Чи можуть в Україні покарати за "прослушку": думка адвоката

16 вересня 2020, 20:36
Читать новость на русском

Скандал з так званими плівками Деркача лише набирає обертів. 16 вересня народний депутат Андрій Деркач оприлюднив чергові записи, в яких фігурують прізвища Петра Порошенка, Джо Байдена та інших топ-політиків. Щоправда, в Україні подібні скандали не несуть жодних юридичних наслідків для їх фігурантів.

Чи загрожує кримінальне покарання фігурантам записів та тим, хто їх оприлюднив, – журналістка 24 каналу розбиралась разом з адвокатом Адвокатського бюро "Ципін і партнери", Артемом Бондаренком.

Прослуховування за законом

В Україні час від часу вибухають медійні скандали, пов’язані з прослуховуванням високопосадовців, політиків та інших впливових людей. Цього року позафракційний депутат Андрій Деркач кілька разів збирав прес-конференції, на яких оприлюднив компрометуючу інформацію.

На липневій зустрічі з журналістами нардеп продемонстрував кілька записів розмов людей із голосами схожими на Петра Порошенка та Джо Байдена. Ця розмова, начебто, відбулась ще 2016 року. Також була оприлюднена розмова людей із голосами, схожими на Петра Порошенка та Володимира Путіна, спілкування між якими, начебто, мало місце ще у 2015 році.

До теми Плівки Деркача: Венедіктова розповіла, на якому етапі перебуває слідство

Оприлюднена інформація зацікавила не лише звичайних українців, які слідкують за політичними перипетіями, а й правоохоронців. Було відкрито два кримінальних провадження, які розслідують ДБР і НАБУ. Щоправда, на швидкий результат розгляду цих справ не доводиться очікувати. Зазвичай, такі розслідування затягуються на роки. Власне, не зрозуміло – чи взагалі можна плівки з прослуховуванням використовувати в суді як доказ.


Андрій Деркач оприлюднив цікаві плівки / Фото з Facebook Андрія Деркача

Слухати чи ні – ось в чому питання

Адвокат Артем Бондаренко зауважує, що прослуховування кабінету, тобто аудіо-відео контроль, може визнаватись в суді доказом лише за умови дотримання процедур, визначених Кримінальним процесуальним кодексом.

Передовсім, повинно бути відкрите кримінальне провадження і лише в рамках досудового розслідування слідчий чи прокурор можуть звернутися до слідчого судді за дозволом на прослуховування,
– наголошує Артем Бондаренко.

Адвокат додає – якщо справа стосується звичайних людей, тоді слідчий звертається з клопотанням на так звану "прослушку" до судді апеляційної інстанції. А щодо корупційних злочинів, вчинених високопосадовцями, які розслідує НАБУ, слідчий або прокурор – мають отримати дозвіл від слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Суддя перевіряє обставини злочину, підстави, обґрунтування клопотання, слідчого та ухвалює рішення. Він може як задовольнити клопотання і постановити ухвалу про дачу дозволу, так і відмовити з певних причин. Приміром, через відсутність достатнього обґрунтування, що ця особа може бути причетна до злочину, чи неправильно складене клопотання. Отримавши дозвіл, слідчий надає доручення оперативному підрозділу провести відповідні негласні слідчі дії.

За результатами цих дій складається протокол, який потім може бути використаний в суді під час доведення вини обвинуваченого.

арто прочитати Не Коломойським єдиним: ще один проросійський олігарх потрапив під "каток" США

Варто розуміти, прослуховування – відноситься до категорії негласних слідчих розшукових дій. Вони можуть проводитись лише в кримінальних провадженнях щодо тяжких чи особливо тяжких злочинів. Тобто тих, за які передбачене покарання від 5 і більше років позбавлення волі.


Артем Бондаренко наголошує на необхідності отримання дозволу на прослуховування / Фото Атема Бондаренка

На цьому етапі наші слідчі органи часто зловживають своїми повноваженнями. Вони можуть відкрити фактове кримінальне провадження, дати йому завищену кваліфікацію (тяжкого чи особливо тяжкого злочину). Приміром, слідчі вважають, що певна людина може бути причетною до вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів, тому її потрібно прослуховувати.

Послухавши ж її якийсь час, правоохоронці розуміють, що в них не складається обвинувачення за цією частиною, потім йде перекваліфікація злочину. Тобто "градус обвинувачення" знижують і людині висувають підозру у вчиненні нетяжких злочинів. В цій ситуації постає питання – чи можна використовувати докази, здобуті за результатами прослуховування, під час обвинувачення людини у нетяжкому злочині. Відповідаючи на це запитання Артем Бондаренко переконує, – ні. Адже людина в суді обвинувачується у нетяжкому злочині, а докази були здобуті під час розслідування іншого тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Докази здобуті внаслідок негласних слідчих розшукових дій по "тяжкій" статті не можуть використовувати при обвинуваченні у нетяжкому злочині,
– наголошує адвокат.

Відповідальність для правдолюбів

Щодо питання – чи загрожує якась відповідальність тому, хто оприлюднив "прослушку". Якщо йдеться про інформацію, отриману з власних джерел журналістом, то він не нестиме відповідальності.

Притягнути особу до відповідальності, яка не є учасником кримінального провадження, а просто отримала їй з власних джерел (прислали цю інформацію на пошту чи підкинули флешку з цікавим записом) – практично неможливо,
– пояснює Артем Бондаренко.

Водночас сьогодні в Україні підпільно функціонують так звані комплекси моніторингу мобільного зв’язку, які дозволяють нелегально прослуховувати абонентів. Користуватися послугами таких спритників не варто, адже такі дії підпадають під кваліфікацію статті 358 Кримінального кодексу (використання спеціальних технічних засобів для негласного зняття інформації). За цей злочин передбачене покарання до 10 років позбавлення волі.


Інформація, отримання від прослуховування, не завжди є доказом в суді / Фото Pixabay.com

Аналізуючи ж публічні скандали, адвокат доходить висновку, що оприлюднена на прес-конференціях інформація, пов’язана з прослуховуванням топ-чиновників (дані щодо їх приватного спілкування, домовленостей) – це ні що інше як загравання з громадськістю. Про судові перспективи – не доводиться говорити.

Читайте також Санкції для агента Деркача: чому США пішли на цей крок?

Таким чином суспільству нав’язується думка, мовляв, певний чиновник вчинив правопорушення і ось послухайте він про це ж казав. Але ж це матеріали, здобуті внаслідок проведення негласних слідчих розшукових дій. Вони є таємницею досудового розслідування, а слідство зацікавлене у її збереженні. Тому історії з оприлюдненням такої інформації не мають нічого спільного з правом.

До речі, ще є питання щодо достовірності плівок та оприлюднених фактів. В 21 сторіччі не складно щось змонтувати. Тому лише суд, дослідивши проведені експертизи файлів і увесь зміст розмов, зможе надати відповіді. А до того часу вже всі забудуть про "старий"медійний скандал, адже прийде новий день з його новими вражаючими новинами.