Парацетамол – найважче знеболювальне, бинтів не було: як виживали поранені на "Азовсталі"

Маріуполь – символ стійкості та жертовності. Оборонці міста, відрізані від зовнішнього світу в травні 2022 року, змушені були виживати в умовах дефіциту медичних засобів та продовольства. Щоденні обстріли лише поглиблювали трагедію, що розгорталася на очах усього світу, – повідомляє 24 Канал.

Читайте повністю Або вийти всім, або загинути тут․ Полон, день 600․ Як захисники Маріуполя виходили з "Азовсталі"

Виживання в умовах повної блокади

Поранені захисники "Азовсталі" стикалися з неймовірними випробуваннями. Відсутність антибіотиків та знеболювальних, нестача бинтів та перев'язочного матеріалу змушувала воїнів вдаватися до відчайдушних заходів, аби вижити.

Навіть мурахи ставали частиною невеличкого арсеналу "медичних засобів", які використовувалися для боротьби з інфекціями.

Не було чим лікувати. Спочатку кололи якісь знеболювальні, а потім вже дійшли до того, що давали "Парацетамол". Це "найважчі" таблетки, бо інших не було. Бинтів також не було. Перев'язки, пригадую, були раз в 5 – 7 днів,
– ділиться боєць з позивним "Пастор".

Ситуація з пораненими на "Азовсталі" була критична. Лікарі та медики робили неможливе, аби зберегти життя та здоров'я бійців, але були обмежені у ресурсах. Вони використовували кожну можливість, аби забезпечити поранених хоча б мінімальною допомогою.

Жорстокість облоги відчувалася в кожному куточку "Азовсталі". Харчів ставало все менше, а потреба в них для поранених – все збільшувалася. Виживання стало питанням не тільки медицини, а й здатності витримати голод та втому.

Попри тяжкі умови, дух українських захисників залишався непохитним. Вони продовжували чинити опір, попри втрати та неможливість отримати повноцінну медичну допомогу. Їхня відвага та героїзм надихають українців по всьому світу.

Спроби евакуації поранених з "Азовсталі" були ускладнені постійними обстрілами та відсутністю безпечних коридорів. Кожна спроба вийти з пекла була ризиком, але командування та медичні працівники не здавалися, шукаючи будь-які можливості для порятунку.

У мене була наскрізна рана від ВОГа – вирвало м'яз, пошкодило нервові закінчення, перебило артерію. Кістку не зачепило, але рана почала гнити. Моя перша перев'язка була через 8 днів. Тоді вже все загнило. А потім операцію зробили, зашивали артерію і ще сильніше щось занесли туди. Там умови такі, там по-іншому важко було. До лікарів претензій ніяких. Вони робили, що могли,
– додав "Пастор".

Маріупольська трагедія – це не лише про біль та втрати, а й про незламний дух українських воїнів. Вони продовжували боротьбу тижнями, всупереч всім перешкодам, і світ має пам'ятати про їхню жертовність та героїзм.

Дивіться також 38 паралель․ Що задумав Кім Чен Ин і чи вигідна нова війна Росії та Китаю

Згадаймо наостанок, що на початку цього року відбувся обмін полоненими, внаслідок якого додому повернулись 230 героїв. Серед них – бійці, що захищали Маріуполь, а також острів Зміїний.

На жаль, це не всі бійці, яких ворог захопив у полон після евакуації з "Азовсталі" 17 травня 2022 року. Рідні та близькі воїнів гарнізону наголошують: потрібно продовжувати боротьбу за кожного військового, що перебуває зараз у Росії.