Укр Рус
16 листопада, 18:35
5

40 років досліджень культури і хімічні винаходи: помер Роман Горак

Основні тези
  • Роман Горак, відомий дослідник творчості Івана Франка, помер у 83 роки. Він довго очолював музей Франка у Львові та був автором численних книг і статей.
  • Горак отримав Шевченківську премію за десятитомник про Франка, написаний разом із Ярославом Гнатівим.

У 83 роки помер Роман Горак – відомий дослідник творчості Івана Франка, письменник і редактор. Він довгий час очолював Дім Франка у Львові та понад чотири десятиліття писав про творчість Каменяра та інших видатних українців.

Деталі зібрав 24 Канал

Дивіться також На фронті загинув харківський художник і поет Сергій Науменко 

Про смерть Романа Горака повідомили в так званому Домі Франка – Львівському національному літературно-меморіальному музеї Івана Франка. 

Із сумом повідомляємо, що сьогодні відійшов у вічність Роман Горак – багатолітній директор нашого Музею, франкознавець, есеїст, мемуарист і краєзнавець, автор численних книг. Команда Дому Франка висловлює щирі співчуття рідним і близьким покійного, 
– сказано в дописі. 

З паном Романом простяться 18 листопада о 10:00 у храмі Архистратига Михаїла (Львів, вулиця Винниченка, 22) та у церкві Благовіщення (місто Городок, вулиця Коцюбинського, 5). 

А поховають на Городоцькому міському кладовищі, оскільки Роман Горак із міста Городок на Львівщині. 

Іван Горак про смерть батька: читайте допис

 

Глава Львівської ОВА Максим Козицький також відреагував на цю сумну подію. 

З великим сумом дізнався, що відійшов у вічність Роман Дмитрович Горак. Лауреат Шевченківської премії, автор численних досліджень, присвячених українській літературі, зокрема постаті Івана Франка. Упродовж багатьох років він очолював Дім Франка у Львові й зробив великий внесок у розвиток української культури. Щирі співчуття родині, колегам, шанувальникам. Світла пам'ять світлій людині, 
– написав Козицький. 

Цікаво, що Горак закінчив хімічний факультет і є кандидатом хімічних наук, має винаходи в галузі хімії, але уславився в іншій галузі. З 1993 по 2017 рік він був директором Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, а у 2002 – 2018 роках – професором кафедри історії української літератури Львівського національного університету імені Івана Франка. 

Автор близько 60 наукових статей та авторських свідоцтв у галузі хімії, один з авторів штучної крові та діапозитивів тексту, а також понад 530 наукових статей з літературознавства та мистецтвознавства, надрукованих у різних наукових журналах та виданнях, 
– ідеться про Горака у Вікіпедії. 

Пан Роман не тільки очолював музей, але й написав дуже багато книг про Франка, зокрема і художніх. А також писав сценарії телевізійних фільмів про Франка, передмови і післямови до видань творів Каменяра та впорядковував видання Франкових текстів. 

Окрім цього, він є автором театральних постановок, (вистави ішли у львівському театрі), автором лібрето до опери Мирослава Волинського "Данило Галицький". 

Іще він видавав твори заборонених і забутих письменників. Важливо, що Роман Горак писав і художні книги, і біографії. В його доробку – есе і повноцінні дослідження про Василя Стефаника, Леся Курбаса, Андрея Шептицького, Квітку Цісик, Богдана Лепкого. 

Одним з останніх видань стали "Охоронці скарбу" – про тих, хто беріг українську історичну пам'ять у роки німецької і радянської окупації. А про свої юнацькі спогади Горак написав "Львівські історії". Є і книга про історію міста Городок. 

В літературу я прийшов пізно, після 40 років. Дякую вашій землячці – Ірині Вільде, котра мене тримала за руки за ноги, аби я не пхався у ту літературу. Навколо неї крутилась вся еліта. І вона показала, хто такий радянський письменник. Але той, хто має висіти – не втопиться. Тому бути письменником – то як кара божа. Якщо тебе доля нагородила таким – зрікайся чи ні – нема права закопати свій талант і пропасти, 
– так говорив пан Роман на презентації "Охоронців скарбу". 

Роман Горак – лауреат низки премій. Шевченківську премію отримав його десятитомник про Франка, написаний разом із Ярославом Гнатівим, хоч було задумано створити 12 книг. 

Нагороджений орденом святого апостола Андрія Первозваного. В нього залишилися дружина і троє синів. 

В розмові з газетою "День" Горак несподівано різко відгукнувся про статті, в яких указують на "європейськість" Франка. На його думку, це неправильно, адже "ніхто не говорить про азіатськість Ясунарі Кавабата чи європейськість Марселя Пруста". 

А взагалі кажучи, вся європейськість літератури Франка – це піднімання людини... Він хотів дати відчуття, що людина – творець і повинна мати розправлений хребет. Тому й вважаю, що говорити про європейськість Франка – якось провінційно й негоже, 
– говорив пан Роман. 

Він був переконаний, що не варто шукати, який відсоток якої крові у жилах Франка чи всіляко акцентувати, на які хвороби він слабував. За його словами, Франко досі актуальний, а тому низка "дослідників" намагається ніби принизити його. 

Вивчати саме Франка Роман Горак вирішив тому, що той відповідав його внутрішнім запитам. 

"Франко мав таку величезну кількість доброзичливців і ворогів і мав настільки велике спілкування з усім світом, що це дало мені можливість відразу ж охопити все навколо, все звести в одну нитку. Я свідомий того, що ми знаємо Франка, на превеликий жаль, наполовину, особливо коли йдеться про його епістолярій", – акцентував він. 

Тож багато спадщина Романа Горака чекає на українців. Вічна пам'ять досліднику!