Володимир та Надія Сироватки не мали дітей протягом 7 років подружнього життя. Коли наважились на усиновлення – забрали у сім'ю одразу троє непосидючих рідних братиків: 9-річного Максима, 8-річного Артема та 7-річного Миколу.

До теми Співає, попри серйозну ваду: дивовижна історія усиновленої дівчинки з Львівщини

Діти були нездійсненною мрією

Подружжя завжди мріяло про дітлахів. Після одруження часто обговорювали, як і кожне молоде подружжя, скількох дітей хотіли б, кого саме і як назвуть малечу. Однак минав час, а мрія так і не здійснювалась.


Подружжя Сироватко / Фото KSE

Пара часто чула фразу: "Коли ж дітки?". Спершу Сироватки віджартовувалися, а потім серйозно взялися за медичне обстеження. На жаль, лікарі не дали чіткої відповіді, чому ж пара не може народити дитину. За 7 років подружнього життя вони вперше заговорили про усиновлення, але всі плани зруйнувала війна у 2014 році.

"Я розуміла, що Володимир не залишиться вдома, що він таки піде добровольцем. Його не взяли ані в першу, ані в другу хвилі через стан здоров'я. Я заспокоїлася, але тоді почалися страшні бої у Слов'янську", – розповіла Надія Сироватко.

Дружина бачила стан свого чоловіка і хвилювання. Загострення подій ще більше підсилювало його бажання піти на війну. Відтак, Володимир потрапив до 28 окремої механізованої бригади – це було напередодні боїв за Іловайськ.


Володимир Сироватко на фронті / Фото з фейсбуку Сироватка

Поранення, яке змінило життя

Через 3 місяці його призначили виконувати обов'язки заступника командира роти з роботи з особовим складом, а тоді бригаду перекинули просто під Донецьк. Саме там під час одного із боїв ударною хвилею Володимира викинуло на бліндаж. Він отримав поранення.

Про трагедію Надія дізналась від побратима чоловіка.

"Я похолола. Боялася тоді почути найгірше, але мовилось лише про поранення і про те, що Володимир відмовлявся від госпіталізації, вважаючи своє поранення не суттєвим, хоча насправді його згодом довелося прооперувати", – розповіла дружина.

От тоді я подумала: "Боже, збережи мені мого чоловіка, і тоді я буду готова зберегти чиєсь життя. Саме про усиновлення мовилось на той момент,
– наголосила Надія Сироватко.

Допоки Володимир лікувався, теж думав про усиновлення, адже під час боїв він втратив 3 близьких побратимів, які не встигли одружитися і народити дітей. Тоді він подумки пообіцяв, що усиновить на їх честь 3 діток.

У 2015 році Володимира демобілізували. Тоді він із Надією відразу почав готувати документи для усиновлення. На це пара витратила рік. Подружжя спершу хотіло усиновити одну здорову дитину, віком до 3 років. Однак виявилося, що на Вінниччині таких діток для усиновлення не було.

Надія: Ми зрозуміли, що це наші діти

Допоки тривали пошуки, Володимиру запропонували роботу в Одесі. Тоді вже документи на усиновлення перевели за новим місцем роботи чоловіка. Вже там згодом подружжю запропонували подивитися на одного хлопчика, якого можна усиновити.

Ми побачили спочатку фото Артемчика. Нам сказали, що ще є братики, і ми зрозуміли – це наші діти. Це усвідомлено приходить. Є внутрішні відчуття, що це твої діти,
– запевнила Надія.

Володимир згадав першу зустріч – тоді діти одразу підійшли до них, усміхнулися та обійняли. "Ми зрозуміли, що це дійсно наші діти", – додав він.


Надія та Володимир "впізнали" своїх дітей / Фото з фейсбуку Надії Сироватко

Надія запевнила, що вони відчули рідність, що було несподіваним навіть для них. "Ми зрозуміли з першого погляду – це вони, ми їх знайшли! І байдуже, що їх троє, це справді наші дітки", – сказав Володимир.

Подружжя боялось, що не впорається

Володимир Сироватко поділився і переживаннями. Спочатку, як запевнив чоловік, вони боялись, що не впораються.

Було дуже страшно, як ми – без батьківського досвіду – справимося відразу із трьома,
– сказав він.

Майже напередодні дня Святого Миколая у 2016 році троє хлопчиків – Максимчик, Артемко та Миколка – приїхали до своєї нової родини.

Цікаво Стали батьками двічі за кілька місяців: вражаюча історія пари, яка 10 років не могла мати дітей

Знадобилось пів року, щоб звикнути

Сироватки зізналися, що на початку було непереливки. Хлопці були неслухняні, непосидючі і могли навіть робити шкоду.

"Нам треба було пів року, аби все це залагодити і виправити. Ми пояснили правила, які є в нашій сім’ї, і що обіцянок повинні дотримуватися як дорослі, так і діти", – розповів Володимир.

Водночас подружжя зауважило навіть те, що люди, які "підганяли" їх до батьківства, самі не могли витримати емоційний вантаж, який несли діти.


Володимир зізнався, що він з дружиною дуже хвилювався / Фото з фейсбуку Сироватка

Максимко: Головне правило – поважати батьків

З часом бешкетники стали гордістю тата і мами. Вони дуже творчі діти, відвідують різні гуртки та мають успіхи у навчанні. Найбільше люблять танці, а також займаються спортом. Хтось мріє стати пожежником, а хтось – поліцейським.

У сім'ї є низка правил, які допомагають тримати контроль та бути стриманими.

Головне правило поважати батьків,
– запевнив Максим, водночас Микола додав, що важливо – не бігати квартирою.

Надія розділила між хлопцями також домашні обов'язки:

  • наймолодший Миколка відповідає за правильно поскладані книжки на полицях;
  • Максим – за те, щоб у шафах був лад;
  • найстарший Артем допомагає мамі із миттям посуду.


Сім'я розділила домашні обов'язки / Фото з фейсбуку Сироватка

Подружжя не приховує, що усиновило хлопців

Надія і Володимир Сироватки вважають недоцільним приховувати від дітей те, що вони – не біологічні сини. Вони не хочуть, щоб про це хлопцям розповіли на вулиці або у школі.

"Коли якась добра тітонька чи вчителька скаже: "Я знаю великий секрет! Тебе мама не народжувала!". Зрештою, це не вплинуло на наше світобачення і на те, як ми любимо їх", – впевнена Надія.

Варто прочитати Навіщо ви це робите: пара усиновила дитину, попри різку критику людей – неймовірна історія

Миколка: Сім'я – це любов

Володимир вважає, що жодна дитина не має жити у дитячому будинку. "Так, складаються певні обставини, але вони там не мають залишатися. Кожна дитина має мати сім'ю, де їх люблять, піклуються. Де їх розуміють", – наголосив чоловік.

Сини погоджуються з батьком і впевнені у любові своїх мами і тата.

  • "Сім'я – це родина, яку ми любимо", – сказав Микола.
  • "Сім'я – це любов", – додав Артем
  • "Сім'я – це батьки, які нас знайшли і дуже сильно люблять", – підсумував найстарший Максим.