала випитувати в мене, де її син. Малий просив мене не видавати його, то я й відповів що не бачив його.

Але коли його мама почала плакати, бо думала що її Янчі вже убили, він раптом вийшов до неї, обійняв, і попросив не забирати його додому. Вона звичайно висварила його, але лишила. Ми подумали тоді, що через таких малих як Янчі у нашої країни є майбутнє", – відзначив учасник революції Грег Понграц.

Надя призначили прем'єром

Коли в Москві зрозуміли, що протести просто так не зупинити, одну із вимог народу все ж виконали: призначили Імре Надя прем'єром. Ситуації це кардинально не змінили.

Читайте США вщент зруйнували іранські нафтові платформи: наслідки операції "Богомол"

В Кремлі думали, що схиливши нового прем'єра на свій бік, полум'я протесту можна буде загасити. Але замість того, щоб заспокоювати народ, Надь тільки підкріплював їхній дух.

Він закликав боротися сильніше. Демонстранти відчували смак перемоги і на одному досягненні зупинятися ніхто не збирався.

Ставлення Надя до людей

Один із прикладів ставлення Імре Надя до людей: у своїй першій промові він назвав їх "угорцями". Один з політиків, який був присутній на засіданні під час того звернення, пояснив, в чому сила цієї фрази.

Імре Надь із внуком / Фото Fortepan

Після Другої світової війни слово "угорці" зникло зі словників:

• людей не визнавали цією етнічною групою;
• їх називали угорськими робітниками, або робочим класом країни, або угорським бастіоном стіни миру, але ніколи не ідентифікували їх як угорців.

Тому коли Надь сказав цю фразу, це сповнило всіх радістю і надією.

СРСР розповсюджував пропаганду

В СРСР тим часом почали думати як обернути ситуацію у свій бік. Оскільки на компроміс ніхто йти не хотів, то в хід пішла пропагандистська машина. Радіо і газети невпинно трубили про те, що в разі перемоги протестувальників:

► в Угорщину повернеться фашистський режим;
► люди житимуть ще гірше, ніж було раніше;
► ба більше, в Москві так боялися перевороту, що ніколи не називали його революцією. Натомість – вживали термін "угорське повстання". Координація всіх дій йшла через консула Юрія Андропова.

Дослідники розповіли, що вони почали перетворювати Угорщину в мініверісію Радянського Союзу: повний контроль економіки, відсутність демократії і поява жорсткої секретної поліції.

Кожен відділ який за щось відповідав у країні мав радянських радників, які диктували їм правила гри,
– зауважив Глінекі.

Будапешт перетворився на руїни

За майже тиждень сутичок, центр Будапешту перетворився на руїни. Радянські танки гатили по будівлях в намаганнях вибити звідти протестувальників. Демонстранти трощили дороги і мости, в надії запобігти появі нової бронетехніки у майбутньому.

У цьому протистоянні перевага людей була тільки в тому, що вони заманювали танки у такі місця, де маневровість такої машини була дуже обмеженою.

Угорців максимально залякали

Користуючись моментом, можна було знешкодити ворога: підірвати, загнати в яму чи підпалити. Проте це не зупиняло масових обшуків, облав, коротких судів і швидких вироків: в'язниця – смерть. Угорців капітально залякали.

Варто прочитати Криваве протистояння у Молдові: історія "замороженого" конфлікту у Придністров'ї та вплив Росії

"Ми збирали пляшки, наповнювали їх бензином, забивали дрантям і закидували ними танки. Зазвичай залізали на мости, чекали поки під нами проїде танк і скидали горюче на нього. Палаючий танк рухатися вже не міг і ще й блокував собою дорогу", – поділилася учасниця революції Люсі Сзалай.

Домовленість з Москвою

Імре Надь 28 – 29 жовтня зміг домовитися із Москвою. Кремль виводить всіх військових з території Угорщини. Відтепер між обома країнами будуть винятково дружні, партнерські домовленості. Угорщина стає незалежною і більше ніхто ні від кого не залежить.

Прапор Угорщини з вирізаним комуністичним гербом / Фото The American Hungarian Federation

Вперше за тиждень протестів на вулицях Будапешту стало тихо. Вся країна спостерігала за тим, як "совєти" пакують свої речі і покидають країну. Перемога вже була близько, здавалося, що життя налагоджується.

Люди були дуже оптимістично налаштовані. Всі думали, що життя зміниться. По всій країні майорів угорський триколор. З нього вирізали радянську символіку, комуністську символіку. Здавалося що країна повністю звільнена,
– журналіст Чарльз Вілер.

У Кремлі використали боротьбу з єгиптянами

Поки угорці 1956 року боролися із комуністичним режимом, міжнародна спільнота розв'язувала свої проблеми на Синайському півострові. Британія, Франція та Ізраїль почали війну із Єгиптом за Суецький канал, який єгипетський президент вирішив націоналізувати.

Тобто, ресурси і увага світу були спрямовані на боротьбу з єгиптянами. У Кремлі цю війну використали на свою користь.

Тим часом в Угорщині люди насолоджувалися мирним життям. З початком листопаду, угорці:

• розбирали завали і руїни побитого війною Будапешту;
• збирали гроші на допомогу тим, хто втратив домівки і хоронили тих, хто загинув у бою;
• ті, кому довелося виїхати з країни, почали повертатися назад. Адже страх перед комунізмом і секретною поліцією зник.

"Коли зникла ця непотрібна, беззмістовна, догматична структура комунізму життя стало таким вільним і веселим, що важко було повірити", – сказав учасник революції.

Вулиці заполонили фермери: продавали там свої продукти. Раніше вони були досить заляканими людьми, але раптово почали продавати свої товари вільно практично на кожному куточку,
– відзначив Бела Ліптак.

Свобода тривала лише кілька днів. В Союзі не могли прийняти того факту, що колишній підконтрольний сателіт зміг вибороти право на власне життя.

Підготовка операції "Вихрь"

За стінами Кремля почалася підготовка операції "Вихрь" – військового придушення революції і повалення уряду Імре Надя. В Кремлі, хоч і йшли на домовленості із новообраним прем'єром, його уряд все ж вважали нелегітимним.

"Рішення ввести війська було дуже складним для мого батька. Він казав, що упродовж кількох днів радився з китайцями й іншими комуністичними представниками щодо цього питання", – поділився син Микити Хрущова – Сергій.

Операція "Вихрь" / Фото Life

За його словами, в один день вирішували застосувати силу, в інший день говорили – вже не застосовувати. Так дійшли до висновку, що військових треба ввести.

Придушення проявів непокори

Та цього разу в Москві добре підготувалися, щоб раз і назавжди придушити будь-які прояви непокори. Практично всю Угорщину оточили дивізії червоноармійців.

Довідка. За різними даними, було приблизно сотня тисяч військових і приблизно 3 тисячі танків. 4 листопада вся ця армада рушила на Будапешт.

Небезпека для угорців була ще й в тому, що напад СРСР був раптовим. Його ніхто не очікував. Спочатку над столицею пролетіли бомбардувальники і винищувачі.

Потім на горизонті з'явилися танки. На відміну від попереднього разу, армія не залякувала. Як тільки танки виїхали – одразу почалися обстріли.

Я була готова і битися, і померти разом із тими людьми, які мене оточували. Ми почувалися зґвалтованими. Ніби хтось взяв і поглумився над нашими душами,
– зауважила учасниця революції.

Імре Надь одразу виступив по радіо зі зверненням до угорців і закликав стояти до останнього. То був його завершальний виступ перед народом. Опиратися десяткам тисяч військових із потужним екіпіруванням, та ще й в оточенні бронетехніки – ідея із самого початку програшна.

Надь став ворогом

Хоча угорці і боролися до останньої краплі крові, владу перехопили, по всім радіостанціям проходили виступи нового глави. Він змушував здатися, інакше армія не припинить наступу. Імре Надя оголосили ворогом №1, тому йому зі спільниками довелося переховуватися у посольстві Югославії.

Імре Надь з письменником Йозефом Дарвашем / Фото Fortepan

"Радянським військовим наказали сидіти у своїх танках, не говорити із угорцями. Будь-який радянський солдат, який співчуватиме місцевим, буде застрелений. Наприклад, один командир танкової танкового підрозділу, відмовився чавити угорців, які своїми тілами перекривали дорогу танкам. Він їх об'їхав. За це його розстріляли на місці інші – за співчуття угорцям", – розповів дослідник Бен Глінекі.

Угорці просили допомоги у міжнародної спільноти

Коли перед військовими стояв такий вибір, то він був очевидним. Справитися із червоноармійцями угорці самостійно не могли. Вони просили допомоги у міжнародної спільноти, яка тільки годувала їх обіцянками про те, що допомога вже в дорозі.

Зрозуміло, що жодного підкріплення ніхто не прислав. Москва дуже швидко придушила революцію. Почалися масові репресії, розслідування і нове кровопролиття. Учасників повстання радянська агентура шукала по всій країні.

Вони забрали мене до поліцейського відділку. Я там була не одна, вже й не пам'ятаю скільки ще там були людей. Вони випитували в нас різну інформацію: хто брав участь у повстаннях, де жив, хто родина? Якщо не говорили, то нас катували,
– зазначила Люсі Сзалай.

Імре Надя судили за держзраду

Імре Надя і його спільників підступно виманили і схопили, обіцяючи дорогу на Захід. Їх судили за державну зраду і повісили за зраду і путч. Реабілітували тільки за 30 років. Сьогодні Надя вважають національним героєм Угорщини.

Щодо інших учасників революції, то загалом понад 26 тисяч репресували, приблизно 13 – кинули за ґрати і понад 300 – стратили.

А в грудні Генеральна Асамблея ООН видала резолюцію 1131, де висловила свою глибоку стурбованість і закликала Москву вивести свої війська із території країни. Міжнародна спільнота назвала це "втручанням у внутрішні справи Угорщини".

Варто прочитати Вивертало хребет і виламувало кістки: в СРСР жорстоко лікували від хвороби, якої не існує

На ділі ця резолюція не спрацювала. Комуністичний режим в країні протримався аж до 1989 року. Поки Східною і Центральною Європою не прокотилася "Осінь народів".