Протест і підтекст: хто і навіщо використовує акцію "Ні капітуляції"

Попри побоювання правоохоронців, масові заходи в понеділок, 14 жовтня, пройшли без будь-яких провокацій і зіткнень. У День захисника України, який з 2015 року є офіційним вихідним, представники націоналістичних політсил традиційно проводять марші в центрі столиці. На відміну від попередніх років, цього разу до звичних гасел "Герої не вмирають!", "Слава нації – смерть ворогам!" додалися ситуативні політичні меседжі, які стосуються так званої формули Штайнмайера, головний з яких: "Ні капітуляції".

Політичні розклади: Багатоходівка: навіщо Білецький зриває розведення військ

Примітно, що опоненти влади з числа правих, розділилися. "Свобода", "ОУН", "Карпатська січ" і "Сокіл" зі своїм маршем стартували о 14:00, а "Нацкорпус" Білецького, а також прихильники Петра Порошенка – двома годинами пізніше під гаслом "Ні капітуляції". При цьому, сам екс-президент акцію не відвідав – він поїхав у Лондон, де виступив на парламентській асамблеї НАТО. Що стосується чинного президента, то він День захисника України провів в зоні ООС, де вручив державні нагороди військовим.

Київ. Майдан. Горять димові шашки / Фото 24 каналу

Багато експертів, коментуючи акцію "Ні капітуляції" відзначають: з огляду на цілий ряд причин вона вже досягла "стелі" і навряд чи, всупереч заявам її організаторів, переросте в щось тривале і буде суттєво впливати на політичну погоду в Україні.

На мій погляд, всі ці вуличні акції зараз переходять в режим політичного позиціонування. Представники певних політичних сил вийшли і проголошували ці гасла тільки тому, що якби вони цього не зробили, їх виборець їх просто не зрозумів би. Однак влада в значній мірі, я вважаю, досить вдало цьому протистоїть. Влада призупинила найбільш контраверсійні моменти, такі як розведення військ і раз двісті публічно повторила, що ніякої капітуляції не буде,
– зазначає політолог Петро Олещук.

На переконання експерта, на сьогоднішній день протестний рух досяг свого піку і по-справжньому масовою загальнонаціональною дією він не став, і "поки що для цього немає ніяких передумов".

Всі ці акції висловлюють стурбованість активної частини суспільства, яка не піддалася на провокації щодо партії війни, які поширювалися напередодні президентських і парламентських виборів. Тому що насправді така позиція – це не позиція партії війни, а позиція партії захисту суверенітету України, – каже професор, доктор історичних наук Станіслав Кульчицький.

Разом з тим, він особливо підкреслює: "У будь-якому випадку президента необхідно поважати, при цьому корелюючи і направляючи його політику подібними акціями. Так робиться в будь-якому демократичному суспільстві. Я думаю, влада не зробила і не зробить фатальних помилок, це все штучно нагнітається. Просто зараз влада сконцентрована в одних руках і цілком логічно, що всі блискавки падають на одну – президентську фігуру".

А ось політолог Олесь Доній не виключає подальшу радикалізацію протестних акцій.

Ці акції не стануть такими масовими як під час Майдану, але вони дійсно можуть радикалізуватися. Такі акції проти формули Штайнмайера дуже вигідні президенту Зеленському, бо вони тільки підсилять позицію глави держави і, відповідно, нашої країни під час переговорів як з союзниками (США, Франція, Німеччина), так і з ворогом – Росією. Разом з тим, треба розуміти, що для значної частини протестного електорату лідером є Порошенко. А це означає, що угода про відсутність політичного і судового переслідування персонально Порошенка між ним і владою, досить реалістична, – акцентує експерт.

Як вважає Доній, ймовірна угода екс-президента з Зе-командою означає, що влада, виконуючи свої передвиборчі обіцянки про "посадки", буде і далі пресингувати людей рівня Пашинського або Гримчака, а ось Петро Порошенко залишиться недоторканим.

"Багато людей, незважаючи на те, що їм відомо про економічні зловживання Порошенка, в якості лідера бачать його. Це не більшість населення, але дуже активна його частина. І Порошенко, прекрасно це розуміючи і маючи ще ту хватку, зробив персональну ставку на цих людей. А ось у Зеленського, незважаючи на те, що він популярний в суспільстві і його підтримує значна частина населення, такої пасіонарної групи, яка була б готова вийти на барикади, поки що немає", – резюмує Олесь Доній.

Учасники акції "Ні капітуляції" / Фото 24 каналу

Своєю чергою політолог Володимир Фесенко робить наступний акцент:

Давайте, згадаємо, що в ці жовтневі дні було рік, два і три назад? Це були такі ж акції – і за чисельністю, і за шумовими ефектами. Так, зараз нове гасло: "Проти формули Штайнмайера!". Так, звучить критика на адресу Зеленського. Але знову-таки – подібне було і раніше. Але в чому принципова відмінність: тоді президент Порошенко був непопулярний, а зараз є президент Зеленський – з рекордними поки що показниками популярності.

"До речі кажучи, більшість політичних сил, які сьогодні розгойдують ситуацію і виводять людей на вулиці, навіть не змогли пройти до Верховної Ради. Націоналісти – дуже гучні і демонстративні на вулицях, але програють на виборах. У Зеленського поки що підтримки на вулиці немає, але його підтримує значна частина громадян України, і в цьому його суттєва перевага", – додає Фесенко.

Експерт переконаний, що більшість українців не хоче нових Майданів:

Люди більше не хочуть міняти владу за допомогою вулиці, вони хочуть це робити за допомогою бюлетеня для голосування. Тому нових Майданів очікувати не варто – народ порядком від них втомився.

В цілому ж, як вважають опитані нами експерти, ключовий фактор, який в подальшому може викликати спалах щирого невдоволення громадян діями влади – соціальний. Іншими словами, по-справжньому тривожні протестні сигнали влада почує лише тоді, коли рядові українці відчують суттєве погіршення свого матеріального становища.

Поки що довіра до Зеленського потроху падає. Зокрема, згідно з опитуванням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), зменшилася кількість тих, хто позитивно ставиться до нинішнього президента до 66%, тоді як у вересні цей показник досягав 73%.

З такою підтримкою главі держави поки не страшні ні мітинги, ні інші акції протесту. З іншого боку – вода камінь точить. Згідно з даними цього ж опитування, 26% українців підтримують протести проти узгодження Україною "формули Штайнмайера". При цьому 41% виступають проти таких демонстрацій. 22% заявили, що мало знають про вимоги протестувальників і не змогли відповісти, 10% нічого не чули про протести.

Таким чином, в разі, якщо активістам вдасться виразно пояснити свою позицію, існує висока ймовірність того, що їм вдасться поступово перехопити ініціативу у Офісу президента.

Що кажуть у Росії: "Націоналістичний шабаш": чому Україна знову стала топ-темою на російському ТБ

Акція "Ні капітуляції" у Києві: відео

Чому люди протестують проти формули Штайнмаєра?

• У 2016 році її запропонував тодішній міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр на зустрічі голів МЗС "нормандської четвірки". Він вирішив запропонувати таку формулу, оскільки тоді мінські угоди щодо врегулювання ситуації на Сході України не виконувалися.
• У формулі, зокрема, мовиться, що на окупованих територіях мають відбутися вибори відповідно до українського законодавства та під наглядом ОБСЄ.
• Далі, якщо ОБСЄ визнає таке волевиявлення вільним, Україна має надати особливий режим місцевого самоврядування територіям Донбасу, тобто почне діяти закон про особливий статус цього регіону. Натомість Київ отримує контроль над кордоном.
• 1 жовтня президент Зеленський заявив, що на зустрічі Тристоронньої контактної групи в Мінську сторони домовились про введення в дію формули Штайнмаєра та початок розведення військ у селі Петрівське на Донеччині та місті Золоте на Луганщині.
• Після цього у низці українських міст стартували акції протесту проти таких дій влади, всі вони мають назву "Ні капітуляції!".