Які будинки найшвидше втрачають тепло при відсутності опалення?
Швидкість промерзання стін і комунікацій у будинках без опалення залежить від багатьох факторів. Повільнішими втрати тепла під час морозів будуть в утеплених будинках. Про це в коментарі 24 Каналу розповів експерт у сфері енергетики Святослав Павлюк.
Дивіться також Хрущовки під знесення чи ремонт: наскільки вигідно купувати й що чекає на нових власників
За словами експерта Святослава Павлюка, швидкість втрати тепла в кожної багатоповерхівки різна, а все залежить від класу енергоефективності, форми будівлі тощо. Він зауважує, що енергоспоживання на квадратний метр площі визначає кількість тепла, що необхідна для компенсації втрат будинку через загальну конструкцію.
Святослав Павлюк
Директор Асоціації "Енергоефективні міста України"
Якщо будинок має 15 – 20 сантиметрів утеплення й хороші вікна, його загальні параметри будуть складати близько 40 – 50 кіловатів на квадратний метр на рік. Якщо ми говоримо про старі будинки, то вони мають показники близько 120 – 150 кіловатів на квадратний метр на рік. Фактично, споживання добре утеплених будинків є у три, а то й у чотири рази меншим. Відповідно, швидкість остигання є лінійною, тобто ці будинки в три-чотири рази довше зберігають тепло навіть при повному відключенні теплопостачання.
Отож втрата тепла є більш інтенсивною в старих будинках без утеплення. Водночас на швидкість цього процесу впливає низка факторів.
Як розповідав раніше в коментарі 24 Каналу експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев, одну з найгірших теплоізоляцій в Україні мають панельні багатоповерхівки. На його думку, це стосується збудованих наприкінці 80-х та 90-х років минулого століття будинків. Проте утеплення допомагає не в усіх випадках, вважає експерт.
Геннадій Рябцев
Експерт у сфері енергетики, кандидат технічних наук, професор
Намагання окремого господарства щось змінити, наприклад, наліпивши на зовнішню стіну шматок якогось там теплоізоляційного матеріалу, навряд чи зможе змінити ситуацію в цілому, тому що будинок все одно опалюватиме передусім навколишнє середовище, а не мешканців.
Чому панельні будинки швидко промерзають без опалення?
Як розповів у коментарі 24 Каналу архітектор Олег Гречух, на швидкість втрати тепла панельним будинком у морози впливають товщина стін та якість будівництва.
Олег Гречух
Архітектор, дослідник інфраструктури
Панельні будинки, де товщина огороджувальних конструкцій невелика і теплоємність мала, охолоджуватимуться швидше, особливо якщо там до вітру розташована стіна, торцева, наприклад. Має значення також якість будівництва, тому що 60 років тому і давніше не всі будинки однаково якісно будували, були гірші, були панельні будинки, де саме шви між панелями – найгірше зроблені по якості місця, тому вони найбільше промерзають.
Архітектор говорить, що на втрату будь-якими будинками тепла впливає також їхнє розташування відносно сторін світу.
Варто враховувати не тільки товщину утеплювача чи огороджувальної конструкції, але й те, як вона розташована. Чи це південна, північна сторона, чи нагрівається сонцем, чи охолоджується вітром. Один і той самий тип будинку в різних місцях розташований може по-різному охолоджуватися,
– каже Олег Гречух.
На здатність багатоквартирного будинку зберігати тепло впливають також внутрішні перепланування, як-от знесення стін між кімнатами й балконами при недостатньому утепленню останнього. Охолоджувати сусідні квартири може й помешкання з індивідуальним опаленням, яке стоїть без тепла через виїзд господарів.
Від чого залежить швидкість втрати тепла будинками?
Святослав Павлюк каже, що оцінювати швидкість остигання будинку без опалення можна на основі набору даних по кожному конкретному об’єкту. До уваги беруть характеристики споруди.
Характер стін, їхня товщина й матеріал визначають швидкість проникнення тепла: теплового опору, теплопроникнення. Що вони товстіші, то меншою є швидкість втрати тепла. Фактично старі будинки з поганими енергетичними характеристиками, з поганими панельками чи силікатною цеглою можна довести до стану хороших, але це утеплення має бути тоді значно товстішим, ніж на будинках з газобетону,
– резюмує експерт.
На втрати будівлею тепла впливають також температури зовнішнього повітря й погода, освітленість сонцем та сила вітру. Від них залежить, чи отримає будинок додаткову кількість тепла з довкілля.
Сонце є досить сильним нагрівачем. Якщо в сонячні дні, то через вікна, які мали б бути розміщені на південь, будинок отримує досить істотну кількість тепла. Це дуже важливий фактор. Тобто є сонце чи немає, є вітер чи немає, чи утеплений будинок, хороші чи погані вікна стоять,
– каже експерт.
Зауважте! Частина житлового фонду України є застарілою. Йдеться зокрема про так звані хрущовки, чий термін експлуатації здебільшого сплив. Це впливає на стан конструкцій та внутрішніх комунікацій.
Де найскладніша ситуація з опаленням в Україні?
Російські обстріли спричиняють знеструмлення й перебої з теплопостачанням багатоповерхівок у містах. Наймасштабніші проблеми нині в столиці. У Києві сотні будинків упродовж кількох діб перебувають без опалення, а у квартирах майже 0°.
За словами міського голови Києва Віталія Кличка, станом на другу половину 13 січня не мали постачання тепла близько 500 багатоповерхівок, а ремонтні бригади працюють цілодобово. Крім того, після останнього обстрілу зріс дефіцит електроенергії.
Днями Росія зруйнувала котельню у Краматорську, яка забезпечувала опаленням мікрорайон "Кондиціонер". Без тепла залишилися 508 квартир у семи багатоповерхівках. Аби запобігти руйнуванню труб через морози, місцева керуюча компанія розпочала зливати воду з мереж тепло та водопостачання.