Радницею міністра юстиції стала жінка, яку позбавили волі довічно

Про це Малюська повідомив у соцмережах. У своєму дописі він розповів про досягнення 2-річного перебування у кріслі міністра.

До теми Малюська у відставку не збирається: мають попросити дружина, Зеленський і Шмигаль

Міністр задоволений роботою радниці

Працює нормально. Роботодавець і працівник задоволені,
– зазначив Малюська.

Як повідомляє "РБК-Україна", радниця Малюськи працює в онлайн-режимі та займається аналітикою даних. Для жінки обладнали спеціальне робоче місце. Імені ув'язненої у Мін'юсті не називають.

У СІЗО в межах експерименту дозволять користуватись інтернетом

Зазначимо, що раніше Кабмін дозволив особам, яких взяли під варту, користуватись мобільним телефоном та інтернетом. Відповідне рішення урядовці ухвалили 11 серпня. Проте такий проєкт для СІЗО стане лише експериментальним.

Такі привілеї будуть платними. Дослідження дозволить з'ясувати, чи потрібен інтернет та мобільний зв'язок в ізоляторах.

Читайте також Якщо сидіти, то краще там: Малюська представив топ-10 українських в'язниць

Цікаво!  Як повідомляють ЗМІ, саме Денис Малюська є одним із міністрів, які можуть розпрощатись зі своєю посадою вже восени. Ще одним кандидатом на вихід з уряду є міністр оборони Андрій Таран.

Текст публікації Дениса Малюськи:

Два роки тому я очолив Міністерство юстиції України.  Не Аваков, але за сучасними мірками два роки – теж немало. Нижче спробую коротко описати, що вдалося зробити, що – ні, і які плани на майбутнє.

Щоб був стимул не заснути посередині тексту: хто дочитає до кінця, той дізнається навіщо я колись казав, що із задоволенням взяв би на роботу довічно ув’язненого та чи реалізував я таку ідею.

Отож, поїхали:
ми отримали дві блискучих перемоги у міжнародних судах:
(1) Стокгольмський арбітраж визнав відсутність юрисдикції за позовом міноритарних акціонерів "Укрнафти" (бенефіціари – Коломойський та Боголюбов) про стягнення більше ніж 6 мільярдів доларів з держави Україна. Це був складний, тривалий і ризикований судовий процес з результатом, який перевершив наші сподівання;
(2) справа у ЄСПЛ Україна проти РФ (щодо Криму), де суд визнав контроль Росії над Кримом задовго до так званого "референдуму" і вперше підтвердив цей факт на рівні міжнародного судочинства.

Ми також ініціювали ще одну справу у ЄСПЛ проти Росії, на цей раз – за практику систематичних вбивств з політичних мотивів (як за кордоном, так і всередині РФ). Її розгляд триватиме кілька років, але ми маємо і час, і натхнення.
Перемоги в українських судах я навіть рахувати не буду, ми ведемо одночасно близько 9 тисяч судових процесів і успіхи тут у жоден пост просто не помістяться.

Праця зробила з мавпи людину (здається за Енгельсом), а Мін'юст має робити зі злочинців нормальних (і безпечних!) громадян. Для цього ми зосередилися на двох напрямках:
 – приведення до ладу розваленої в'язничної інфраструктури (оптимізували мережу в'язниць та персоналу, активно ремонтували приміщення та камери, оснащували системами зв’язку та безпеки тощо);
– підвищення ефективності системи (запустили рейтинг в'язниць з деталізованою відкритою інформацією про кожну установу; електронний документообіг; Реєстр засуджених із засобами аналітики, включаючи автоматизовану оцінку ризиків з елементами штучного інтелекту "Касандра").

Коштів на усе, описане вище, не було, але це нас не зупинило
ми навчили систему заробляти самостійно, щоб знизити витрати платників податків:
– запровадили платні камери з поліпшеними умовами утримання у слідчих ізоляторах та подарункові сертифікати (загальна виручка уже перевищила 5 мільйонів гривень);
– запустили Великий розпродаж в’язниць (від продажу лише однієї установи у Львові виручено більше ніж 400 мільйонів гривень), на черзі ще кілька десятків об’єктів на приватизацію;
– збільшили ефективність управління державними підприємствами пенітенціарної системи та їх активами (у першу чергу – землями с/г призначення).

Попереду великі і масштабні будівельні проєкти:
– запуск модельної в'язниці в Умані вартістю близько 200 мільйонів (проєктно-кошторисна документація уже розробляється)
– будівництво слідчого ізолятора під Києвом вартістю близько 1 мільярда (пкд розробляється);
– будівництво слідчого ізолятора у Львові вартістю близько 1,2 мільярда (пкд розробляється).

p.s. Ну, як і обіцяв розповідаю: довічника (а точніше довічницю) я на роботу у Мін'юст таки узяв. Працює нормально. Роботодавець і працівник задоволені.
Взагалі працювати треба усім працездатним. На шиї у держави сидіти вкрай небажано. А у ситуації з довічниками це не просто заробіток, а й ресоціалізація – головна мета, задля якої витрачаються мільярди гривень платників податків. Заради нашої з вами безпеки.