В обхід санкцій США: як Іран та Венесуела допомагають один одному

Що відбувається між Іраном та Венесуелою?

Президенти Венесуели та Ірану, особиста зустріч/Фото: Wikipedia

Відносини Ірану та Венесуели уходять корінням у правління Уго Чавеса. Тоді, іранські фірми будували авто та цементні заводи та тисячі будинків. Через погіршення економічної ситуації у Венесуелі, багато іранських бізнесів закрилися. Але зв'язки вижили на політичному та символічному рівні. 13 квітня, Мадуро та президент Хасан Рухані провели особисту зустріч.

Читайте ще Останній подих соціалізму: як живе Венесуела та до чого тут "Роснефть"

Спільний інтерес Обидві нації страждають від серйозних американських санкцій та мають потреби: Ірану потрібно золото, щоб купувати валюту. Венесуела ж, країна з найбільшими світовими запасами нафти в світі, змушена її їмпортувати. До останнього привело погане управління з боку урядів Уго Чавеса та Ніколаса Мадуро і американські санкції. Внаслідок цього, нафтова галузь у Венесуелі була, фактично, знищена. Нафтопереробні заводи в настільки поганому стані, що жоден не виробляє бензин. Тож на перетині, Каракас та Тегеран зголосилися щодо взаємної вигоди.

Мадуро попрохав вузький круг лояльних бізнесменів "дістати" нафту з-за кордону, використовуючи бартер та обходячи американські санкції за допомогою навігаційних хитрощів. Тегеран потроху відновлює свою присутність в цій країні, відновлюючи пошкоджені та забуті НПЗ.

Для США було занадто ризиковано втручатися, бо несло з собою ризик конфлікту одразу з обома країнами-противниками. Тож іранські танкери, на хвилі впевненості режиму у своїй безкарності, продовжують прибувати до Венесуели. Професор Тегеранського університету Мохаммад Маранди сказав Al-Jazeera, що "США не мають права диктувати умови міжнародній спільноті". Він додав, що відправка танкерів є "актом непокори гегемонії США".

Держдеп США обмежився повідомленням, що "золото Венесуела здобула незаконно, режима Мадуро – кримінальна організація". Арсенал відповідей тут доволі обмежений. Спецпредставник президента Трампа по Ірану Брайан Хук заявив: "Це приклад, як іранський режим захоплює багатство народу та витрачає його у Венесуелі на Мадуро". Сполучені Штати, втім, розглядають заходи, до яких можна вдатися, повідомили джерела Reuters.

Іранський нафтовий танкер у морі/Фото: Middle East Online

Перші два танкери, названі "Fortune" та "Forest", привезуть орієнтовно 1,5 млн барелів іранської нафти у північний порт Карабобо. Але цього буде занадто мало, щоб покрити венесуельский дефіцит, тож заплановано ще мінімум три рейси.

Та й вистачить цієї нафти хіба що на місяць при активному попиті (а він дуже активний!) і вона жодним чином не вирішить проблему нестачі "чорного золота" та пального у Венесуелі. Тегеран не зможе поставляти нафту вічно.

Ситуація у цій статті склалася через пандемію коронавірусу, тому в Ірану залишився надлишок, який можна було вигідно продати. Як тільки все повернеться до норми, Іран надасть перевагу внутрішньому споживанню. Хоча завдяки іранським поставкам, швидкість переробки підросла з 110 тисяч барелів на добу в березні до 250 тисяч у травні.

Як сталося, що у Венесуелі нема бензину?

Напис: "Бензину немає"/Фото: Petroleumworld

Живучі у Венесуелі, пише NYT, можна було за 1 долар США запастися 5-ма млрд галонів бензину – більше, ніж треба штату Мічіган на рік. Зараз же –менше літра, якщо пощастить. 10 років тому Уго Чавес спустив сотні мільонів доларів на НПЗ по всій країні та навіть продавав нафтопродукти бідним американцям, щоб отримати їх симпатії. Жоден завод не був закінчений, деякі навіть не почали будувати.

Тож тепер транспорту на вулицях Венесуели стало набагато менше, а люди змушені йти багато кілометрів до роботи пішки або стояти дні біля станцій, щоб заправити своє авто. Врожай на полях збирати теж нічим, тож він там і залишається, лишаючи венесуельців в голоді. Скорочення нафтових запасів стало шоком хіба що для еліти Каракасу, яка сприймала дешеве пальне як "право від народження", пишет NYT.

Актуально Іран та Росія: як економіка країн переживає кризу через коронавірус

"Якщо ви роздаєте бензин задарма, у один момент ви матимете проблеми", – пояснив виданню NYT Франсіско Мональді, венесуельский нафтовий експерт в університеті Райс Х'юстон. У 1989 році спроба підняти ціну привела до масової загибелі у протестах, коли сотні венесуельців були вбиті. З тих пір навіть такий непопулярний лідер як Мадуро не чіпає ціну (але це може скоро змінитися).

Формально, заправити машину у Венесуелі все ще дуже дешево – 0.00000002 американських цента за галон. Але державні заправні станці продають лише обмежену частку палива за такою ціною, тож автовласники змушені днями стояти (і спати!) у чергах, щоб бодай спробувати її "спіймати". На практиці ж, багато хто не може або не хоче це робити.

Кришування бізнесу як плата за вірністьДля них теж є вихід – заплатити до 80 доларів США за п'ять галонів на чорному ринку, який тримає армія Венесуели. Та через епідемію та санкції в Каракасі повний бак є розкішшю навіть для охоронців топ-посадовців. Військові контролюють весь нафтовий сектор та астрономічно збагачуються на цьому, а отже – не мають резону виступати проти Мадуро. Більше того, саме солдати контролюють стратегічні поставки нафтопродуктів на венесуельскі золоті шахти. Місцеві жителі кажуть, що ці шахти – незаконні, повідомляє NYT.

Що вже казати про територію поза межами столиці. Часті перебої з постачанням нафтопродуктів призводять до блокувань доріг та жорстоких протестів. Ситуація лишає "швидку допомогу" та пожежні машини без можливості виїхати на виклик, а деякі міста виявилися фактично ізольованими. І це на фоні пандемії коронавірусу (через закритість, випадків лише близько 1000, але є ризик масового поширення).

В селах біля столиці (деякі в 10-ти хвилинах руху від Каракасу!) перейшли на вирощування продуктів на маленьких клаптиках землі після того, як вантажівки з "центру" перестали наповнювати магазини.

На кордоні з Колумбією, в місті Зулія, останнім часом процвітав бізнес на незаконному продажі дешевого венесуельского бензину в Колумбію і продаж там в кілька разів дорожче. Тепер же все навпаки: вже з Колумбії пальне йде до Венесуели.

Мадуро на посаді лише за підтримки армії/Фото: Thruthdig

Продаж задешево дає змогу Мадуро віддячувати армії за лояльність та підтримку, а також винагороджувати вірних йому бізнесменів контрактами з імпорту та розподілу нафти на кілька мільярдів доларів. Так верхівка країни виживає в серйозну економічну кризу, яка спіткала Венесуелу.

Донедавна деяку допомогу оказували росіяни з філіалом "Роснефти". Але після введення двох раундів санкцій з боку США за торгівлю місцевою нафтою, вони згорнули дочірню компанію та неочікувано покинули проект. До того ж, Мадуро не отримав кредити ні від Китаю ні від РФ.

Нафтове протистояння Саудівська Аравія проти Росії: чому почалась і чим завершиться нафтова війна

Щоб покращити ситуацію, президент Венесуели подумує приватизувати державні "заправки" та прибрати субсидію на пальне. Це ризиковано, бо переверне весь соціальний договір, який заснував Уго Чавес. Та навіть такі радикальні кроки навряд чи вилікують хронічно хвору економіку Венесуели, бо санкції та міжнародна ізоляція нікуди не поділися. Скоріш за все, краще не стане, поки Мадуро не піде з посади.

Венесуела дійсно заплатила своїм золотом?

Золоті резерви/Фото: al Bawaba

Є підстави вважати, що так і було. Венесуела не має грошей у нормальному розумінні, але має запаси золота, яке добувається (сказано вище). Тому довелося відкривати свої резерви, щоб заплатити Ірану за допомогу з доставкою нафти та відновленням відповідної промисловості. За даними видання The New Arab, Тегеран отримав 9 тон золота або 500 млн доларів! Воно було відправлено в Тегеран літаками.

Авторитарні лідери Від Мадуро до Путіна: топ сучасних світових диктаторів

Іранська приватна авіакомпанія Mahan Air як мінімум 6 разів літала до Венесуели, повідомляє Bloomberg. Вона знаходиться під санкціями США та деяких країн ЄС. Літаки привезли деякі запчастини та техніку а забрали, власне, золото.

Залишається поглянути, наскільки вистачить цього експерименту від Каракасу та Тегерану і що придумає Вашингтон, щоб запобігти йому.