Pets Виховання улюбленців Вони не такі, як собаки: чи справді котам байдуже на своїх господарів
31 березня, 18:09
4

Вони не такі, як собаки: чи справді котам байдуже на своїх господарів

Тетяна Бабич
Основні тези
  • Дослідження показує, що коти значно самостійніші за собак і не мають емоційної потреби у власниках, на відміну від гавчиків, які шукають підтримку та захист у господаря.
  • В експериментах коти однаково реагували на відсутність як господаря, так і сторонньої людини, не показуючи чіткої прив'язаності або стресу, що свідчить про їхню автономність.
Слухати новину 00:58 хв

Серед людей прийнято вважати, що собаки переважно дружні та прив'язані до людей, натомість коти – відсторонені. Нове дослідження частково підтверджує такий стереотип, однак усе не так просто, а на поведінку мурчиків впливають цілком логічні причини.

Детальніше про це написали на сторінці Daily Mail.

Цікаво Секрет усіх улюбленців: чому собака приносить іграшку, коли ви приходите додому

Чому коти незалежніші порівняно з собаками?

Вчені дійшли висновку, що коти значно незалежніші за собак і не мають емоційної потреби у власниках. Якщо собаки шукають у господаря підтримку та захист, то коти не частіше звертаються по "розраду" до свого власника, ніж до незнайомої людини. 

Керівник дослідження, доктор Петер Понграц з Університету Етвеша Лоранда (Угорщина), зазначив, що коти можуть добре взаємодіяти з людьми, але не покладаються на них. На відміну від собак, які нагадують "дітей" і залежать від господаря, коти залишаються самодостатніми, зокрема, тому що зберегли мисливські інстинкти й здатні самі добувати їжу. 


Коти не мають критичної потреби у господарях / Unsplash

У межах експерименту котів по черзі залишали в кімнаті з господарем, із незнайомцем, з обома або наодинці. Спостерігали, чи шукають вони контакту, чи тримаються поруч і як реагують на повернення власника. 

Виявилося, що коти однаково ставилися як до знайомої людини, так і до незнайомця: не частіше підходили до господаря, не демонстрували більшої прихильності чи тривоги. 

Дослідження проводили переважно з "терапевтичними" котами, оскільки звичайні домашні тварини надто стресують у лабораторних умовах. 

Результати показали відсутність чіткої прив'язаності кота до власника. Також не було значної різниці у рівні стресу: коти однаково реагували на відсутність як господаря, так і сторонньої людини. Вони так само спокійно приймали незнайомців, як і власників.

Зверніть увагу! Науковці пояснюють це тим, що для котів люди не є "джерелом безпеки", як це спостерігається у собак. Собаки значно більше залежать від людської підтримки й переживають розлуку, тоді як коти залишаються більш автономними. 

Попри це, коти можуть формувати дружні стосунки з людьми і бути соціальними, однак їхня взаємодія з людиною – це радше співіснування, ніж залежність.

До речі, як зазначають у National Geographic, подібної думки дотримується і Джон Бредшоу, фахівець із поведінки котів з Університету Брістоля. Він вважає, що коти насправді не сприймають людей так, як собаки. 

За словами фахівця, собаки чітко відрізняють людей від собі подібних і змінюють поведінку при взаємодії з ними. Натомість у котів немає ознак такого розмежування – вони поводяться з людьми так само, як і з іншими котами. Жести на кшталт піднятого хвоста, тертя об ноги чи "вилизування" – це звичайна котяча соціальна поведінка, яку вони просто переносять і на людей.

Що ще відомо про поведінку котів і собак?