Дітей можна виносити в серці, – зворушлива історія усиновлення у сім'ї із Одеси
Жанна і Дмитро Нефідюки одружені 21 рік. Все життя вони прожили в Одесі, займалися благодійністю і мріяли від першого року шлюбу про дитинку, але диво все не траплялося.
Жанна працювала з дітьми і завжди мріяла, що колись виховуватиме і свого малюка. Згодом вона завагітніла, однак стався викидень.
Цікаво Ми впізнали своїх дітей, – зворушлива історія сім'ї, яка усиновила одразу 3 рідних братів
"Як і будь-яка пара, яка любить один одного, ми хотіли з першого року мати дітей", – запевнив Дмитро.
Була надія, була вагітність, але це не сталося. Знову було розчарування,
– додав чоловік.
Дмитро та Жанна Нефідюки / Фото 24 канал
На усиновлення надихнув друг
Біль і розчарування змусили проходити подружжя знову все від початку, але безуспішно. Із цього стану пару вивів друг – саме він їх надихнув на усиновлення.
Легко сказати, але насправді важко наважитися. Нефідюки зізналися, що було страшно. Водночас надія на біологічних дітей їх все ніяк не полишала. Окрім того, Жанна все ніяк не могла змиритися із тим, якою ж дитина виросте, якщо вони таки наважаться на усиновлення.
"Ми хотіли самостійно народити. Як і більшість, боялись генетики, поганих звичок. Коли нам пояснили, що це не так страшно – ми наважились", – зазначила Жанна.
Жанна: Дітей можна виносити в серці
Пара була у шлюбі 8 років, коли вдочерила Полінку.
Коли ми вдочерили Полінку, ми зрозуміли, що дітей можна народити іншим шляхом. Не обов'язково в животику, можна виносити в серці,
– поділилась жінка.
Поліну усиновили першою / Фото 24 канал
Пара полюбила Полінку навіть тоді, коли її ще не бачила
Зараз Поліні вже 12 років, дівчинка навчається в 6 класі. Захоплення дівчинки музикою переросло у талант. Вона займається вокалом та грає на фортепіано. Полінка пам'ятає, що коли вона потрапила у сім'ю – мама їй завжди розказувала казку на ніч про те, як вона загубилася. Водночас батьки дуже довго її шукали – нарешті знайшли.
Так і було. Нам подзвонили і сказали, що є Полічка,
– розповіла Жанна.
Жанні та Дмитру довелось пройти досить довгий шлях, перш ніж забрати дитину додому. "Я Дімі сказала тоді, що я Полінку ще не бачила, а вже її люблю", – додала жінка.
Ще кілька тижнів сім'я долала перешкоди – ніяк не могли побачити дівчинку з різних причин. Однак Дмитро запевнив, що ці перешкоди ще більше їх впевнили в тому, що це саме їхня донечка.
До теми 6,5 років її ніхто не розглядав: щемлива історія усиновлення дівчинки в Одесі
"Ми боролися за Полінку! І це розпалило у серці ще більшу любов. Ми полюбили її не зважаючи на те, що ніколи не бачили наживо. Коли ми її забирали, там було стільки діток. Вивели Полю в такому комбінезоні – лише оченята було видно. Ми відразу зрозуміли, що це наша донечка", – підсумувала Жанна.
Вже через пів року задумались про другу дитину
Ці всі події, які відбувалися впродовж року, надихнули Нефідюків на ще одне усиновлення – цього разу у сім'ї з'явився Самуїл.
Хлопчик теж обожнює музику і грає на кларнеті, він – на рік молодший за свою сестру Полінку. Самуїл обожнює баскетбол, боротьбу і дуже гарно навчається у школі. Страхи Жанни про погану генетику не справдилися, адже те, якою дитина виросте залежить від уваги та виховання батьків.
Самуїл став другою дитиною у сім'ї / Фото 24 каналу
"Часом Самуїл прибігає і хвалиться своїми спортивними перемогами, а я йому кажу, що це все через те, що ти граєш на музичних інструментах. Вони знають, що якщо займатися музикою – тоді працюють обидві півкулі мозку", – зазначив Дмитро.
Нефідюки виносили у серці ще третю дитину
Чергова подорож у дитячий будинок закінчилася тим, що пара усиновила ще одну дитину – Олену. Їй було 12 років.
Лєна виділялася з-поміж усіх, вона просто нам запала у серце, але ми нічого не сказали один одному,
– розповів Дмитро.
Вже через 2 тижні чоловік помітив, що його дружина дуже заклопотана, займаючись якоюсь справою. Вона розповіла Дмитру, що вже подумки шукає для Олени школу та думає про її переїзд. Тоді вирішили усиновити дівчину.
Я знаю, що у мене найкращі батьки, – Олена
Оленка потрапила до дитбудинку після того, як не стало її бабусі, яка її виховувала. У дитячому будинку вона провела приблизно 3 роки. Виховання Оленки стало для її прийомних батьків викликом. Вони зізналися, що взяти з сиротинця дитину, якій менше ніж 3 роки – простіше. Однак, щоб виховати підлітка – потрібна справжня батьківська любов і терпіння.
Варто прочитати Співає, попри серйозну ваду: дивовижна історія усиновленої дівчинки з Львівщини
"Я вважаю, що я стала набагато впевненішою у собі. Я знаю, що у мене найкращі батьки. Я зараз розумію, що тато і мама – це не ті, що народили, а ті, що виховали дитину", – запевнила Олена.
Я, можливо, не так часто це кажу, але я вдячна їм за те, що вони мені фактично подарували нове життя,
– сказала дівчина.
Нещодавно Олена одружилася, має власну сім'ю та живе окремо від батьків.
Олена з чоловіком / Фото 24 каналу
Благодійний фонд "Рідні" надає інформаційну та психологічну підтримку щодо процесу усиновлення. При потребі, юридичні партнери Фонду надають правову допомогу в процесі усиновлення. Фонд у жодному разі не займається посередницькою діяльністю та не замінює функцій держави в процесі усиновлення (удочеріння).